справа№ 380/17804/22
з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
26 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Коморний О.І.,
секретар судового засідання Михалюк М.Ю.,
позивач не прибув
представника відповідача (боржника) Кожухар І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача (стягувача) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 380/17804/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01.04.2019 його пенсії та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2022 № С/2765 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія), з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішення суду набрало законної сили 31 січня 2023 року.
03 листопада 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що з дати набрання рішенням законної сили воно не виконується Відповідачем в частині виплати перерахованих сум. Згідно з інформацією Відповідача, сума доплати за період з 01.04.2019 по 28.02.2023 становить 159 986,69 грн, однак ці кошти позивачу не виплачені.
Представник позивача посилається на положення частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), згідно з якою невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення щодо пенсійних виплат протягом двох місяців є самостійною підставою для зміни способу виконання на стягнення коштів.
Заявник стверджує, що обраний судом спосіб захисту ("зобов'язання вчинити дії") виявився неефективним через тривалу бездіяльність боржника, тому просить змінити спосіб виконання на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 159 986,69 грн".
Ухвалою від 07 листопада 2025 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 листопада 2025 року.
Від представника відповідача (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли письмові заперечення на заяву.
Боржник просить відмовити у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що рішення суду виконується в межах наданих повноважень та бюджетних асигнувань.
Відповідач зазначив, що на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії позивача, нараховано заборгованість у сумі 159 986,69 грн та включено її до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (відповідно до постанов КМУ № 649 та № 821). Виплата цих коштів здійснюється в порядку черговості після надходження фінансування з Державного бюджету України.
Також відповідач повідомив, що у жовтні 2025 року позивачу було частково виплачено заборгованість у розмірі 187,35 грн.
Відповідач наголошує, що зміна зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів є зміною рішення по суті, що не допускається процесуальним законом, а відсутність коштів у бюджеті ПФУ не може бути підставою для такої зміни.
У судове засідання 26 листопада 2025 року прибув представник відповідача Кожухар І.І., яка підтримала подані заперечення, наголосила на тому, що управління вчинило всі залежні від нього дії для виконання рішення, та просила відмовити у задоволенні заяви.
Позивач та його представник у судове засідання не прибули. Представник позивача подала клопотання про розгляд заяви за її відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви та заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Однак, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
У справі № 380/17804/22 суд, ухвалюючи рішення від 30.12.2022, обрав спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (провести перерахунок та виплату). Такий спосіб захисту відповідає вимогам статті 245 КАС України та специфіці пенсійних спорів, де нарахування виплат є дискреційним повноваженням пенсійного органу (в частині арифметичних розрахунків), яке контролюється судом.
Заявник просить змінити спосіб виконання на стягнення конкретної грошової суми (159 986,69 грн).
Суд зазначає, що "зобов'язання вчинити дії" та "стягнення коштів" є різними за своєю правовою природою способами захисту прав, які передбачають різні механізми виконання. Рішення суду про зобов'язання вчинити дії виконується в порядку, встановленому статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідними нормативними актами, що регулюють діяльність пенсійних органів. Натомість, рішення про стягнення коштів виконується шляхом списання коштів з рахунків боржника органами Казначейства або виконавчої служби.
Верховний Суд у своїй сталій практиці (зокрема, постанови від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а, від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21) неодноразово вказував, що зміна способу виконання рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити соціальні виплати на стягнення суми цих виплат є фактично зміною рішення по суті, що виходить за межі повноважень суду в порядку статті 378 КАС України. Суд не може на стадії виконання рішення підміняти резолютивну частину рішення, змінюючи обраний спосіб захисту.
Щодо посилання заявника на зміни до КАС України (Закон № 4094-IX) та тривале невиконання рішення.
Суд враховує, що невиконання судового рішення є порушенням права на справедливий суд. Проте, в даному випадку не можна констатувати повну бездіяльність боржника.
Як встановлено судом, Головне управління ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду здійснило перерахунок пенсії позивача, визначило суму заборгованості (159 986,69 грн) та внесло ці дані до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (КПКВК 2506080).
Тобто, боржник вчинив залежні від нього дії для організації виплати.
Згідно з механізмом, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 та № 821 від 14.07.2025 (на яку посилається відповідач), погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку черговості.
Органи Пенсійного фонду України не мають права використовувати кошти, призначені для виплати поточних пенсій, на погашення заборгованості за судовими рішеннями, якщо на це немає відповідних бюджетних асигнувань.
Стягнення коштів з рахунків ПФУ, які призначені для інших цілей, може призвести до порушення прав інших пенсіонерів та дестабілізації пенсійної системи, що є неприпустимим (правова позиція Верховного Суду у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).
Крім того, суд бере до уваги докази, надані відповідачем, про те, що виплата заборгованості розпочалася (часткова виплата у жовтні 2025 року). Це свідчить про те, що рішення виконується у встановленому законом порядку, хоча і з затримкою через об'єктивні причини (бюджетне фінансування).
Враховуючи, що відповідач здійснив нарахування та включив суму до реєстру, а зміна способу виконання на стягнення коштів фактично змінить суть судового рішення та порядок його виконання, встановлений спеціальним законодавством про бюджет, суд не вбачає підстав для задоволення заяви. Обраний позивачем спосіб (стягнення коштів) не вирішить проблему відсутності бюджетного фінансування, а лише створить колізію з порядком казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 380/17804/22 - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Повний текст ухвали складений 28 листопада 2025 року.
Суддя Коморний О.І.