ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" грудня 2025 р. справа № 300/5132/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 29.06.2025 про переведення до іншої частини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 29.06.2025 про переведення до іншої військової частини та прийняти за наслідками розгляду відповідне рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовій службі за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_1 вказує, що 29.06.2025, подав рапорт з додатками (оригінал рекомендаційного листа №816/484/2/2287/пс від 21.06.2025, належним чином завірену копію довідки військово-лікарської комісії від 10.1062025 №2025-0610-1746-1659, належним чином завірену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , належним чином завірену копію військового квитка НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 про переведення до Військової частини НОМЕР_3 (надалі, також - ВЧ НОМЕР_3 ) на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони 4 батальйону, відповідно до частини 2 пункту 82 Указу Президента "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10.12.2008 №1153/2008 "Призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється за сімейними обставинами на особисте прохання". Однак, за доводами позивача, станом на дату подання позову, рапорт від 29.06.2025 про переведення для подальшого проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 відповідач не розглянув, оскільки, а ні наказ по особовому складу про переведення ОСОБА_1 , а ні обґрунтованої відмови у задоволенні такого рапорту не прийняв.
З огляду на викладене, вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 29.06.2025 про переведення до іншої частини, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.41-42).
Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином оформлені письмові докази, пов'язані із розглядом рапорту позивача від 29.06.2025.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 07.08.2025, та зареєстрований у суді 08.08.2025 (а.с.46-56). ВЧ НОМЕР_1 не визнає позовні вимоги та вважає їх необґрунтованими такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Мотивуючи свою позицію відповідач зазначає, що доводи позивача, наведені у позовній заяві, щодо того, що ВЧ НОМЕР_1 не розглянула рапорт позивача про переведення до іншої військової частини, та не надала відповіді по суті розгляду рапорту про переведення не відповідають фактичним обставинам справи. Військова частина звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531 (надалі, також - Порядок №531) командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. За доводами відповідача, у відповідності до копії рапорту солдата ОСОБА_1 від 29.06.2025 реєстр. №вх.3041 від 29.06.2025, на рапорті міститься резолюція командира Військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 - "Не доцільно…". Також, ВЧ НОМЕР_1 зазначає, що на запиті солдата ОСОБА_1 від 18.07.2025 про повідомлення йому результатів розгляду його рапорту від 29.06.2025 щодо його переведення до військової частини НОМЕР_3 , стоїть відмітка зроблена солдатом ОСОБА_1 , - "З рішенням командира батальйону ознайомлений ОСОБА_3 , підпис".
Таким чином, відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позиції представників сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
Як свідчать відомості військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 18.02.2011 та довідки від 26.06.2025 №2120/2154, виданої ВЧ НОМЕР_1 , останній на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" призваний у Збройні Сили України та з 11.06.2025 зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 (а.с.19-29; а.с.30).
ОСОБА_1 29.06.2025 звернувся до командира 2 інженерної роти ВЧ НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив клопотати перед вищестоящим командуванням про переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони 4 батальйону відповідно до частини 2 пункту 82 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10.12.2008 №1153/2008 - "Призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється за сімейними обставинами на особисте прохання" (а.с.9; а.с.49).
До коментованого рапорту позивач долучив:
- оригінал рекомендаційного листа №816/484/2/2287/пс від 21.06.2025;
- належним чином завірену копію довідки військово-лікарської комісії від 10.1062025 №2025-0610-1746-1659;
- належним чином завірену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
- належним чином завірена копію військового квитка НОМЕР_2 .
На вищезазначеному рапорті, у правому верхньому куті міститься резолюція - "Недоцільно попереду переформатування батальйону", підпис та дата - 29.06.2025 (а.с.9; а.с.49).
Надалі, позивач 18.07.2025 звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із запитом, в якому просив надати інформацію про результати розгляду рапорту від 29.06.2025 щодо переведення до ВЧ НОМЕР_3 (зворотній бік а.с.49).
На зворотній стороні означеного запиту міститься відмітка - "з рішенням командира батальйону ознайомлений ОСОБА_3 " та підпис (а.с.50).
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 29.06.2025 про переведення до іншої частини, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надалі, командир військової частини НОМЕР_1 листом від 23.07.2025 №2120/2668 повідомив ОСОБА_1 , що підпунктом 2 пункту 9 Порядку реалізації експериментального проекту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил за їх ініціативою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2024 №1291 (надалі, також - Порядок №1291) визначено, що у переміщенні військовослужбовця відмовляється якщо військовослужбовець проходить військову службу у військовій частині менше шести місяців. Оскільки термін служби солдата ОСОБА_1 , на дату подання ним рапорту про переведення до іншої військової частини, становив менше шести місяців, підстав для його задоволення не має (а.с.52).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (надалі, також - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (надалі, також - Закон №1932-XII).
