про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 рокусправа № 380/23278/25 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» (далі за текстом позивач, ТОВ «Гольцварен») до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року»;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00398060704, 00398100704 від 26.12.2022 року, прийняті на підставі акту перевірки від 18.11.2022 №38825/26-15-07-04-04/43499024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року».
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву суддя вважає, що є підстави для залишення такої без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Суддя при розгляді вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові №500/2276/24 від 16.07.2025.
Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення - рішення №00398060704, 00398100704 від 26.12.2022 року, прийняті на підставі акту перевірки від 18.11.2022 №38825/26-15-07-04-04/43499024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року».
Доказів щодо оскаржування рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку в матеріалах справи не міститься, відтак, строк звернення до суду із цим позовом становить шість місяців.
Наведені обставини підтверджують те, що позивач дізнався про порушення свого права 26.12.2022.
У позовній заяві представник позивач зазначає, що ТОВ «Гольцварен» вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПС України. Рішенням ДПС України від 09.03.2023 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Отже, із урахуванням пункту 56.19 статті 56 ПК України останнім днем строку звернення до суду із цим позовом є 10.04.2023.
До суду з цим позовом через підсистему «Електронний суд» представник позивача звернулася 26.11.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Суддя зазначає, що позивач не подав доказів не пропущення строку звернення до суду, не заявив про поновлення пропущеного строку звернення, не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви видно, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру: про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року». Отож, ставка судового збору за таку вимогу складає 3028,00 грн (мінімальна ставка судового збору);
та дві позовні вимоги майнового характеру: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00398060704 та 00398100704 від 26.12.2022 року, прийнятих на підставі акта перевірки від 18.11.2022 №38825/26-15-07-04-04/43499024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року». Отож, ставка судового збору за таку вимогу складає 30280,00 грн (максимальна ставка судового збору); .
Таким чином розмір судового збору за подання цього спору становить 33308,00 грн.
Звертаючись до суду позивач долучив до позовної заяви докази сплат судового збору.
Отже, позивачу необхідно надати докази сплати та зарахування на казначейський рахунок до спеціального фонду державного бюджету України судового збору за подання цієї позовної заяви.
Зважаючи на викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази сплати судового збору.
Керуючись статтями 123, 161, 169, 171, 248, 256, КАС України, суддя
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на адресу Львівського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 33308,00 грн.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набуває чинності негайно після її проголошення та оремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяМричко Н.І.