справа№ 380/8612/24
з питань встановлення судового контролю
28 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р.розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №380/8612/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення з 01.03.2023 та з 01.03.2024 перерахунку пенсії ОСОБА_1 без застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, з урахуванням виплачених сум.
Представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до Львівського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у справі №380/8612/24.
В обґрунтування заяви вказав, що у відповідь на адвокатський запит від 13.11.2025 відповідач повідомив, що Головним управлінням оскаржено рішення суду від 13.05.2025 у справі №380/8612/24 з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права до Восьмого апеляційного адміністративного суду. За даними Електронного суду та Єдиного державного реєстру судових рішень дана справа, станом на день надання відповіді не розглянута. Питання виконання рішення суду буде розглядатися після надходження на адресу Головного управління відповідного рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Із долучених до заяви доказів суд встановив, що у відповідь на адвокатський запит від 13.11.2025 відповідач повідомив, що питання виконання рішення суду від 13.05.2025 у справі №380/8612/24 буде розглянути після прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення. Представник позивача розцінює таку відповідь як відмову виконувати рішення, яке набрало законної сили.
Однак з позиції суду викладені факти не свідчать про відмову відповідач виконати рішення суду, а лише підтверджують той факт, що відповідач скористався свої правом на оскарження рішення суду до апеляції інстанції, після закінчення якого відповідач розгляне питання про виконання відповідного рішення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Також, суд зазначає, що перевірка дотримань вимог приписів КАС України апеляційної скарги, у тому числі і дотримання строку на її подання та його поновлення, належить виключно до компетенції суду апеляційної інстанції, який здійснює таку перевірку під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Станом на день прийняття ухвали судом апеляційної інстанції не прийнято жодної ухвали чи постанови за результатами розгляду апеляційної скарги ГУ ПФ України в Київській області.
Також, представником позивача не підтверджено, що позивачем після апеляційного оскарження рішення вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дасть очікуваного результату суду не надано.
Отже, суд висновує, що на даному етапі заявником не доведено, що після оскарження рішення мають місце обставини, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час добровільного виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Представником позивача не доведено, а судом не встановлено той факт, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачу, створює перешкоди для виконання рішення суду. Тому, суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Отже, у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Кравців О.Р.