ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" листопада 2025 р. справа № 300/5891/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В.
при секретарі Подольській Т.М.,
за участю:
позивачки: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Марголича В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за змістом якого (з урахуванням уточнених вимог) просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області та скасувати Рішення від 17.07.24 за № 09850009694 про відмову ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, у переведенні на пенсію по інвалідності, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІ від 16.12.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області з 10.07.2024 призначити, здійснити нарахування і та провести виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 09.07.2024 № 19 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.07.2024 № 35/59-4.01/630.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 позов ОСОБА_1 - задоволено частково (т.1 а.с.74-77).
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.07.2024 № 092850009694.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу», починаючи з 10.07.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року в адміністративній справі № 300/5891/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишено без змін (т.1 а.с.113-119).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 набрало законної сили 14 липня 2025 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 по справі № 300/5891/24 (т.1 .с.154-155).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в строк протягом 30-ти днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 по справі № 300/5891/24.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 (т.2 а.с.90-92).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в строк протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 в повному обсязі.
На виконання зазначеної ухвали, до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за змістом якого зазначено про те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 (з врахуванням ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025) ОСОБА_1 переведено з 10.07.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу", внаслідок чого, розмір пенсії з 10.07.2024 становить 23 410,80 грн. (т.2 а.с.101).
14.11.2025 від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу суду надійшло доповнення до звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 в адміністративній справі № 300/5891/24 (т.2 а.с.160-161).
Мотивуючи вказане клопотання, сторона відповідача зазначила, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 13.11.2025 надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області від 13.11.2025 за № 0900-0502-9/56939, яким повідомлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 ОСОБА_1 з 10.07.2024 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та розмір пенсійної виплати з 10.07.2024 складає 23410,80 грн. Суму доплати - 200678,14 грн. за період з 10.07.2024 по 31.08.2025 внесено в Реєстр судових рішень та буде виплачено при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету. Виплату боргу за період з 01.09.2025 по 31.10.2025 в сумі 46821,60 грн. нараховано додатковими відомостями на картковий рахунок АТ КБ "Приватбанк», дата виплати 18 число.
Водночас, 04.11.2025 від позивачки надійшло клопотання, за змістом якого остання просить суд накласти штраф за невиконання рішення від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 та зобов'язати відповідача виконати дане судове рішення (т.2 а.с.110-112).
Мотивуючи вказане клопотання, позивачка зазначила про те, що їй з 10.07.2024 не призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», не здійснено нарахування пенсії з урахуванням вимог чинного законодавства та від моменту набрання рішенням законної сили не виплачено жодних коштів. Звернуто увагу суду, що з липня 2025 року виплата такої пенсії припинена. Окрім того, вказано, що відповідач з 10.07.2024 при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» врахував лише одну довідку та розрахував пенсію з 08.02.2025, а не як зобов'язано судом з 10.07.2024. Зокрема, позивачкою акцентовано увагу суду на тому, що відповідач при здійсненні нарахування пенсії безпідставно зняв надбавку за понаднормований стаж та надбавку за проживання в гірському населеному пункті, не здійснивши при цьому індексацію пенсії, яка передбачено постановою КМУ України від 25.02.2025 за №209. При цьому, позивачка також зсилається на правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема: у справі № 460/350/19, в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а, в постанові КАС ВС від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18, а також у постановах Верховного Суду від: 03.05.2018 у справі № 904/7981/17, від 19.06.2018 у справі № 826/12868/17, від 11.07.2019 у справі № 320/1175/17-а, від 14.11.2019 у справі № 826/2966/16, від 03.09.2020 у справі № 826/11304/16, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, від 18.05.2022 у справі № 140/279/21, від 18 жовтня 2018 року у справі №638/643/17, від 18.04.2019 у справі № 808/2291/16, від 21.11.2019 у справі № 344/8720/16-а, від 29.11.2019 у справі № 805/5043/15-а, від 20.02.2020 у справі № 15/6834/15, від 18.02.2022 у справі № 520/3601/19, від 01.06.2022 у справі № 640/25836/20.
10.11.2025 від позивачки надійшло клопотання, за змістом якого просить суд не приймати звіт відповідача про виконання рішення від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 та встановити останньому новий строк для подання звіту про виконання рішення суду (т.2 а.с.128-131).
На обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на мотиви, аналогічні тим, що викладені у її попередньому клопотанні, поданому у межах контролю за виконанням рішення суду.
14.11.2025 від представника відповідача на адресу суду надійшла відповідь на заперечення щодо прийняття звіту, за змістом якого вказано на мотиви, аналогічні тим, що викладені у доповненні до звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 в адміністративній справі № 300/5891/24 (т.2 а.с.174-175).
17.11.2025 від позивачки надійшло клопотання про накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 та встановлення останньому нового строку для подання звіту про виконання рішення суду (т.2 а.с.183-185).
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що набрання чинності Постановою КМУ №821 відбулося 17.07.2025, а рішення суду у справі № 300/5891/24 набрало законної сили 14.07.2025, внаслідок чого, положення останньої не можуть застосовуватися до позивачки. Вкотре наголошує суду на те, що дії відповідача в частині не врахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 09.07.2024 № 19 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.07.2024 № 35/59-4.01/630 є протиправними. Посилається на висновки Верховного Суду у постанові 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, від 18.05.2022 у справі № 140/279/21.
24.11.2025 від позивачки надійшло клопотання, за змістом якого вказує, що рішення суду у вказані справі не виконується, а надані стороною відповідача докази не підтверджують зворотного. Зокрема, звернуто увагу суду, що не врахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.07.2024 № 35/59-4.01/630 (т.2 а.с.209).
В судовому засіданні позивачка просила відмовити у прийнятті звіту, оскільки судове рішення виконано не в повному обсязі, з огляду на викладені нею позиції у поданих на адресу суду заявах, наголосивши на тому, що резолютивною частиною судового рішення, зокрема, зобов'язано відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату позивачці пенсії по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу», що у тому числі, породжує для суду обов'язок судового контролю за належним розміром таких пенсійних нарахувань
Представник відповідача в судовому засіданні просив прийняти звіт про виконання вказаного судового рішення з підстав наведених в звіті про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання судового рішення від 31.10.2025, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина 1 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень встановлено, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.07.2024 № 092850009694.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу», починаючи з 10.07.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Дане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 14.07.2025.
Суд звертає увагу сторін, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в строк протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 в повному обсязі.
У зазначеній ухвалі суд, зокрема, вказав таке: «…На виконання ухвали суду про встановлення судового контролю відповідачем подано звіт про виконання судового рішення та переведення позивачку з 10.07.2024 на пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу». Розмір її пенсії з 10.07.2024 склав 10 084,58 грн., з 08.02.2025 (моменту звільнення з державної служби) розмір становить 23 410,80 грн.
В судовому засіданні представницею відповідача зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 10.07.2024 позивачку переведено на пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу», що підтверджується відповідним протоколом. Суму доплати за період з 09.02.2025 по 31.08.2025 внесено в реєстр судових рішень, а тому рішення суду виконано в повному обсязі. При цьому нею вказано, що з 10.07.2024 по 08.02.2025 пенсія позивачці виплачувалась у попередньому розмірі, оскільки до 08.02.2025 вона працювала на державній службі. Тому, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу» у повному обсязі не виплачується. Після звільнення виплата пенсії склала 23 410,80 грн.
Відповідно до частини 2 статті ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема: відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
З огляду на викладене, на переконання суду, судове рішення виконано частково, оскільки згідно наданих пояснень представниці відповідача, підтверджених дослідженими судом протоколами про призначення пенсії, з 10.07.2024 по 08.02.2025 пенсія виплачувалась у попередньому розмірі…».
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що рішення суду від 01.01.2025 виконано лише частково, оскільки за наданими відповідачем поясненнями та протоколами пенсія позивачці з 10.07.2024 по 08.02.2025 виплачувалась у попередньому розмірі, що не відповідає способу виконання, визначеному судовим рішенням.
У зв'язку з цим суд зазначає, що подальший розгляд поданих звітів та клопотань здійснюється в межах тих аспектів судового рішення, які ухвалою від 24.10.2025 визначено як невиконані.
