01 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7353/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління ДСНС України в Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, ЄДРПОУ 38613719)
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області від 08.09.2025 року №428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області від 09.09.2025 року №429 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 8 (у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) та виключення з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
- поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді з дня звільнення 09.09.2025 р.;
- стягнути з ГУ ДСНС України в Кіровоградській області на його користь середній заробіток за період з дати звільнення по день поновлення на роботі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 10.11.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) (т.1 а.с.16-17).
24.11.2025 року відповідач подав до суду відзив, у якому, серед іншого, посилався на пропущення позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом (т.1 а.с.22-48).
Також, 24.11.2025 року відповідачем було подано до суду: заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (т.2 а.с.34-36); клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача (т.2 а.с.38-41); клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (т.2 а.с.61-70).
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.
Стосовно заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд виходить з того, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1 статті 12 КАС України).
Згідно з частиною 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Так, пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до частини 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, згідно з частиною 7 статті 260 КАС України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1 - 9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Предметом спору у даній справі є оскарження позивачем рішень суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДСНС України в Кіровоградській області, а саме наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби цивільного захисту, а також вимоги про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин відносить дану справу до справ незначної складності, а предметом доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, то суд з огляду на матеріли адміністративної справи та норми чинного законодавства вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Стосовно залучення 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд зазначає таке.
Необхідність залучення до участі у справі третьої особи вмотивована тим, що позивач проходив службу на посаді начальника відділення рятувальних робіт 17 державної пожежно-рятувальної частини 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області. Відповідно 17 ДПРЧ є структурним підрозділом 2 ДПРЗ Головного управління, у зв'язку з цим, ряд питань, що стосуються проходження служби позивача на вказаній посаді, а саме: початок виконання обов'язків за посадою, встановлення розміру посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також нарахування та виплата грошового забезпечення - належали до компетенції саме 2 ДПРЗ Головного управління, а не відповідачу.
Крім того, наказом 2 ДПРЗ Головного управління від 01.08.2025 № 140-НК/5557 "Про кадрові питання" позивача визнано таким, що приступив до виконання обов'язків на посаді начальника відділення рятувальних робіт 17 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та наказом 2 ДПРЗ Головного управління від 09.09.2025 № 162-НК/5557 "Про кадрові питання" визнано таким, що здав справи і припинив виконання обов'язків за посадою та таким, щоо знятий з усіх видів забезпечення.
У зв'язку з викладеним, відповідач вважає за необхідне залучити 2 ДПРЗ Головного управління у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, оскільки позивач саме там проходив службу цивільного захисту та саме 2 ДПРЗ Головного управління виплачувало позивачу грошове забезпечення та володіє всіма необхідними документами та інформацією щодо останнього і відносно проходження служби цивільного захисту ним.
Так, відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з частиною 4 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Із системного аналізу статті 49 КАС України вбачається, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підлягають залученню до участі у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. При цьому сам по собі факт надання інформації, зберігання документів чи здійснення певних організаційно-кадрових дій щодо позивача не є підставою для залучення третьої особи, якщо судове рішення не породжуватиме для неї юридичних наслідків.
Доводи відповідача зводяться до того, що позивач проходив службу у структурному підрозділі 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, а частина питань, пов'язаних із проходженням служби та виплатою грошового забезпечення, належала до компетенції саме цього органу. Однак такі обставини не свідчать про можливість впливу рішення суду у справі на права чи обов'язки 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, оскільки предметом судового розгляду є правомірність рішень відповідача, а не 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області. Наказ 2 ДПРЗ Головного управління від 09.09.2025 № 162-НК/5557 "Про кадрові питання", яким позивача визнано таким, що здав справи і припинив виконання обов'язків за посадою не оскаржується, а вимоги позову не спрямовані на зміну чи скасування будь-яких рішень або дій цього органу.
Твердження відповідача про те, що 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області володіє необхідними документами та інформацією, також не може бути підставою для його залучення у якості третьої особи, оскільки відповідно до статті 80 КАС України отримання доказів забезпечується шляхом їх витребування у відповідних органів чи осіб, а не шляхом їх залучення до участі у справі.
Таким чином, наведені у клопотанні аргументи не підтверджують наявності правових підстав, передбачених статтею 49 КАС України, для залучення 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області до участі у справі в якості третьої особи.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Так, частинами 1, 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 5 статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
В ході розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду виникла необхідність в отриманні додаткових доказів.
Необхідність в наданні таких доказів пояснюється тим, що спір у справі стосується проходження позивачем публічної служби, який виник із владних управлінських рішень органу державної влади, у зв'язку з чим є публічно-правовим.
На звернення до суду з такими позовами поширюються строки звернення, передбачені частиною 5 статті 122 КАС України, згідно з якою для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Матеріалами справи підтверджено, що з наказом ГУ ДСНС України в Кіровоградській області від 08.09.2025 року № 428 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача було ознайомлено під підпис 09.09.2025 року (т.1 а.с.218).
З наказом ГУ ДСНС України в Кіровоградській області від 09.09.2025 року № 429 "Про кадрові питання" позивача також ознайомлено під підпис 09.09.2025 року (т.1 а.с.217).
Тобто, саме з 09.09.2025 року позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду розпочався 10.09.2025 року (частина 1 статті 120 КАС України) та сплив 09.10.2025 року.
Позовна заява надійшла до суду 28.10.2025 року (вх.№7353), однак згідно поштового конверту направлена до суду 06.10.2025 року (т.1 а.с.14).
З огляду на те, що даний поштовий конверт не містить штрих-коду (ідентифікаційного поштового номера), що унеможливлює встановлення дати прийняття поштового відправлення оператором поштового зв'язку, суд позбавлений можливості самостійно перевірити обставини направлення позовної заяви до суду. За таких умов наявний конверт не дає змоги достовірно визначити дату подання позовної заяви шляхом відправлення її засобами поштового зв'язку.
Таким чином, для встановлення фактичної дати прийняття поштовим оператором конверта із позовною заявою, що має значення для вирішення питання дотримання строків звернення до суду, суд вважає за необхідне витребувати від АТ "Укрпошта" довідку та/або копії документів, які підтверджують факт та дату прийняття відповідного поштового відправлення, а також відомості про його рух (за наявності).
Суд зауважує, що згідно частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу на те, що у разі неподання витребуваних доказів та інформації без поважних причин, посадова особа буде притягнута до відповідальності та до останньої будуть застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Керуючись статтями 12, 14, 49, 77, 80, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
2. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі третьої особи на стороні відповідача.
3. Зобов'язати АТ "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22 м. Київ, 01001), протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, надати до суду інформацію та документи, що підтверджують факт прийняття до пересилання поштового відправлення, адресованого 06.10.2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , офіс 1) Кіровоградському окружному адміністративному суду (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40), а саме: довідку про прийняття зазначеного поштового відправлення; копію реєстраційних документів (ф.103 або інших документів внутрішнього обліку), якщо такі оформлювались; інші наявні дані щодо обставин прийняття, реєстрації та руху цього поштового відправлення.
Копію ухвали надіслати сторона для відома та АТ "Укрпошта" для виконання.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА