ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" грудня 2025 р. справа № 300/4237/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «АТП Авто Плюс» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,
Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «АТП Авто Плюс» (далі - ПП «АТП Авто Плюс», відповідач) про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені у розмірі 39 991,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов'язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ним не виконано, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Таким чином, до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за 1 незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю, а також нараховано пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, у якому представник проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми №3-ПН. Відтак, за доводами представника відповідача, на підприємство покладається обов'язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування таких осіб та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов'язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю. Водночас, представник відповідача зауважує, що відповідач, який одночасно являється фізичною особою-підприємцем та керівником юридичної особи відповідача, поданий звіт форми 3-ПН, згідно якого повідомлено Коломийську філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості про вільні вакансії, із зазначенням категорії громадян, яких підприємство має намір працевлаштувати, а саме інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, відповідач вважає, що ним здійснено усі передбачені законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю на своєму підприємстві, та які підтверджуються відповідними доказами, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ПП «АТП Авто Плюс» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване як суб'єкт господарювання з 05.12.2019.
Згідно з інформацією Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2023 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в ПП «АТП Авто Плюс» становить 9 осіб, норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю - 1, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 713 011,61 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника - 79 223,51 грн (а.с.4).
Таким чином, позивач вказує, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік становила 8 осіб, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Проте, за доводами позивача, відповідачем вказані вимоги не виконано.
Оскільки, відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню за одне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте ними, в розмірі 39 611,76 грн та пені в розмірі 380,16 грн, то позивачем складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (а.с.4), який розміщено в електронному кабінеті відповідача 07.03.2024 (а.с.5).
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, позивач звернувся з цим позовом до суду про їх стягнення з відповідача.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 (далі - Закон №875-XII).
Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Закону №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
З 06.11.2022 частина 3 статті 19 Закону №875-ХІІ викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю». Цим же законом скасовано подачу щорічної звітності за формою 10-ПОІ до обласного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Частиною 6 статті 19 Закону №875-XII встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Згідно частини 11 статті 19 Закону №875-XII фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Частиною 12 статті 19 Закону №875-XII передбачено, що розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Як уже зазначалось судом вище, згідно з інформацією Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2023 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в ПП «АТП Авто Плюс» становить 9 осіб, норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю - 1, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 713 011,61 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника - 79 223,51 грн (а.с. 4).
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно із вимогами частини 4 статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, фонд оплати праці штатних працівників відповідача становить 713 011,61 грн, середньооблікова чисельність штатних працівників 13, середня річна заробітна плата штатного працівника складає 79 223,51 грн. Відтак, позивачем застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в сумі 39 611,76 грн (а.с.4).
Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті відповідача 07.03.2024 (а.с.5).
Частиною 2 статті 20 вказаного Закону №875-XII передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
За період несплати відповідачем адміністративно-господарської санкцій, з 16.04.2024 по 09.05.2024 за 24 дні, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (39 611,76 грн), розрахував пеню в розмірі 380,16 грн (а.с. 6).
Однак, вказаних адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 39 991,92 грн відповідач не сплатив у строк, визначений Законом.
При цьому, представник відповідача не погоджується із таким нарахуванням адміністративно-господарських санкцій та пені, вважаючи, що ним вжито всіх заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.
З цього приводу суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Періодичність подання звітів врегульована Порядком подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженим Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 (надалі - Наказ №827-22).
Згідно із п. 1.5 Наказу №827-22, форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).
Тобто, на момент розгляду справи, законодавець не покладав на підприємства обов'язок подавати форму №3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов'язок підприємств одноразово подавати форму №3-ПН, а саме не пізніше через три робочі дні з дати відкриття вакансії.
Тобто, своєчасно та у повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, суб'єкт господарської діяльності фактично вживає усіх залежних від нього та передбачених чинним законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Так, судом встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в ПП «АТП Авто Плюс» в 2023 році становить 9 осіб. Відтак, у 2023 році відповідач мав обов'язок щодо працевлаштування або вжиття всіх належних заходів щодо працевлаштування 1 особи з інвалідністю.
Суд, враховуючи наявні матеріали справи, вказує на те, що такого обов'язку відповідачем не виконано. При цьому, суд критично ставиться до доводів представника відповідача у відзиві стосовно того, що ПП «АТП Авто Плюс» здійснено усі передбачені законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю на вказаному підприємстві.
Так, як вбачається із наданого представником відповідача звіту за формою 3-ПН (звіт «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»), такий подано до Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості 19.09.2023. Тобто, відповідні дії щодо працевлаштування, в тому числі і осіб з інвалідністю, на своєму підприємстві, керівник ПП «АТП Авто Плюс» вчинив/почав вчиняти тільки в кінці вересня 2023 року. Відтак, суд констатує, що протягом 9 місяців (3-ох кварталів) 2023 року відповідачем фактично не вчинено жодних заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Протилежного відповідачем суду не доведено.
Суд також бере до уваги, що Мінсоцполітики у листах від 26.03.2017 №1/6-172, від 27.01.2009 №1/6-30/06 зазначило, що норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо особа з інвалідністю працювала на підприємстві 6 місяців звітного року.
Отже, навіть якщо й припустити, що внаслідок прийняття відповідачем після подання згаданого звіту 19.09.2023 працівника - особи з інвалідністю, то така особа фактично за 2023 рік була б працевлаштована тільки 3 місяці.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не підтверджено, що ним вжито всіх належних заходів щодо працевлаштування особи з інвалідністю протягом 2023 року, а також відповідачем не надано жодного іншого належного доказу щодо відкриття/створення вакансії для особи з інвалідністю у 2023 році, зокрема, до 19.09.2023 (наказ, розпорядження тощо).
Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Відтак, створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов'язком відповідача вжити всіх вище перерахованих заходів, які останнім не виконані.
Враховуючи, що відповідачем не були вжиті усі залежні від нього заходи на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю в 2023 році, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені в розмірі 39 991,92 грн, згідно із статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з приписами частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
позов Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, буд. 9, м. Івано-Франківськ, 76007) до Приватного підприємства «АТП Авто Плюс» (код ЄДРПОУ 43387593, вул. Грушевського, 94Е, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203) про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «АТП Авто Плюс» (код ЄДРПОУ 43387593, вул. Грушевського, 94Е, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, буд. 9, м. Івано-Франківськ, 76007) адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 39 991 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 92 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.