28 листопада 2025 року м. Київ справа №640/19692/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "КАРГОЛЕНД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "КАРГОЛЕНД" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, однак рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві було відмовлено у реєстрації цих податкових накладних, незважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення були прийняті необґрунтовано та протиправно. Позивач наголошує, що відповідач безпідставно прийняв рішення про зупинення податкових накладних позивача. Відповідач порушив положення Порядку № 1165 та не перевірив документи позивача щодо їх достовірності шляхом звірки даних, наявних у їх розпорядженні.
Відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, згідно яких позов не визнано. Зазначено, що під час перевірки реальності здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним, поданих позивачем на реєстрацію, контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів. Відповідачем наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржувані рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/19692/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 16.04.2024 справу прийнято до провадження суду.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 справу прийнято до провадження адміністративну справу та постановлено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Лисенко В.І. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ТОВ "КАРГОЛЕНД", код ЄДРПОУ 32374807, зареєстровано в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.03.2003 р.
Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 323748026502, є платником ПДВ з 15.04.2003.
Основний вид діяльності за кодом КВЕД - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Щодо підстав здійснення фінансово-господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні за №1, №2 від 01.08.2022 року, в реєстрації яких відмовлено спірними рішеннями ДПС регіонального рівня суд встановив наступне.
12 липня 2022 року ТОВ «Карголенд» уклало договір з ТОВ «Євролім» (код ЄДРПОУ 40038459) про перевезення вантажів автомобільним транспортом №2022-12/07, згідно якого ТОВ «Євролім» (Замовник) надає для перевезення вантажі, а ТОВ «Карголенд» (Перевізник) приймає їх згідно товарно-транспортних накладних та зобов?язується надати послуги перевезення для вантажів замовника на умовах та в строки, погоджені сторонами у цьому договорі.
Так, з 01.08.2022 року відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ «Карголенд» надав послуги по перевезенню вантажів для ТОВ «Євролім».
01 серпня 2022 року було виписано рахунки на оплату №5 від 01.08.2022 р. на суму 171 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 28 583,33 грн., та №6 від 01.08.2022 р. на суму 171 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 28 583,33 грн.
Відпуск вантажу і завантаження його у транспортні засоби перевізника відбувалося зі складу замовника ТОВ «Євролім» у м. Чернівці, на підтвердження чого складені та надані суду товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (дизельне паливо) №720 та № 721 від 01.08.2022 року.
За результатами надання послуг замовнику, між сторонами були складені та підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), згідно яких перевізником були надані транспортні послуги за маршрутом: м. Чернівці - м. Київ - м. Чернівці спеціалізованими вантажними транспортними засобами на загальну суму 343 000,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №5 від 01.08.2022 року на суму 171 500,00 грн., з яких 28 583,33 грн. - ПДВ, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №6 від 01.08.2022 року на суму 171 500,00 грн., з яких 28 583,33 грн. - ПДВ.
Оплату за надані транспортні послуги позивачем було отримано в повному обсязі за платіжними дорученнями:
№146 від 09.08.2022 року на суму 171 500,00 грн., №147 від 09.08.2022 року на суму 134 000,00 грн., №148 від 11.08.2022 року на суму 37 500,00 грн.
01.08.2022 позивачем року було сформовано податкові накладні: №1 та №2 від 01.08.2022 року.
09.08.2022 року ТОВ «Карголенд» було подано на реєстрацію в ЄРПН вказані податкові накладні від 01.08.2022 за №1 та №2.
09.08.2022 року позивач отримав квитанції щодо прийняття зазначених податкових накладних та зупинення їх реєстрації.
Зупиняючи реєстрацію податкових накладних контролюючий орган в квитанціях зазначив:
«Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»-.0000%, «Р»=0».
ТОВ «Карголенд» з метою забезпечення захисту своїх прав подано письмові пояснення щодо податкових накладних №1 та № 2 від 01.08.2022 року - лист-пояснення від 26.08.2022 року за №26/08-22 разом з копіями документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по перевезенню вантажу, а саме:
- лист-пояснення №26/08-22 від 26.08.2022 року;
- форма 20-ОПП щодо офісного приміщення від 14.07.2022;
- квитанція №2 до форми 20-ОПП від 14.07.2022;
- форма 20-ОПП щодо транспортних засобів від 14.07.2022;
- квитанція №2 до форми 20-ОПП щодо транспортних засобів від 14.07.2022;
- форма 20-ОПП щодо транспортних засобів від 20.07.2022;
- квитанція №2 до форми 20-ОПП щодо транспортних засобів від 20.07.2022;
- копія договору оренди офісу №14/1 від 01.06.2022;
- копія наказу про затвердження штатного розпису №7-0/2022 від 29.07.2022;
- платіжне доручення №26 від 29.07.2022 про сплату ПДФО;
- платіжне доручення №57 від 26.08.2022 про сплату ПДФО;
- платіжне доручення №27 від 29.07.2022;
- платіжне доручення №58 від 26.08.2022;
- платіжне доручення №28 від 29.07.2022 про сплату ЄСВ;
- платіжне доручення №60 від 26.08.2022 про сплату ЄСВ;
- платіжне доручення №59 від 26.08.2022 про сплату ЄСВ;
- копія договору про транспортні перевезення №2022-12/07 від 12.07.2022;
- копія актів №5, №6 про надання послуг 01.08.2022;
- копії ТТН №720, №721 від 01.08.2022;
- платіжне доручення про сплату за послуги №146 від 09.08.2022;
- платіжне доручення про сплату за послуги №147 від 09.08.2022;
- платіжне доручення про сплату за послуги №148 від 11.08.2022.
Однак, незважаючи на надані пояснення та додані до них документи, ТОВ «Карголенд» були отримані оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 31.08.2022 року №7276258/32374807 та №7276259/32374807 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 та №2 від 01.08.2022 року
Підставою прийняття комісією ГУ ДПС у м. Києві рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.
31.08.2022 року позивач звернувся до ДПС України із скаргами щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7276258/32374807 та №7276259/32374807 від 31.08.2022 року.
Позивачем з метою забезпечення належного захисту своїх прав та законних інтересів разом зі скаргами було подано документи про підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме:
- скарга від 05.09.2022 року (щодо ПН №1);
- форма №20-ОПП щодо офісного приміщення від 14.07.2022;
- форма №20-ОПП щодо транспортних засобів від 14.07.2022;
- форма №20-ОПП щодо транспортних засобів від 20.07.2022;
- копія договору оренди офісу №14/1 від 01.06.2022;
- копія договору про надання послуг №97-22 від 22.06.2022;
- копія договору про транспортні перевезення №2022-12/07 від 12.07.2022;
- копія акта про надання послуг №5 від 01.08.2022;
- копія ТТН №720 від 01.08.2022;
- платіжне доручення про сплату за послуги №146 від 09.08.2022;
- виписка банку від 09.09.2022;
- копія свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_1 від 24.06.2022;
- копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 24.06.2022;
- скарга від 05.09.2022 року (щодо ПН №2);
- форма №20-ОПП щодо офісного приміщення від 14.07.2022;
- форма №20-ОПП щодо транспортних засобів від 14.07.2022;
- форма №20-ОПП щодо транспортних засобів від 20.07.2022;
- копія договору оренди офісу 14/1 від 01.06.2022;
- копія договору про надання послуг №97-22 від 22.06.2022;
- копія договору про транспортні перевезення №2022-12/07 від 12.07.2022;
- копія акта про надання послуг №6 від 01.08.2022;
- копія ТТН №721 від 01.08.2022;
- платіжне доручення про сплату за послуги №147 від 09.08.2022;
- платіжне доручення про сплату за послуги №148 від 11.08.2022;
- копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 20.06.2022;
- копія свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_4 від 20.06.2022;
- виписка банку від 11.09.2022.
Окрім того, 05.09.2022 року позивач подав додаткові пояснення до ДПС України за №05/09/1-22 від 05.09.2022 року щодо податкової накладної №1 від 01.08.2022 року та №05/09/2-22 від 05.09.2022 року щодо податкової накладної №2 від 01.08.2022 року, разом з вищезазначеними документами, які подавались до скарг.
Однак, 15.09.2022 року ТОВ «Карголенд» отримано рішення Комісії ДПС України №43198/32374807/2 та №43138/32374807/2, відповідно до яких скарги позивача залишені без змін, а оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві - без змін.
Не погоджуючись зі спірними рішеннями комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Так, пунктом 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Як вже зазначалось вище, у квитанціях про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про зупинення їх реєстрації з підстав того, що коди УКТЗЕД ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»-.0000%, «Р»=0.
Тобто, як підстава зупинення реєстрації податкових накладних зазначено про відповідність вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.
Посилання відповідача у квитанції на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов'язком.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Посилання відповідачем у розділі додаткова інформація є загальними.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд звертає увагу на те, що квитанції не містить розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанції вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165.
Також у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі № 821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З матеріалів справи вбачається, що у спірних рішень Комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних фактично викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення їх реєстрації, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.
Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
- доповідь секретаря комісії;
- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;
- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
- голосування;
- оголошення головою комісії результатів голосування;
- оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведено мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрації податкових накладних.
Крім того, аналіз змісту оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснення господарських операцій.
Натомість Комісія ГУ ДПС у м. Києві будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, яких саме первинних документів необхідно надати позивачу.
Також Комісія ГУ ДПС у м. Києві не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації спірних податкових накладних.
Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.
У зв'язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкової накладної, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкової накладної.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви їх ухвалення та не зазначено підстав неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, а також про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС документів, а отже, не довели правомірності своїх рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 7276258/32374807 від 31.08.2022 року про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 01.08.2022 року та № 7276259/32374807 від 31.08.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.08.2022 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 та № 2 від 01.08.2022 року датою їх фактичного подання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній" справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що податкові накладні №1 та № 2 від 01.08.2022 року підлягають реєстрації в ЄРПН у день їх фактичного подання.
Беручи до уваги викладене, зважаючи на встановлені обставини та надану їм оцінку, враховуючи підстави позову, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 4 962,00 грн. грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправними рішеннями якого було порушено права позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №7276258/32374807 від 31.08.2022 року про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 01.08.2022 року та №7276259/32374807 від 31.08.2022 року про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 01.08.2022 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 та № 2 від 01.08.2022 датою їх фактичного подання.
Стягнути на користь ТОВ "КАРГОЛЕНД" (код ЄДРПОУ 32374807, просп. Голосіївський, 130/57, офіс 1, м. Київ, 03127) судовий збір у розмірі 4 962,00 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.