справа №380/22544/25
з питань забезпечення позову
01 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про забезпечення позову у справі за позовом Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування рішення,
На розгляді суду перебуває справа за позовом Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у якому просить:
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 10.11.2025 № 474/4-1301 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою судді від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху.
20.11.2025 до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 24.11.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі.
28 листопада 2025 року Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства подав заяву про забезпечення позову (в.№95082 від 28.11.2025), в якій просить заборонити позивачу стягувати кошти у безспірному порядку до вирішення справи по суті. Заява мотивована тим, що паралельне існування судового спору та процедури адміністративного стягнення призводить до подвійного стягнення коштів, що загрожує фінансовій стабільності підприємства критичної інфраструктури.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Насамперед суд відзначає, що відповідно до вимог частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого є справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 розділу І КАС України.
Згідно з частинами першою - третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожній окремій ситуації з урахуванням конкретних доказів встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами четвертою - шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого є справа, до вирішення такої справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог.
Суд зазначає, що предметом справи є рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 10.11.2025 № 474/4-1301 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Судом встановлено, що Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства посилається на доводи про незворотність наслідків. Суд зазначає, що спір у даній справі носить майновий характер. Заявник посилається на те, що стягнення коштів призведе до негативних наслідків. Однак, виконання грошових зобов'язань (сплата або стягнення податкового боргу) за своєю правовою природою не є незворотним. У разі, якщо суд відмовить податковому органу у позові або встановить відсутність боргу, надміру стягнуті кошти підлягають поверненню платнику податків з бюджету у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України. Тобто, навіть у разі примусового стягнення коштів під час розгляду справи, права Відповідача можуть бути відновлені без вжиття заходів забезпечення позову.
Щодо посилань Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства на рахунок фінансового стану та статусу критичної інфраструктури, суд зазначає, що приналежність Комунального Підприємства до об'єктів критичної інфраструктури, саме по собі не звільняє його від конституційного обов'язку сплачувати податки та збори. Заявником не надано суду належних та допустимих доказів (актуальних виписок про залишок коштів на всіх рахунках, довідок про картотеку, розрахунків поточної ліквідності), які б беззаперечно свідчили про те, що списання спірної суми неминуче призведе до повної зупинки господарської діяльності підприємства або до неможливості виплати заробітної плати.
Щодо втручання у повноваження суб'єкта владних повноважень, суд вказує таке.
Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України керівник податкового органу має право приймати рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Заборона вчиняти такі дії до вирішення спору по суті фактично означає зупинення виконання контролюючим органом покладених на нього законом функцій. Суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню позовних вимог (у випадку оскарження дій) або які блокують законну діяльність суб'єкта владних повноважень без наявності очевидних ознак протиправності його дій.
Отже, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити незворотні зміни у правовому становищі позивача, а ймовірність існування ризику, у зв'язку з яким і мали б, на його думку, вживатися заходи забезпечення позову, не підтверджується належними й допустимими доказами.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви представника відповідача від 28.11.2025 року про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про забезпечення позову у справі №380/22544/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Грень Н.М.