24 листопада 2025 рокусправа № 380/4037/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Рудницька Ю.С., за участю : представника позивача Попович Н.І., представника відповідача Гій А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області. Позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ №488 від 06.02.2024 в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно поліцейського взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ №83 о/с від 13.02.2024 “Про особовий склад»;
поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області. Наказом ГУНП у Львівській області від 06 лютого 2024 року №488 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби. У зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення позивача звільнено зі служби в поліції на підставі наказу 13.02.2024 №83 о/с. В оскаржуваних наказах не зазначено суті вчиненого грубого порушення службової дисципліни. Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. Позивач звертає увагу, що зі змістом службового розслідування в установленому законом порядку не ознайомлений. Позивач не погоджується із вказаним наказом та зазначає, що в його діях були відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення, за вчинення якого він був притягнутий до відповідальності, при проведенні службового розслідування відповідачем не надано оцінку обставинам, на які позивач посилався у своїх письмових поясненнях. Наведене зумовило звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 27.02.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що підставою для видання оскаржуваного наказу послужило службове розслідування, проведене за рапортом від 30.01.2024 командира Батальйону поліції особливого призначення з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони поліцейського взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , під час подій що мали місце 29.01.2024 у м.Жовква. В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 29.01.2024 перебуваючи поза службою, та керуючи власним автомобілем марки “Merсedes-ML», д.н.з. НОМЕР_1 на об'їзній дорозі м. Жовква, за порушення ПДР був зупинений працівниками патрульної поліції, після чого, внаслідок особистої недисциплінованості, на вимогу поліцейських пред'явити документи, що посвідчують його особу, в тому числі посвідчення водія, відмовився. В подальшому, керуючись почуттям власної безкарності та з метою уникнення відповідальності, втік з місця події, цим самим виявляв цілковиту неповагу до інших працівників поліції при виконанні ними службових повноважень, відповідно вчинив діяння, яке цілком компрометує звання поліцейського, чим допустив грубе порушення службової дисципліни , а саме вимоги пункту 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції), 2 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 2, 5, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.3, 1.4, 1.6, пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, з огляду на що вбачається за необхідне застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 найсуворіший захід дисциплінарного впливу, передбачений статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII. Отже, ГУНП у Львівській області вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначила, що виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, посадова особа чи орган повинен навести конкретні факти порушення службової дисципліни. В оскаржуваних наказах від 06.02.2024 №488 в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та від 13.02.2024 №83 о/с про особовий склад не зазначено суті вчиненого як стверджує відповідач, грубо порушення службової дисципліни ОСОБА_1 .
Порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію» взагалі бути не могло, оскільки в момент події, щодо якої проводилось службове розслідування 29.01.2024, старший сержант ОСОБА_1 перебував поза службою відповідно до графіку чергувань, а тому не виконував жодних службових обов'язків. В оскаржуваному наказі №488 від 06.02.2024 не вказано де саме (конкретне місце), ким (номер та назву екіпажу патрульної поліції), та за яке порушення ПДР був зупинений ОСОБА_1 , котрий керував власним транспортним засобом марки “Merсedes-ML», д.н.з. НОМЕР_1 . Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений не був.
Представником відповідача подано додаткові пояснення. Зазначає, що аналіз зібраних доказів повністю підтверджує правильність висновку службового розслідування, який став основою для видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення, та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського. Не тільки наказ про застосування дисциплінарного стягнення, а й висновок службового розслідування від 05.02.2024 в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відео-доказами, спростовує доводи позивача та його представника про відсутність достатніх та належних доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни. Рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, є передбаченою Законом підставою для призначення службового розслідування. Водночас, законом не передбачено обов'язкових вимог до форми, змісту такого рапорту, в тому числі обов'язку долучати до рапорту докази виявлених обставин, оскільки матеріали і відомості про дисциплінарний проступок поліцейського збираються, перевіряються та оцінюються в ході службового розслідування. ОСОБА_1 втік з місця події, цим самим виявляв цілковиту неповагу до інших працівників поліції при виконанні ними службових повноважень, відповідно вчинив діяння, яке цілком компрометує звання поліцейського, чим допустив грубе порушення службової дисципліни. Враховуючи вищенаведене, ГУНП у Львівській області вважає, що наведені представником позивача аргументи не спростовують склад дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , встановленого у ході службового розслідування. Отже, ГУНП у Львівській області вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Протокольною ухвалою суду від 29.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю, просила відмовити в задоволенні таких.
Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Львівській області.
30.01.2024 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт командира БПОП ГУНП полковника поліція ОСОБА_2 про можливе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників БПОП ГУНП у Львівській області.
В рапорті на адресу начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від начальника БПОП ГУНП у Львівській області Юрія Василишина зазначено, що “29.01.2024 надійшла інформація про те, що працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль під керуванням працівника БПОП ГУНП котрий можливо перебував з можливими ознаками алкогольного сп'яніння. Виїздом на місце події встановлено, що екіпажем УПП у Львівській області ДПП НП України із позивним “Омега 113» у складі : інспекторів взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Івана Бігуна та лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за адресою: м.Жовква, вул. Вокзальна,26А 0 21:15 було зупинено автомобіль марки “Мерседенс Бенц МЛ 300» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням поліцейського БПОП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (вказаний автомобіль належить останньому), котрий перебував з можливими ознаками алкогольного сп'яніння та у подальшому самостійно покинув місце події. Також у вказаному автомобілі перебував пасажир-поліцейський БПОП ГУНП капрал поліції ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи те, що ОСОБА_6 самостійно покинув місце події, будь-які адміністративні матеріали, відносно нього, не складалися. Крім цього, під час спілкування із ОСОБА_6 в телефонному режимі такий чітко повідомити про ситуацію не зміг.».
Наказом ГУ НП у Львівській області №365 від 30.01.2024 “Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони поліцейського БПОП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Згідно зазначеного наказу підставою для призначення службового розслідування є рапорт начальника БПОП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7
05.02.2024 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками окремими працівниками БПОП ГУНП у Львівській області.
Наказом №488 від 06.02.2024 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПОП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пунктів 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції), 2 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 2, 5, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.3, 1.4, 1.6, пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та вчинення проступку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, застосовано до поліцейського взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом № 83 о/с від 13.02.2024 поліцейського взводу № 2 роти № 3 БПОП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону “Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись із вищевказаними наказами, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Службовою дисципліною, за визначенням ст. 1 Дисциплінарного статуту, є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку є дисциплінарне стягнення.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту, кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Згідно зі ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ст. 64 Закону України “Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: “Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також підривають авторитет Національної поліції України (пункти 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію», “Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
Відповідно до пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області:
- професійно виконувати службові обов'язки, в т.ч. передбачені ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII, а також вимоги посадових інструкцій (функціональних обов'язків) згідно займаної посади. Діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- неухильно дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію», “Про запобігання корупції», зокрема вимог статей 37-44 Розділу VI Закону України “Про запобігання корупції»;
- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пункту 4 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» керівникам структурних підрозділів апарату ГУНП: (міжрегіональних підрозділів (за згодою)), стройових підрозділів, районних управлінь, районних відділів, відділів, відділень ГУНП усіх рівнів, що займають посади в органах та підрозділів (в т.ч. відокремлених, територіальних) Головного управління:
-забезпечити неухильне виконання вимог “Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VII, зокрема в частині контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, аналізу її стану та об'єктивної доповіді керівництву, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, а у разі їх виявлення - вжиття заходів для припинення такого та застосування дисциплінарного стягнення чи порушення клопотання перед уповноваженим керівником.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту врегульовано, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних», “Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За припасами статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 22 Дисциплінарного статуту).
Суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини поліцейського та застосоване не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину поліцейського, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З вищезазначеного вбачається, що у випадку отримання інформації щодо можливого вчинення поліцейським дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Одним із дисциплінарних стягнень, яке може бути застосоване до поліцейського, є звільнення із служби в поліції.