Також, статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Відповідно до вимог статей 20, 22 Закону №2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV (надалі, також - Статут).
Приписами статті 12 Статуту встановлено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
За змістом статті 14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40 (надалі, також - Інструкція №40), рапорт (заява) це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.
За змістом пункту 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (надалі, також - Положення №1153/2008) військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Згідно з підпунктом 2 пункту 82 Положення №1153/2008 призначення військовослужбовців на посади здійснюється на рівнозначні посади, зокрема за сімейними обставинами - на особисте прохання.
У відповідності до абзацу 1 пункту 113 Положення №1153/2008 переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
За змістом пункту 4.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (надалі, також - Інструкція №170) переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів сімей змінити місце служби і проживання, а також за сімейними обставинами та з інших поважних причин, або на нижчу на один ступінь посаду за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені військові звання старший лейтенант або молодший сержант (старшина 2 статті)) провадиться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням.
Відповідно до частини 1 статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 за №735 (надалі, також - Інструкція №735) визначений порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Відповідно статті 117 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Пунктом 6 розділу ІІІ ''Розгляд звернень громадян'' Інструкції №735 також передбачено те, що звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Отже, розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення чи відповідь доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, з метою впорядкування та належної організації роботи з рапортами військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 за №531 затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України.
За змістом пункту 1 Розділу І Порядок №531, це Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (надалі по тексту також - Міноборони), Збройних Силах України (надалі по тексту також - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно з приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №531 передбачено, що у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Як встановлено судом вище по тексту судового рішення, ОСОБА_1 29.06.2025 звернувся до командира 2 інженерної роти ВЧ НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив клопотати перед вищестоящим командуванням про переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони 4 батальйону відповідно до частини 2 пункту 82 Указу Президента "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10.12.2008 №1153/2008 - "Призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється за сімейними обставинами на особисте прохання" (а.с.9; а.с.49).
До коментованого рапорту позивач долучив:
- оригінал рекомендаційного листа №816/484/2/2287/пс від 21.06.2025;
- належним чином завірену копію довідки військово-лікарської комісії від 10.1062025 №2025-0610-1746-1659;
- належним чином завірену копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
- належним чином завірену копію військового квитка НОМЕР_2 .
Приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №531 регламентовано, що командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Так, відповідач, у відзиві на позовну заяву зазначає, що "у відповідності до копії рапорту солдата ОСОБА_1 від 29.06.2025 реєстр. №вх.3041 від 29.06.2025, на рапорті міститься резолюція командира Військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 - "Не доцільно…" (зворотній бік а.с.46).
При цьому, суд зазначає, що вимоги до оформлення резолюції (рішення) до рапорту військовослужбовця встановлені Додатком 1 до Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України:
- ПОГОДЖЕНО або НЕ ПОГОДЖЕНО (зазначається правова підстава та обґрунтування);
- посада безпосереднього командира (начальника);
- військове звання підпис Ім'я ПРІЗВИЩЕ;
- (для рапорту, поданого в паперовій формі).
Приписами пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №531 передбачено, що непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
У відповідності до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №531 якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку №531 встановлено заборону: 1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту; 2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо; 3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку; 4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.
Згідно з пунктами 8 та 9 розділу ІІІ Порядку №531 початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу. У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Таким чином, командири (начальники) здійснюють розгляд паперового рапорту військовослужбовця у встановлений Порядком №531 строк та надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції, яка повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку, при цьому відмова у задоволенні рапорту повинна бути вмотивованою.
Водночас, як свідчать матеріали справи, на рапорті ОСОБА_1 , від 29.06.2025 , у правому верхньому куті міститься резолюція - "Недоцільно, попереду переформатування батальйону", підпис та дата - 29.06.2025 (а.с.9; а.с.49).
Тобто, проставлено резолюцію без зазначення ПОГОДЖЕНО/НЕ ПОГОДЖЕНО, зазначення правової підстави та обґрунтування, посади безпосереднього командира (начальника), військового звання, імені та прізвища, а відтак, без зазначення відомостей, визначені у додатку 1 до цього Порядку №531.
Із аналізу наведеного слідує, що командиром військової частини НОМЕР_1 накладено резолюцію на рапорт позивача, однак не виконано вимоги до оформлення резолюції (рішення) до рапорту військовослужбовця, визначені у додатку 1 до Порядку №531.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що рапорт позивача не розглянутий належним чином в установленому законодавством порядку, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду вищевказаного рапорту позивача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
Водночас, при зверненні до суду з цим позовом позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від такої сплати на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, оскільки сторонами не надано доказів понесення будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, такі не підлягають розподілу на момент ухвалення цього рішення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 29.06.2025 про переведення до іншої частини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 29.06.2025 про переведення до іншої військової частини та прийняти за наслідками розгляду відповідне рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.