01 грудня 2025 року м. Київ справа №320/51086/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.04.2024 року;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.04.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, у відповідача наявні підстави для перерахунку (збільшення) пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шляхом розрахунку відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 15 років стажу.
Наслідком неправомірних дій відповідача є відмова у перерахунку позивачу пенсії на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років та обмеження його відповідного права, зокрема права на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року адміністративна справа № 320/51086/24 прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д.
Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що вимоги позивача визнати протиправними дії Головного управління щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні) є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату пенсії за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 08.04.2024 №1000-0202-8/61335 відмовило нараховувати та виплачувати пенсію із збільшенням пенсії на 1 (один) відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 відсотків заробітку, згідно із ч.2 ст. 56 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Вважаючи таку відмову і дії протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 1 та частини першої статті 2 Конституції України, Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю територію країни. Згідно з частиною другою статті 3 Основного Закону, права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні діє принцип верховенства права; Конституція має найвищу юридичну силу, а закони приймаються на її основі та повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Органи державної влади зобов'язані діяти лише в межах повноважень і у спосіб, визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно з частиною другою статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів чи внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Верховний Суд неодноразово підтверджував обов'язковість дотримання цього принципу (постанови від 13.07.2018 у справі № 712/12140/16-а, від 14.08.2018 у справі № 815/417/17, від 21.08.2018 у справі № 569/3431/17 та ін.).
Стаття 16 Конституції України покладає на державу обов'язок щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Конституційний Суд України у рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 наголосив, що надання особливого статусу та соціальних гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є формою виконання державою конституційного обов'язку. Скасування чи обмеження таких гарантій без рівноцінної заміни свідчить про порушення статті 16 Конституції.
Аналогічні правові позиції щодо неприпустимості скасування або звуження пільг, компенсацій і гарантій постраждалим особам викладені у рішеннях Конституційного Суду від 20.03.2002 № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 № 8-рп/2005.
Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, включаючи забезпечення у разі втрати працездатності та в старості. Ці гарантії реалізуються, зокрема, через особливий порядок пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що закріплений у Законі № 796-XII.
Суд установив, що позивачка перебуває на пенсійному забезпеченні з 2005 року, а її пенсія була обчислена відповідно до Закону № 1058-IV. Звернувшись із заявою про перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII з урахуванням одного відсотка заробітку за кожний рік понаднормового стажу, позивачка отримала відмову з мотивуванням, що її пенсію призначено не за правилами частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
Відповідач послався на зміни, внесені Законом № 2148-VIII, згідно з якими доплата за понаднормовий стаж застосовується лише за умови призначення пенсії за правилами частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
Суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
На момент призначення пенсії позивачці пункт 2 статті 56 Закону № 796-XII передбачав право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу для жінок, але не більше 75 % заробітку. Ця норма діяла до 11 жовтня 2017 року - дня набрання чинності змінами, внесеними Законом № 2148-VIII.
За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Конституційний Суд України у рішеннях № 1-рп/2011, № 1-рп/99 та № 1-зп підтвердив, що до правовідносин застосовується закон, чинний на момент їх виникнення, а зміна правового регулювання не може погіршувати становище особи.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 дійшов висновку, що внесені Законом № 2148-VIII зміни до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII не поширюються на осіб, яким пенсію призначено до набрання чинності цими змінами. За такими особами зберігається право на збільшення пенсії за кожний рік понаднормового стажу за нормами, чинними на момент призначення пенсії.
Верховний Суд також зазначив, що застосування нових умов (призначення пенсії за частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV) до вже призначених пенсій призводить до звуження змісту та обсягу прав, що прямо заборонено статтею 22 Конституції України.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.11.2024 у справі № 460/24038/23.
Оскільки пенсія позивачці була призначена до 11.10.2017, то зміни, внесені Законом № 2148-VIII, на неї не поширюються. Позивачка має право на перерахунок пенсії із застосуванням пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.
Доводи відповідача щодо недоцільності проведення перерахунку на підставі умовного розрахунку розміру пенсії суд вважає необґрунтованими, оскільки принцип доцільності не може бути підставою для обмеження конституційних прав і законних гарантій позивача.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов'язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень. Відповідач не довів правомірність своєї відмови, а подані позивачкою докази не спростовані та підтверджують обставини, на які вона посилається.
Системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, беручи до уваги правові позиції Конституційного Суду України та Верховного Суду, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1211,20 грн згідно з квитанцією від 15.01.2025 року №1606-3950-8658-5722, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 01.04.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2025.
Суддя Панченко Н.Д.