Так, з матеріалів службового розслідування судом встановлено наступне:
“29.01.2024 надійшла інформація про те, що працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль під керуванням працівника БПОП ГУНП котрий можливо перебував з можливими ознаками алкогольного сп'яніння. Виїздом на місце події встановлено, що екіпажем УПП у Львівській області ДПП НП України із позивним “Омега 113» у складі : інспекторів взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Івана Бігуна та лейтенанта поліції Артура Ридоша, за адресою: м.Жовква, вул. Вокзальна,26А о 21:15 було зупинено автомобіль марки “Мерседенс Бенц МЛ 300» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням поліцейського БПОП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий перебував з можливими ознаками алкогольного спяніння та у подальшому, самостійно покинув місце події. Окрім цього, у вказаному автомобілі перебував пасажир-поліцейський БПОП ГУНП капітан поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Враховуючи те, що ОСОБА_1 самостійно покинув місце події, будь-які адміністративні матеріали відносно нього не складалися. Під час спілкування в телефонному режимі із ОСОБА_6 останній чітко повідомити про ситуацію не зміг.
У ході службового розслідування був опитаний ОСОБА_1 та пояснив, що “29.01.2024 0 09:00 здав чергування спільно із поліцейським взводу №2 роти №3 БПОП сержантом поліції ОСОБА_8 , з яким перебуває у дружніх стосунках. Після чого, близько 15:00,ми разом виїхали з м. Львова в напрямку с. Бір-Кунинський, Жовківського району, на його власному автомобілі марки “Мерседенс Бенц МЛ 300» д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки він попросив ОСОБА_9 допомогти йому по господарству на належній йому земельній ділянці площею 2 г. У зазначеному населеному пункті, вони перебували приблизно до 21:00, після чого направились назад до м. Львова. У подальшому, при виїзді з м. Жовкви , неподалік АЗС “Укрнафта» та супермаркету АТБ, його зупинили працівники патрульної поліції повідомивши, що він порушив правила дорожнього руху (ПДР), а саме не надав перевагу в русі іншому автомобілю. Крім цього, інспектор УПП зазначив, що саме його автомобіль неодноразово був помічений за порушення ПДР. У відповідь, я одразу повідомив, що на автомобілі марки “Мерседенс Бенц МЛ 300» д.н.з. НОМЕР_2 у даній місцевості я перебуваю вперше, надалі зазначив, що я являюсь діючим працівником поліції, а саме БПОП ГУНП, проте службового посвідчення, спеціального жетону, я не пред'явив, через те, що немав із собою. В цей час ОСОБА_10 , вийшов із автомобіля і стояв біля нього, про те, що він також є діючим поліцейським, в моїй присутності працівникам патрульної поліції не повідомляв. Разом з тим, в ході нашої розмови, інспектор попросив мене пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію т/з, зрозумівши, що в мене вказаних документів немає, та те що у застосунку “Дія», я їх також показати не зможу, бо в нього розрядився телефон, я почав втікати з місця зупинки в сторону поля за супермаркетом АТБ.У свою чергу працівник патрульної поліції побіг за мною, однак не наздогнав. Надалі, я заховався за невідомим мені будинком, та буквально через 20 хвилин направився в сторону АЗС “WOG», що знаходилась на відстані 500 м, де він зарядив телефон, звідки зателефонував своїй дружині Христині, яку попросив забрати його додому, після чого дружина його забрала із вказаної АЗС на своєму автомобілі марки “Вольцвагенг-Гольф» д.н.з. не пригадує. Приїхавши до м. Львова, до мене зателефонував командир батальйону полковник поліції ОСОБА_11 , зі слів якого, він зрозумів, що останньому, вже були відомі усі вищевказані обставини, у відповідь я підтвердив, що дійсно втікав від працівників патрульної поліції, оскільки побоювався, що відносно нього складуть адміністративні матеріали, через що його можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Також в ході службового розслідування був допитаний поліцейський взводу №1 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , який повідомив, що разом з ОСОБА_1 в 15:00 виїхали зі Львова в напрямку с.Бір-Кунинський, Жовківського району, на власному автомобілі ОСОБА_1 марки “Merсedes-ML», д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки ОСОБА_1 попросив допомогти йому по господарству на території його приватної земельної ділянки. У зазначеному населеному пункті перебували до 21:00, після чого направились назад у м. Львів. У подальшому при виїзді із м. Жовква, неподалік АЗС “Укрнафта» та супермаркету АТБ ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції, повідомивши, що він порушив правила дорожнього руху. Розмови ОСОБА_1 із патрульними поліцейськими ОСОБА_5 не чув, оскільки перебував в автомобілі. Через декілька хвилин ОСОБА_5 побачив, що біля автомобіля нікого немає, після чого вийшов та направився в сторону працівника УПП. В подальшому йому зателефонував командир роти №3 БПОП ГУНП ОСОБА_12 , який повідомив що направляється на місце перебування ОСОБА_5 .Прибувши на місце ОСОБА_13 спитав ОСОБА_5 де в цей час міг перебувати ОСОБА_1 , на що останній повідомив, що він неодноразово телефонував до ОСОБА_1 , однак телефон останнього вимкнений, відповідно він не знає де знаходиться ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування були допитані командир взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_14 ; заступник командира взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_15 ; командир взводу №1 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_16 ; заступник командира взводу №1 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_17 ; заступник командира роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_18 , командир роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_13 , заступник командира БПОП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_19 ; командир БПОП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_11 ; інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №1 ГУНП у Львівській області ДПП НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_20 ; поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_21 ».