Так, представником відповідача долучено копію протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 30.10.2025 за змістом якого судом встановлено, що з 10.07.2024 позивачці призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір пенсії до виплати, з урахуванням підвищення як жителю гірського району, становить - 23410,80 грн. Підстава призначення - за рішенням суду з 10.07.2024 по довічно (т.2 а.с.102).
Окрім того, в межах судових засідань судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківський області листом 13.11.2025 за № 0900-0502-9/56939 повідомлено відповідача про те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 ОСОБА_1 з 10.07.2024 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та розмір пенсійної виплати з 10.07.2024 складає 23410,80 грн. Суму доплати - 200678,14 грн. за період з 10.07.2024 по 31.08.2025 внесено в Реєстр судових рішень та буде виплачено при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету. Виплату боргу за період з 01.09.2025 по 31.10.2025 в сумі 46821,60 грн. нараховано додатковими відомостями на картковий рахунок АТ КБ «Приватбанк», дата виплати 18 число (т.2 а.с.169).
В матеріалах справи також міститься розрахунок доплати згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 за період з 10.07.2024 по 31.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 донараховано пенсії з 10.07.2024 по 01.08.2025 в розмірі 200678,14 грн. (т.2 а.с.168).
Зокрема, позивачкою подано довідку про доходи станом на 23.11.2025, відповідно до якої судом встановлено, що з вересня 2025 року виплата пенсії здійснювалася в розмірі 23410,00 грн. (т.2 а.с.203).
Водночас, суд зазначає, що під час судового засідання, призначеного на 24.10.2025, позивачка не заперечувала факту нарахування пенсії за період з 10.07.2024. Разом із тим, остання наголосила, що при визначенні розміру пенсійної виплати відповідач не врахував одну із поданих нею довідок, а саме - архівну довідку від 01.07.2024 щодо складових заробітної плати, яка підлягала обов'язковому врахуванню при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших надбавок, що, на її думку, свідчить про неповне виконання рішення суду в частині правильного та повного обчислення розміру пенсії з 10.07.2024 з урахуванням усіх передбачених законом складових грошового забезпечення.
В даному аспекті суд вказує на таке.
В межах предмету спору, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24 надавалася правова оцінка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській від 17.07.2024 за №092850009694, яким позивачці відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з мотивів недосягнення нею пенсійного віку, необхідного для призначення цього виду пенсії.
Однак, в межах розгляду справи № 300/5891/24 суд відхилив доводи відповідача про неможливість призначення позивачці обраного нею виду пенсії, а також його висновок про те, що зазначене право на пенсію державного службовця набувається лише за умови досягнення пенсійного віку та наявності стажу державної служби не менше 20 років, оскільки ця норма поширюється на працездатних державних службовців, а не осіб з інвалідність І та ІІ груп, які вже отримують пенсію по інвалідності.
У межах справи № 300/5891/24 суд встановив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має понад 10 років стажу на посадах державної служби, перед зверненням працювала на відповідній посаді - заступника начальника Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII та, відповідно, підлягає переведенню з пенсії по інвалідності за Законом № 1058-IV на пенсію державного службовця.
З огляду на це, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в межах справи № 300/5891/24 визнано необґрунтованим, оскільки під час розгляду справи відповідач не довів відсутність у позивачки права на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
Окрім того, судом констатовано, що спору між позивачкою та відповідачем щодо нарахування та виплати пенсії згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.07.2024 № 35/59-4.01/630, на час звернення до суду у цій справі до суду не існувало, внаслідок чого, вказана вимога визнана судом передчасною.
Суд зазначає, що в межах справи № 300/5891/24 досліджувалися саме підставі для переведення останньої на визначений вид пенсії, оскільки відмова відповідача ґрунтувалася виключно на тому, що в ОСОБА_1 не має такого права взагалі, тобто, похідні питання, які визначаються пенсійним органом вже після призначення та виплати такої пенсії - відповідний розмір пенсії з урахуванням довідок, надбавок та індексації пенсії, судом не розглядався в силу того, що на момент розгляду справи такі правовідносини не могли виникнути в правовому полі.
