28 листопада 2025 року м. Київ справа №320/55414/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справи
за позовом ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2024 та ненадання відповіді на заяву від 04.07.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних відомості про ВОС - старший електрик-обчислювальник та військове звання позивача.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2024 звернувся із заявою до відповідача, у якій просив відповідача внести на підставі статей 7 та 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних відомості про ВОС - старший електрик-обчислювальник та військове звання позивача. Водночас станом на дату звернення до суду з цим позовом, позивач не отримав відповіді на вказану заяву.
Відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду не надходив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вказану ухвалу доставлено засобами електронного зв'язку до електронного кабінету позивача 22.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом з тим, копію вказаної ухвали та копію позовної заяви із додатками було скерована засобами поштового зв'язку на адресу відповідача та, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення отримано уповноваженою особою відповідача 26.05.2025.
Жодних заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Відповідно до обліково-послужної карти до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військове звання останнього «рядовий», військово-облікова спеціальність «старший електрик обчислювальник».
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.07.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив відповідача внести до Єдиного електронного реєстру військовозобов?язаних відомості про військово-облікову спеціальність (ВОС) позивача - старший електрик-обчислювальник та військове звання.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2024, заява позивача була отримана представником ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак на момент звернення до суду з цим позовом, позивач не отримав відповіді на вказану заяву.
25.08.2024 позивач сформував військово-обліковий документ в електронній формі через мобільний застосунок «Резерв+» в якому відсутні відомості про звання та військово-облікову спеціальність позивача.
Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не надавши відповідь на його заяву від 04.07.2024, тому звернувся до суду із цим позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII, Призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Отже, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Згідно з пунктом 4 Порядку № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, виявивши невідповідність відомостей, зазначених у військовому квитку осіб рядового складу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, для внесення відповідних змін 04.07.2024 звернувся у паперовій формі до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Однак відповідач не надав доказів того, що заява позивача розглянута та за наслідком розгляду ним прийнято рішення про виправлення недостовірних відомостей Реєстру або відсутності підстав для такого виправлення, а також щодо внесення відповідних змін до військово-облікового документа в електронній формі.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви від 04.07.2024 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення про внесення чи невнесення відповідних змін до військово-облікового документа в електронній формі.
Відсутність такого рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 15.04.2021 у справі №9901/104/20, від 01.09.2022 у справі №990/46/22, від 31.08.2023 у справі №990/75/23 та від 14.03.2024 у справі №240/25193/23, неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.
Згідно частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищезазначені висновки суду задоволенню підлягає і похідна позовна вимога. Через те, що відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то для захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 з прийняттям відповідного рішення.
При цьому суд зазначає, що заява позивача від 04.07.2024 була подана (направлена поштовим зв'язком) та отримана уповноваженою особою суб'єкта владних повноважень 08.07.2024, а тому реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними час виникнення спірних правовідносин, тобто на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень тощо). Розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.
У контексті застосування принципу незворотності дії закону у часі це означає, що у разі, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акта, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (звернулась до суб'єкта владних повноважень, подала повний пакет документів тощо), то особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність.
Відтак, заява позивача про внесення змін до Реєстру підлягає розгляду з огляду на ті норми закону, що діяли на момент подання такої заяви.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд наголошує, що відповідно до частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження дотримання порядку розгляду заяви про внесення змін до Реєстру, щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
VІ. Судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною 3 статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 605,60 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 246, 255, 292-297, 325, КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2024 та ненадання відповіді на заяву від 04.07.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.