Крім того, дисциплінарною комісією було досліджено та заактовано перегляд відеозаписів із нагрудних-портативних відеореєстраторів екіпажу “Омега-113» у складі: інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 та поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_21 , щодо подій, які мали місце 29.01.2024.
У ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразились у порушенні вимог пунктів 1 (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції), 2 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 2, 5, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.3, 1.4, 1.6, пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», поліцейський взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 заслуговує на дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
За результатами службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників БПОП ГУНП у Львівській області складено висновок від 05.02.2024.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що дисциплінарною комісією правильно надано оцінку діям позивача щодо грубого порушення службової дисципліни, позивач проявив своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки, покинув місце події та не виконував законних вимог щодо надання дозвільних документів на право керування транспортним засобом.
У своїх письмових поясненнях старший сержант поліції ОСОБА_1 підтвердив, що свідомо втік від працівників патрульної поліції з місця зупинки, побоюючись, що понесе адміністративну відповідальність за порушення ним Правил дорожнього руху, а також через відсутності у нього посвідчення водія та інших необхідних документів на автомобіль. Цим самим, позивач намагався уникнути і дисциплінарної відповідальності, адже усвідомлював, що складання адміністративних матеріалів відносно нього може негативно вплинути на його подальше проходження служби.
Щодо доводів позивача про те, що він не ознайомлений із матеріалами службового розслідування, чим позбавлений права на належний правовий захист, суд звертає увагу, що в ході службового розслідування позивачем надано дисциплінарній комісії власні пояснення від 01.02.2024, отже позивачу було відомо про проведення відповідачем службового розслідування щодо нього в той час як в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до дисциплінарної комісії щодо його ознайомлення із матеріалами службового розслідування.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, які передбачені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України “Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов'язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов'язків.
В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин.
Відповідно до розписки - попередження ОСОБА_1 попереджений про неприпустимість випадків вчинення порушень службової дисципліни, як у робочий та позаробочий час.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України , та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
В постанові від 04.04.2025 у справі №380/546/23 Верховний Суд наголосив, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, або ж які носять протиправний характер.
Оцінюючи вищеописані дії позивача, які поставлено йому в провину, суд зазначає, що позивач, як поліцейський, був зобов'язаний поводитись в такий спосіб, що не допускає сумнівів у законності та етичності його поведінки, а при виникненні таких сумнівів - усувати їх всіма можливими способами.
Суд погоджується з наведеним висновком Дисциплінарної комісії (який став підставою для прийняття спірних наказів), що допущена позивачем поведінка є грубим порушенням службової дисципліни, таким, що значно дискредитує та підриває авторитет поліції. Описані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання конкретного виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває виключно у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Суд із цього приводу зауважує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними (нераціональними), не підтвердженими доказами чи помилковими щодо фактів. У будь-якому разі суди зобов'язані дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.
Решта доводів позивача висновків суду не спростовують.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на службі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність та законність своїх дій у застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в діях якого є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні адміністративного позову за взаємопов'язаними позовними вимогами слід відмовити повністю.
Суд не вирішує у цій справі питання щодо судових витрат, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2025 року.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна