про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду
28 листопада 2025 року м. Київ Справа № 320/53305/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви з якою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 03.04.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р
(II)/2021 та згідно зі статтею 54 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати Позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку, у частині позовних вимог за період з 03.04.2024 по 26.04.2025.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 05.11.2025 у справі №320/53305/25 надіслано судом в електронний кабінет позивача в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку до електронного кабінету ЄСІТС, ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена в електронний кабінет представника позивача 08.11.2025.
На виконання вимог ухвали, представником позивача на адресу суду подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, в частині позовних вимог за період з 03.04.2024 по 26.04.2025.
Так, в обґрунтування доводів заяви представник позивача посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 520/11178/20 від 26.01.2021 щодо принципу «належного врядування» та постанову Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі №380/1907/23 від 12.12.2023.
Перевіривши матеріали вказаної заяви, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 121 КАС встановлено, що суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС, визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд, дослідивши подану заяву, встановив, що покликання представника позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 520/11178/20 від 26.01.2021 щодо принципу «належного врядування» та постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі №380/1907/23 від 12.12.2023, є нерелевантними обставинам даної справи, а тому відхиляє їх.
Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2023 у справі № 120/6653/21-а, зазначив, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Так, у зазначених представником позивача справах йшла мова про бездіяльність уповноважених органів з видачі довідок про грошового забезпечення. У той же час в даній справі спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати щомісячних платежів у зниженому розмірі.
Таким чином спірні правовідносини у межах даної справи та справи № 520/11178/2020 не є подібними, відтак позивач не міг не знати про порушення своїх прав, а факт його правової необізнаності немає юридичного значення.
Також, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу, суд ураховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, згідно з якою для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія і доплати до неї є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
За правилами частин 1, 3 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позовна заява, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період з 03.04.2024 по 26.04.2025 має бути залишена без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтею 122-123, 169, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на звернення з даним позов, які містяться в заяві представника позивача від 17.11.2025.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії у частині позовних вимог, які стосуються спірного періоду з 03.04.2024 по 26.04.2025 - залишити без розгляду.
3. Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС.
4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.