ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"01" грудня 2025 р. Справа № 300/8396/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (надалі, також - відповідач) в якій просить:
- зобов'язати ЦНАП м. Миколаєва надати мені письмову відповідь на моє звернення щодо зміни місця проживання.
Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на подане ним звернення про зміну місця проживання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наявними в ній недоліками.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, способи захисту порушеного права визначено частиною 1 статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Також частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може, серед іншого, прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_2 просить:
"- зобов'язати ЦНАП м. Миколаєва надати мені письмову відповідь на моє звернення щодо зміни місця проживання".
Суд зазначає, що позивачем заявлено тільки вимогу зобов'язального характеру, без визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства в частині вибору позивачем форм захисту його порушеного права. Крім того, позовна вимога позивача не містить конкретизації щодо дати звернення до відповідача із відповідною заявою, реєстраційним номером такої заяви та будь-якої іншої конкретної інформації, що стосується його позовної вимоги. Суд звертає увагу позивача, що визначені ним позовні вимоги не відповідають положенням частини 1 статті 5 та частини 2 статті 245 КАС України, тому позивачу необхідно уточнити зміст його позовних вимог. Зважаючи на це, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються серед іншого:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В позовній заяві, в порушення вищезазначених вимог позивачем не вказано належним чином відомості про місцезнаходження позивача та відповідача, не зазначено відомості про обласні центри, райони, номер будинку місця розташування відповідача, поштові індекси сторін.
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем в позовній заяві зазначено загальні відомості, без конкретизації щодо обставин справи. Зокрема, позивач зазначає, що ним було подано в поточному та минулому році звернення до відповідача, що не є належним обґрунтуванням позовних вимог. Крім того, позивач не зазначає у позовній заяві про наявність доказів, які підтверджують наведені ним у позовній заяві обставини. З огляду на це, позивачу слід уточнити зміст позовної заяви, виклавши у належній формі обґрунтування щодо підстав позову, а також уточнити відомості про учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позовна заява подана позивачем через підсистему "Електронний суд", однак до поданої позивачем позовної заяви не долучено доказів її надсилання відповідачу. Зважаючи на це, позивачу слід долучити до позовної заяви докази її надсилання відповідачу.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2025 складає 3028,00 гривень.
В прохальній частині позовної заяви позивач заявив наступну вимогу:
"- зобов'язати ЦНАП м. Миколаєва надати мені письмову відповідь на моє звернення щодо зміни місця проживання ".
Дана вимога носить немайновий характер.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, судовий збір повинен становити 1211,20 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 968,96 грн.
Аналогічний висновок щодо застосування положень статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 245 КАС України у їхньому логічному взаємозв'язку викладений також й у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 в справі № 280/5161/19, від 11.12.2019 у справі № 320/6996/18, від 25.11.2019 в справі № 280/4269/18, від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви.
Відповідно до частини 8 статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Як встановлено судом, позивач у позовній заяві вказав, що він звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Суд звертає увагу позивача, що пункт 4 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору позивачів у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". Суть позовних вимог, заявлених позивачем, відрізняється від тих позовних вимог, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" як підстави звільнення від сплати судового збору.
Також суд зазначає, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає звільнення від сплати судового збору для осіб, позовні вимоги яких стосуються розгляду їхніх звернень, поданих у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян". Зважаючи на вищевикладене, позивачу слід долучити до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 або вказати підстави для звільнення від сплати судового збору та додати додаткові документи, які підтверджуватимуть підставу звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви долучено копію знімка екрану документа що посвідчує особу та місце зареєстрованого місця проживання позивача, а також документи, що підтверджують його статус внутрішньопереміщеної особи. Суд звертає увагу позивача, що до позовної заяви не долучено доказів звернення до відповідача із зверненням, бездіяльність щодо розгляду якого ним оскаржується, зокрема не додано копії самого звернення та доказів надсилання звернення до відповідача і отримання звернення відповідачем. Зважаючи на те, що подання такого доказу необхідне для встановлення наявності чи відсутності спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, а також вирішення питання про дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі, позивачу слід долучити відповідні докази до позовної заяви. У разі неможливості подати доказ, позивач має право подати вмотивоване клопотання про витребування відповідного доказу у відповідача.
Відповідно до частини 5 статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд звертає увагу на те, що позивачем не зазначено в позовній заяві про місцезнаходження оригіналів долучених доказів, що не відповідає вимогам КАС України. Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність зазначення відомостей щодо місця знаходження кожного доказу, яким позивач підтверджує заявлені позовні вимоги.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати суду: позовну заяву з уточненим змістом тексту, заявлених позовних вимог, а також з уточненими відомостями про учасників справи, зокрема в частині коректного зазначення адрес та поштових індексів; документ, який підтверджує надсилання позовної заяви із додатками відповідачу; квитанції про сплату судового збору або уточнення позовної заяви в частині зазначення підстав для звільнення від сплати судового збору із належними доказами підстав такого звільнення; належним чином посвідчених копій звернення до відповідача та доказів надсилання такого звернення відповідачу; відомостей щодо місцезнаходження оригіналів документів, доданих до позовної заяви.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 59, 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
позовної заяви з уточненим змістом тексту, заявлених позовних вимог, а також з уточненими відомостями про учасників справи, зокрема в частині коректного зазначення адрес та поштових індексів;
документу, який підтверджує надсилання позовної заяви із додатками відповідачу;
квитанції про сплату судового збору або уточнення позовної заяви в частині зазначення підстав для звільнення від сплати судового збору із належними доказами підстав такого звільнення;
належним чином посвідчених копій звернення до відповідача та доказів надсилання такого звернення відповідачу;
відомостей щодо місцезнаходження оригіналів документів, доданих до позовної заяви.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.