Тобто, предметом спору у справі № 300/5891/24 не були та не могли бути питання, пов'язані з обчисленням конкретного розміру пенсії, включаючи врахування довідок про складові заробітної плати, надбавок, індексації чи застосування архівних відомостей, внаслідок чого, вказане не є предметом розгляду у справі № 300/5891/24.
Відповідно, оцінка дій відповідача щодо не врахування архівної довідки від 01.07.2024 або інших складових пенсії не може бути предметом розгляду в межах заяви про встановлення судового контролю, оскільки стаття 383 КАС України не передбачає можливості зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти нові дії, які не були предметом первісного позову та не визначені рішенням суду.
Таким чином, у випадку незгоди з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області щодо не урахування відповідних довідок, надбавок та індексації після проведення перерахунку позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду з позовною заявою в загальному порядку.
Також, щодо тверджень позивачки про те, що виплату пенсії необхідно проводити у відповідному розмірі, суд зазначає, що вирішуючи спір у цій справі суд не визначав конкретних сум пенсії, які відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачці. Суми розміру пенсії позивачки для нарахування та виплати такої з 10.07.2024 судом не обумовлювалися та не з'ясовувалися під час судового розгляду. Правомірність причин виникнення, дотримання правових норм чинного законодавства з точки зору правомірності на етапі визнання правомірності рішень, дій чи бездіяльності, в порядку статті 383 КАС України, не допускається чинним процесуальним законом.
Доводи позивачки про виплату фіксованої суми, а саме 23410,80 грн., під час виконання вищевказаного рішення суду стосуються обставин, які не були предметом спору у справі № 300/5891/24. Відповідно, правова оцінка судом їм не надана та не може надаватися в порядку статті 383 КАС.
На момент розгляду звіту, суд із впевненістю може констатувати факт переведення пенсійним органом позивачки з 10.07.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», нарахування і виплату розміру пенсії у відповідності до однієї із довідок про розміри заробітної плати, які подавалися позивачкою на момент звернення із відповідною заявою у розмірі 23410,80 грн. на місяць. При цьому, різниця між попереднім розміром пенсійних нарахувань перерахована позивачці за період з 10.07.2024 по 31.08.2025 в сумі 200678,14 грн. та включена до боргових зобов'язань Пенсійного Фонду, а суми пенсійних виплат за період з 01.09.2025 по листопад 2025 року у сумі 70419,75 грн. нараховані та виплачені позивачці безпосередньо.
Зазначене, на переконання суду, вказує на відсутність передумов стверджувати на триваюче порушення прав позивачки, що обумовлене невиконанням судового рішення відповідачем в межах предмету спору по справі № 300/5891/24 саме на момент розгляду звіту.
Щодо посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, суд зазначає таке.
У зазначеній постанові Верховний Суд розглядав питання щодо прийняття звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, яким відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за визначені періоди та в конкретному відсотку від суддівської винагороди. Тобто предметом перегляду була належність виконання рішення, яке безпосередньо встановлювало обов'язок ПФУ провести перерахунок у чітко визначених розмірах.
У свою чергу, у справі, що розглядається, суд контролює виконання рішення, яким Пенсійний фонд було зобов'язано перевести позивачку на інший вид пенсії, але не визначав та не досліджував порядок, розмір або алгоритм обчислення конкретної пенсійної виплати. Обставини справи № 560/523/19 стосуються виконання рішення, яке вже містило конкретний спосіб та параметри перерахунку, тоді як у даній справі рішення стосувалося лише права на вид пенсії, а не способу її обчислення.
Таким чином, суд не встановлює подібності правовідносин, оскільки у наведеній постанові Верховного Суду предметом перевірки було повне виконання рішення, що містило чіткий і деталізований обсяг обов'язків ПФУ щодо розміру та механізму перерахунку, водночас, у цій справі суд контролює виконання рішення, яке не містило визначення конкретного розміру пенсії чи порядку врахування певних довідок;
Окрім того, позивачка не зазначила, який саме правовий висновок із постанови від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 суд, на її думку, не врахував, і яким чином цей висновок мав би бути застосований до правовідносин, що істотно відрізняються за предметом та характером.
Щодо посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №420/177/20, суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 предметом судового перегляду було питання правомірності накладення штрафу в межах судового рішення, яким Южненську міську раду зобов'язано повторно розглянути клопотання особи та прийняти рішення з урахуванням правової позиції суду.
Отже, Верховний Суд аналізував ситуацію, коли суб'єкт владних повноважень неналежно виконав обов'язок, прямо визначений рішенням суду, та з'ясував критерії, за яких накладення штрафу за невиконання є правомірним чи не правомірним.
Правовідносини, що були предметом розгляду у справі № 420/177/20, та правовідносини у цій справі не є подібними, оскільки у справі № 420/177/20 оцінювалася правомірність застосування штрафу за невиконання рішення, яке містило чіткий, конкретний і вичерпний обов'язок суб'єкта владних повноважень, однак, у цій справі відбувається контроль за виконанням рішення, що стосувалося виключно переведення позивачки на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та не містило визначення розміру пенсії чи механізму її обчислення.
Позивачка не зазначила, які саме правові висновки, сформульовані Верховним Судом у справі № 420/177/20, мають бути застосовані у цьому провадженні, та не обґрунтувала їх релевантності.
Щодо посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №140/279/21, суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 140/279/21 предметом судового перегляду було питання правомірності ухвали апеляційного суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, а саме - визначення наявності чи відсутності підстав для заміни Головного управління Держгеокадастру у Волинській області як сторони виконавчого провадження.
Верховний Суд досліджував критерії та порядок правонаступництва у виконавчому провадженні, а також межі процесуальних повноважень суду при вирішенні питань, пов'язаних із заміною сторін виконання, внаслідок чого, правовідносини суттєво відрізняються, а наведена правова позиція не впливає на правильність вирішення питання у цій справі.
Щодо посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №640/25836/20, суд зазначає наступне.
У зазначеній постанові Верховний Суд здійснював перевірку правомірності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, зокрема, у частині наявності чи відсутності підстав для закриття провадження в адміністративній справі. Отже, предметом касаційного перегляду були процесуальні питання припинення провадження, а не виконання рішення суду чи контроль за таким виконанням.
На відміну від цього спору, в межах цієї справи суд здійснює контроль відповідно до статті 382-2 КАС України та оцінює повноту і належність виконання рішення суду, що набрало законної сили. Суд не вирішує питань щодо закриття провадження або процесуальної можливості його продовження, а натомість перевіряє фактичні дії суб'єкта владних повноважень щодо реалізації судового рішення, внаслідок чого, наведена позивачкою постанова не може бути застосована у цій справі, а посилання на неї є необґрунтованим з огляду на відсутність подібності правовідносин.
Суд також звертає увагу, що позивачкою у своїх поясненнях наведено значну кількість постанов Верховного Суду, однак, подані рішення не містять правових висновків, які б стосувалися спірних правовідносин у цій справі або могли бути застосовані для оцінки належності чи повноти виконання судового рішення відповідно до статті 382-2 КАС України.
Факт подання великої кількості судових рішень саме по собі не є належним обґрунтуванням правової позиції сторони. Застосовність практики Верховного Суду вимагає не лише формального зазначення постанов, а й наведення аргументів щодо того, які саме правові висновки містяться у відповідних рішеннях, яким чином ці висновки кореспондують зі змістом конкретних правовідносин у даній справі, які положення законодавства, на думку позивачки, суд має тлумачити чи застосовувати з урахуванням наведених рішень.
Позивачкою такої аргументації не наведено, а з аналізу змісту поданих постанов встановлено, що переважна більшість з них стосуються спорів про правомірність накладення штрафів, розгляд заяв про заміну сторони виконавчого провадження, оцінку дій органів місцевого самоврядування, питання закриття провадження або процесуальних наслідків виконання рішень, що за своєю правовою природою не має відношення до спору про контроль за виконанням рішення суду та оцінку звіту суб'єкта владних повноважень.
Отже, наведені позивачкою постанови Верховного Суду не містять висновків, які б підлягали застосуванню у цій справі, а посилання на них без належного правового аналізу не можуть впливати на оцінку судом звіту про виконання рішення.
З огляду на зазначене, суд уважає можливим прийняти звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі №300/5891/24.
Керуючись статтями 248, 254, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.10.2025 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 300/5891/24.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала складена в повному обсязі « 01» грудня 2025 року.