про відмову у відкритті провадження
28 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8000/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо нерозгляду адвокатського запиту №13-08-2025/4 від 13.08.2025, поданий адвокатом Охременком А.В. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати відповідь на адвокатський запит №13-08-2025/4 від 13.08.2025 та надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням хвороб, набутих ним під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як встановлено судом із матеріалів справи, адвокатом на адресу відповідача з метою надання правової (правничої) допомоги ОСОБА_1 направлено адвокатський запит із приводу надання інформації, що стосується позивача.
Так, позивач звертається до суду із вимогою про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання відповіді на адвокатський запит №13-08-2025/4 від 13.08.2025 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 надати відповідь на адвокатський запит №13-08-2025/4 від 13.08.2025.
Отже, для розв'язання питання про те, чи підлягає цей спір розгляду судом адміністративної юрисдикції, необхідно з'ясувати, чи є він публічно-правовим, тобто чи пов'язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій.
На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Аналіз наведених положень Закону №5076-VI свідчить про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб'єктам владних повноважень, так і приватним особам.
Отже, адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, а й більш широкому колу суб'єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов'язково має бути публічною.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21.
Судом встановлено, що адвокатський запит не стосувався отримання публічної інформації, адвокат мав на меті отримання необхідної інформації щодо його клієнта, у зв'язку з чим відносини, які склалися між адвокатом та відповідачем щодо надання інформації у відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.5 ст.171 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Судом встановлено, що згідно комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» Кіровоградського окружного адміністративного суду, ухвалми від 11 листопада 2025 у справі № 340/7599/25 (суддя Науменко В.В.) та від 25 листопада 2025 року у справі № 340/7979/25 (суддя Кравчук О.В.) відмовлено відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвали набрали законної сили.
При цьому, суд констатує, що сторони, предмет і підстави у цій справі та у справах №340/7599/25, 340/7979/25 є тотожними.
Суд враховує, що Кодексом адміністративного судочинства України прямо заборонено повторне звернення до суду тієї самої особи з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті.
При цьому, суддя зауважує, що про це заявникові чітко роз?яснено ухвалами суду від 11 листопада 2025 року у справі №340/7599/25 та від 25 листопада 2025 року у справі № 340/7979/25.
У той же час, чинна редакція Кодексу адміністративного судочинства України не містить порядку дій суду при повторному зверненні позивача до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. За таких умов суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відтак, враховуючи, наявність ухвал про відмову у відкритті провадження у справі № 340/7599/25, № 340/7979/25, що набрали законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі, та відсутність у позивача права на повторне звернення до суду із тим самим позовом згідно із частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження.
Крім того, суд вважає за необхідне попередити позивача, що згідно положень статті 45 Кодексу вбачається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст.45, 170, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА