01 грудня 2025 року Справа № 280/8293/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259)
до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Південно-Східної митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000037/2 від 26.08.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що надані до митного органу при митному оформлені поставленого товару документи, не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших недоліків, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Вказує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Позивач вважає, що надав належні, достовірні та у своїй сукупності достатні документи для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, а жодна із зазначених Митницею розбіжностей у поданих товариством документах, не може вважатись як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованого товару. Позивач вважає, що зазначене вище Рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 15.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
16.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог МК України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність вимоги від декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів та відомостей. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не усунено, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.10.2025 поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та/або з викликом сторін.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
16.07.2024 між позивачем (Покупець) та Baoding Aibang Import and Export Trading Co., Ltd (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № AI/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
За умовами пункту 2.1 Контракту № AI/1 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № AI/1 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
Відповідно до Специфікацій 2025-1-z від 01.04.2025 до контракту №AI/1 від 16.07.2024, сторони узгодили поставку партії товару (запчастини до тракторів, двигунів та мотоциклів) загальною вартістю 41 268,89 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Xingang, Китай, оплата товару: оплата протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару.
Продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) №AI-2025-1-z від 03.04.2025 на оплату товару загальну суму 41 268,89 дол.США, відповідно до контракту №AI/1 від 16.07.2024, специфікацію №2025-1-z.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №1643 від 30.07.2025 позивач сплатив на користь Baoding Aibang Import and Export Trading Co., Ltd (Китай) кошти в сумі 41 268,89 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №AI/1 від 16.07.2024, специфікацій №2025-1-z.
31.07.2025 сторони уклали додаткову угоду №3 до контракту №AI/1 від 16.07.2024 якою, у зв'язку з технічною помилкою у вартості товару у специфікації №2025-1-z від 01.04.2025 сторони дійшли згоди викласти специфікацію у новій редакції. Загальна вартість товарів, відповідно до додаткової угоди № 3, складає 41 395,67 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Xingang, Китай, оплата товару: передплата 41 268,89 дол.США, оплата 126,78 дол.США протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару.
Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до Дніпровської митниці (правонаступником якої є відповідач) електронну митну декларацію №25UA110150011416U0 від 19.08.2025 відповідно до якої визначення митної вартості товарів здійснено позивачем згідно зі ст. 57, 58 МК України за основним методом (за ціною контракту щодо товару, який імпортується).
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №AI/1 від 16.07.2024 року; Додаткову угоду №3 від 31.07.2025 року; Рахунок - фактуру №AI-2025-1-z від 03.04.2025 року; Лист продавця щодо допущеної помилки в інвойсі від 31.07.2025 року; Пакувальний лист від 03.04.2025 року; Сертифікат походження товару №25C700001262/00727 від 14.07.2025 року Договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025 року; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025 року; Заявки на перевезення №29 від 28.04.2025 року та №29 від 24.06.2025 року; Коносамент від 05.05.2025 року №BW25040908; Залізничну накладну №31520695 від 10.07.2025 року; Рахунок на оплату послуг перевезення від 01.07.2025 року №G10749; Рахунок на оплату ТЕО від 30.06.2025 року №2642; Акти виконаних послуг від 01.07.2025 року та №2798 від 25.07.2025 року; Довідки про транспортні витрати від 01.07.2025 року.
21.08.2025 Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів, в якому зазначила, що у відповідності до ст.337 МК У,країни при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено такі розбіжності:
1. Відповідно до п. в) частини восьмої ст.257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей , установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу графи №31 ЕМД декларантом не заявлено торгівельну марку товарів - «нема даних», в той же час заявлено виробника товару BAODING AIBANG IMPORT AND EXPORT TRADING CO., LTD, проте відомості щодо такого виробника відсутні серед наданих до митного контролю документів.
2. Відповідно до п.6.1 Контракту у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару не наведено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару.
3. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - XINGANG, згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано, в графі №44 ЕМД не зазначено документ за кодом «9610 - копія митної декларації країни відправлення».
4. Відповідно до частини четвертої ст.54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п.п. 5.1 та 5.2 Контракту від 16.07.2024 №AI/1 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. Відповідно до інвойсу від 03.04.2025 №AI-2025-1-Z загальна фактурна вартість товару на комерційних умовах постачання FOB - CN-XINGANG Китай складає 41395,67дол. США. Відповідної специфікації до Контракту, відомості щодо якої містяться у вищезазначеному рахунку - 2025-1-z від 01.04.2025 до митного контролю не надано, форма та порядок оплати за товар не визначено. Враховуючи умови поставки FOB CN-XINGANG Продавець виконав умови постачання коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 05.05.2025 № BW25040908, товар за інвойсом від 03.04.2025 №AI-2025-1-Z на загальну суму 41395,67дол.США, було завантажено на судно - 05.05.2025. Документальне підтвердження здійснення оплати за товар відповідно до платіжного документа від 30.07.2025 №1. В гр.70 даного документа зазначено: Prepayment for spare parts contra ct AI/1 dd 16.07.2024, specif.2025- 1-z dd 01.04.2025, проте як вже зазначено - документ специфікація 2025- 1-z від 01.04.2025до митного контролю не надана. Крім того, загальна сума товару складає 41395,67дол, в той час як згідно документа сплачено суму 41 268,89 дол.США, таким чином, документи містять розбіжності в числових значеннях.
5. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - XINGANG. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 2800,00 дол. США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір мультимодального перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25, укладеного з Global Container Lines Latvija SIA (перевізник), договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 27.02.2025 №Х270225-40, рахунки на оплату транспортних послуг, довідки про транспортні витрати, акт виконаних робіт, заявки на перевезення товару. Відповідно до відомостей рахунку від 01.07.2025 № G10749, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у контейнері CAAU6926174: морський фрахт, включаючи перевантаження: XINGANG (Китай )- Гданськ (Польща) - 1800 дол.США; Відповідно до відомостей рахунку від 30.06.2025 № 2642, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у контейнері CAAU6926174: міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща- митний перехід Мостиська-Пшемисль - 41 640,90 грн. ; міжнародна доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна - 50 801,90 грн. Поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку. Зокрема, але не виключно, мова йде про наступні послуги: навантаження/ розвантаження» з корабля, зберігання придбаного товару за кордоном; навантаження в залізничні вагони «вузької» чи широкої колії, надання вагонів «широкої колії» під навантаження на території інших країн, користування вантажними вагонами «широкої колії» на території інших країн, перестановку колісних пар; постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, в якому пункт призначення/розвантаження зазначено на території України тощо. Крім вище вказаного, при перевезенні товарів комбінованими видами транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту можливо зберігання товарів за кордоном, подвійне завантаження/розвантаження (з корабля та/або місця зберігання на залізничні платформи «вузької колії» та подальше перевантаження на залізничні платформи «широкої колії», тощо). Крім того, зазначено лише відомості про вартість експедиторських послуг на території України - 1 735,04 грн, відповідно до рахунку від 30.06.2025 № 2642, відомості щодо вартості таких послуг за межами митної території України відсутні та не піддаються обчисленню. Згідно відомостей: коносаменту від 05.05.2025 № BW25040908 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту XINGANG (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладної УМВС від 10.07.2025 № 31520695 товар переміщувався з залізничної станції Гливице-порт - Медика (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська-Пшемисль та до м.Самар залізничним транспортом. Аналіз зазначених в графі №44 ЕМД транспортних (перевізних) документів, що стосуються поставки оцінюваної партії товару, свідчить про наступне:
1) Згідно Інтернет ресурсу відстеження контейнерів www.maersk.com/tracking контейнер CAAU6926174 прибув в порт призначення GDANSK 29.06.2025. З урахуванням дати 10.07.2025 залізничної накладної № 31520695 товар в контейнерах в період з 29.06.2025 по 10.07.2025 зберігався в порту, був перевезений з порту GDANSK (Польща) на залізничну станцію Гливице (Польща) або був підданий іншим операціям, що може свідчити про наявність додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж) зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту GDANSK на залізничну станцію Гливице, оформлення митних документів типу декларації Т1, інше.
2) Згідно ж/д накладної від 10.07.2025 №31520695 перевантаження та відправка контейнера здійснювалась від залізничної станції Гливице, (Польща). Декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова (НРР) від порту GDANSK до станції Гливице (Польша). Транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надано. Відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах.
3) Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 10.07.2025 №31520695 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надана до митного оформлення примірник залізничної накладної не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару. Відомості про можливі/наявні додаткові витрати не зазначені ні у заявці на перевезення, ні в акті виконаних послуг, ні у рахунку на оплату транспортних витрат від. Рахунки на оплату транспортних послуг не містять опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару з застосуванням , типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витрати. Виникає сумнів щодо включення всіх додаткових витрат на транспортування товару за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Самар (Україна)» і що вони були враховані у вартості послуги транспортування товару в документах наданих для перевірки заявленої в ЕМД транспортної складової митної вартості товару. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткові витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Також в загальній сумі транспортних витрат поза межами території України не враховані експедиторські витрати та нагорода за договором транспортного експедирування.
4) В наданому коносаменті від 05.05.2025 № BW25040908 зазначено умову оплати «Freight Collect». Термін «Freight Collect» означає що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом зазначеному в коносаменті. Товар в контейнері, який коносаментом від 05.05.2025 № BW25040908 переміщувався на морському судні з порту XINGANG (CHINA) до порту GDANSK (POLAND), за даними Інтернет ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking станом на 07.07.2025 вибув з порту GDANSK, що свідчить про факт сплати за морський фрахт на дану дату. Але в рахунку на оплату транспортних витрат, містяться відомості щодо вартості виключно за морський фрахт, крім того, у рахунку від 01.07.2025 № G10749 зазначено термін сплати: 15.08.2025. На дату подання ЕМД 19.08.2025, митному органу не надано ніяких банківських платіжних документів що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, їх реквізити в графі №44 ЕМД під кодом «3005» не зазначені. Здійснення оплати послуг з порушеннями встановлених строків може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту - місця ввезення на митну територію України, передбачені частиною 10 статті 58 МКУ. Згідно наданих документів щодо вартості перевезення товарів на умовах FOB - XINGANG транспортна складова митної вартості не підлягає перевірці та обчисленню. Розділом ІІІ МКУ передбачено, надання декларантом до митного контролю та оформлення, у підтвердження визначеної митної вартості, документів відносно оцінюваної партії товару. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.6 ст.54 МКУ). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) специфікацію зазначену у інвойсі від 03.04.2025 №AI-2025-1-Z. Згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена».
На вимогу митного органу позивачем направлено лист №210804 від 21.08.2025 товариство надало митниці з поясненнями щодо виявлених невідповідностей, до якого додатково долучено: специфікацію №2025-1-z від 01.04.2025 року; додаткову угоду №1 від 15.08.2025р.; додаткову угоду №1 від 14.08.2025р., а також зазначено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.
26.08.2025 Митниця направила уповноваженій особі повідомлення, в якому висловила свою позицію, щодо наданих пояснень наступного змісту:
«Повідомлення від митниці декларанту Повідомлення №2. 22.08.2025 декларантом додатково надіслано додаткову угоду до транспортного договору від 14.08.2025 №Додаткова угода №1, згідно якої зазначено відтермінування оплати транспортних послуг, специфікацію від 01.04.2025 №2025-1-z, лист від 21.08.2025 №Лист підприємства №210804, в якому виражено позицію підприємства щодо викладених в повідомленні від митниці зауваженнях та розбіжностях, проте документального спростування зауважень та розбіжностей та/або підтвердження декларантом не здійснено. Якщо проаналізувати відповіді на зауваження митниці, викладені в даному листі, то згідно листа: відповідь на зауваження №1 , де йдеться про відсутність відомостей щодо виробника товару серед наданих до митного контролю документах, декларант відповідає, що відомості про виробника є , але такі відомості є лише в одному документі - специфікації, яка була наданою лише після вимоги її надання. Відповідь на зауваження №2, де йдеться про не включення до складових митної вартості ціни тари, упаковки, маркування, передбачає викладення пояснення терміну FOB та спробу акцентувати увагу на те, що оскільки товар має бути доставлено через поручні на борт судна, то це якимось чином передбачає включення будь-яких послуг що стосуються даного товару, що не відповідає дійсності, оскільки в самому терміні умов поставки FOB не зазначено регулювання питань, пов'язаних із категорією тари, упаковки, маркування, тощо. Виходячи із договірної практики між контрагентами питання тари, упаковки, маркування обумовлюється в договорі окремо, оскільки Інкотермс та безпосередньо умови FOB не регулюють дане питання. Відповідь на зауваження №4, де йдеться про розбіжності в числових значеннях декларантом використовується намагання співставлення відомостей між документами, що надані до митного контролю. В той час, як митницею наголошено про розбіжності в числових значеннях між платіжним документом окремо і заявленими відомостями, що містяться у митній декларації окремо. Згідно платіжного документа від 30.07.2025 № 1643 (митницею помилково зазначено номер платіжного документ №1643 як №1 в повідомленні №1 від митниці, що в даному випадку виправляється) - сума оплати складає 41 268,89 дол.США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 41395,67 дол. США. Таким чином, твердження декларанта про те, що числові розбіжності відсутні не відповідає дійсності. Відповідь на зауваження №3, де йдеться про митну декларацію країни відправлення (експортна декларація), то основним твердженням, що використовує декларант є той факт, що даний документ не є обов'язковим для заявлення товару до митного оформлення і вимагається лише при наявності розбіжностей в інших документах. Але, такий порядок відповіді від декларанта побудовано з метою нівелювання факту розбіжностей викладених в повідомленні від митниці в тому числі розбіжностей у числових значеннях, про які зазначено вище. Отже, аналіз додаткового документа - митна декларація країни відправлення є доцільним для перевірки відомостей та складових митної вартості. Крім того, відповідь на це зауваження не спростовує його зміст. Таким чином, у текстовій відповіді на зауваження митниці відслідковується представлення неповноцінних, а іноді цілеспрямовано помилкових пояснень, в якості доказу своєї позиції, із спробами формування висновків, які потім використовуються як такі, що не відповідають чинному законодавству. Інші додаткові документи, які спростовують зауваження митниці або містять інформацію, яка усуває розбіжності зазначені у повідомленні від митниці до митного контролю не надано. Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ).»
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000037/2 від 26.08.2025 відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. Водночас вказано, що митна вартість зазначених в графі №33 товарів №№ 2,3,4,5,9,10,11,12,13,14,16,17,19,20,21,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,35,36,37,38,39,40,42,43,44,48,49,50,51,53,54,55,56,57,59,60,61,63,64,65,66,67,68,69,70,71,72,73,74,75,76,77,78,79,82,83,84,85 визначена митницею за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами
Декларантом подано нову митну декларацію ЕМД №25UA110150011815U0 від 29.08.2025 року, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів №№UA110150/2025/000037/2 від 26.08.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 02.07.2019 (справа №804/1416/16), від 30.07.2018 (справа №804/16582/14), від 05.06.2018 (справа №804/475/16), від 02.06.2022 -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Щодо розбіжності «.. Відповідно до електронного інвойсу графи №31 ЕМД декларантом не заявлено торгівельну марку товарів - «нема даних», в той же час заявлено виробника товару BAODING AIBANG IMPORT AND EXPORT TRADING CO., LTD, проте відомості щодо такого виробника відсутні серед наданих до митного контролю документів», суд зазначає, що вказані підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки відсутність у товаросупровідних документах торговельної марки чи виробника жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів та правильність її визначення. Відтак, це не може вважатися розбіжністю, яка надає митниці право вимагати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Крім того, вказане твердження митного органу суперечить фактичним обставинам справи, оскільки, як встановлено судом, до митного оформлення позивачем було надано Специфікацію №2025-1-z від 01.04.2025 року у редакції згідно з Додатковою угодою №3 від 31.07.2025, у пункті 3 якої чітко зазначено: «Виробник: Baoding Aibang Import and Export Trading Co., Ltd., China».
Щодо посилань митного органу на розбіжність «..відповідно до п.6.1 Контракту у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару не наведено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару», суд зазначає таке.
За умовами Контракту №AI/1, з урахуванням специфікацій та додаткових угод, поставка товару здійснювалась на умовах поставки FOB XINGANG (згідно з ІНКОТЕРМС 2010).
Пункт 3.1.1 Контракту №AI/1 передбачає, що у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Відповідно до пункту 4.2 Контракту №AI/1 у ціну товару включена вартість упаковки та маркування.
Пункт 6.1. Контракту №AI/1 передбачає, що упаковка товару повинна забезпечити повне збереження товару при транспортуванні усіма видами транспорту з урахуванням перевалок, а також при зберіганні.
Таким чином, за умовами Контракту №AI/1 визначено, що у ціну товару включена вартість упаковки та маркування, у зв'язку з чим ціна товару, зазначена в інвойсі №AI-2025-1-z, вже містить у собі вартість пакування, а вимоги митного органу про необхідність надання до митного оформлення документів з окремими відомостями про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Щодо розбіжностей, які стосуються ненадання позивачем до митного оформлення документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (копії митної декларації країни відправлення), суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Так, відповідно до пунктів 3.5-3.6 Контракту № АІ/1 сторонами передбачено, що продавець зобов'язаний повідомити покупця про дату відвантаження партії товару на судно протягом 5 днів з дати відвантаження шляхом надсилання факсимільного повідомлення. Продавець повинен передати засобами електронного зв'язку копії наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс), Пакувальний лист, морський коносамент.
Протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару продавець зобов'язаний вислати на юридичну адресу покупця вказану в пункті 11.2. Контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру(інвойс) на заявлену партію Товару з підписом (підпис не є обов'язковим), і печаткою Продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс реліз; пакувальний лист з підписом, (підпис не є обов'язковим) і печаткою Продавця (3 оригінали).
Таким чином, сторонами узгоджений перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.
Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
За таких обставин, зауваження митниці про обов'язковість надання копії митної декларації країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості протирічать положенням Митного кодексу України.
Щодо розбіжностей, які стосуються ненадання позивачем документального підтвердження здійснення оплати товару за специфікацією від 01.04.2025 №2025-1-z, ненадання специфікації від 01.04.2025 №2025-1-z до митного оформлення та посилання на розбіжності в числових значеннях щодо ціни поставки, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5.2 Контракту № АІ/1 умови плати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати , зазначені у Специфікаціях, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.
Так, умовами оплати вартості товару, зазначеними в Специфікації від 01.04.2025 №2025-1-z, відповідно до змін, які були внесені додатковою угодою №3 до Контракту№АІ/1, загальна вартість товару склала 41 395,67дол.США.
Відповідно до п. 6 додаткової угоди №3 оплата товару: передплата 41 268,89 дол.США, оплата 126,78 дол.США протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №1643 від 30.07.2025 позивач сплатив на користь Baoding Aibang Import and Export Trading Co., Ltd (Китай) кошти в сумі 41 268,89 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №AI/1 від 16.07.2024, специфікацій №2025-1-z, тобто було внесено передплату за товар зазначений у специфікаціях.
Зі штампів Дніпровської митниці «Під митним контролем» на залізничній накладній №31520695 від 11.07.2025 вбачається, що товар надійшов у кінцевий пункт призначення 24.07.2025.
Відтак, саме дата 24.07.2025 є датою, коли товар фактично було отримано товариством і саме з цієї дати йде відрахування 180 днів для здійснення оплати вартості товару у розмірі 126,78 дол.США.
Таким чином, термін сплати за товар станом на подання митної декларації не сплинув, що, у свою чергу, обґрунтовує відсутність у позивача доказів оплати за специфікацією від 01.04.2025 №2025-1-z.
Разом із тим суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Крім того, ненадання позивачем до митного оформлення специфікації від 01.04.2025 №2025-1-z у спірному випадку не викликало сумнівів щодо числових показників заявленої митної вартості, оскільки специфікація від 01.04.2025 №2025-1-z була викладена в новій редакції відповідно до додаткової угоди №3 до Контракту№ АІ/1, яка до митного оформлення була надана.
Крім того, суд зазначає, що на вимогу митного органу позивачем додатково було надано специфікацію від 01.04.2025 №2025-1-z, у зв'язку з чим посилання Митниці на ненадання вказаного документа в оскаржуваному рішенні є безпідставними.
Щодо розбіжностей, які стосуються ненадання товариством транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.
На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025 року; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025 року; Заявки на перевезення №29 від 28.04.2025 року та №29 від 24.06.2025 року; Коносамент від 05.05.2025 року №BW25040908; Залізничну накладну №31520695 від 10.07.2025 року; Рахунок на оплату послуг перевезення від 01.07.2025 року №G10749; Рахунок на оплату ТЕО від 30.06.2025 року №2642; Акти виконаних послуг від 01.07.2025 року та №2798 від 25.07.2025 року; Довідки про транспортні витрати від 01.07.2025 року.
27.02.2025 між позивачем «Замовник» та «Global Container Lines SIA» (Перевізник) було укладено договір мультимодального перевезення №2712/912/25. Договір регулює взаємовідносини сторін під час виконання міжнародних перевезень і мультимодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника в морських контейнерах. Відповідно до п. п. 2.7 зазначеного договору, виконавець, яким є компанія "Global Container Lines SIA", залучає до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги за результати їх роботи.
Пункт 3.3 цього договору прямо встановлює: «У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість мультимодального перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт».
На виконання умов пункту 2.10 Договору №2702/912/25 від 27.02.2025 перевізником «Global Container Lines SIA» видано коносамент (Bill of Lading) № BW25040908 від 05.05.2025, який підтверджує факт здійснення перевезення вищевказаного вантажу, а також виставлено рахунок від 01.07.2025 року №G10749 на оплату морського фрахту вантажу, включаючи перевалку, в 1 контейнері 1Х40'HQ CAAU6926174 із Сінган, Китай в Гданськ, Польща, на загальну суму 1800,00 дол.США. відповідно до інвойсу термін сплати до 15.08.2025.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.08.2025 до договору №2702/912/25 від 27.02.2025 сторони домовились змінити порядок розрахунків за окремими рахунками, виставленими Перевізником на виконання умов договору і передбачили, що клієнт вносить передоплату послуг перевезення за інвойсом №G10749 від 01.07.2025 до 31.08.2025.
01.07.2025 сторонами Договору №2702/912/25 від 27.02.2025 складено та підписано акт виконаних робіт за цим Договором, в якому зазначено, що виконавець виконав мультимодальне перевезення вантажу у контейнері 1Х40'HQ CAAU6926174 із Сінган, Китай в Гданськ, Польща.
Довідка про транспортні витрати від 01.07.2025 року, надана тим же перевізником «Global Container Lines SIA», додатково містить пряму вказівку: «Перевантаження контейнерів враховано».
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №1696 від 22.08.2025 позивач сплатив на користь Global Container Lines SIA кошти в сумі 67 590,00 дол.США, призначення платежу, крім іншого, містить посилання на договір №2702/912/25 від 27.02.2025 та інвойс №G10749.
Отже, умовами Договору №2702/912/25 від 27.02.2025 прямо передбачено, що вартість перевалки в порту Гданськ входить у загальну суму вартості фрахту, яка була задекларована позивачем.
Крім того, 27.02.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИК» (Виконавець) та позивачем (Замовник) було укладено договір №Х270225-40 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.
Відповідно до п.1.2. Договору транспортно-експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України.
Відповідно до 2.1.1. Договору за дорученням Замовника, організовує перевезення вантажів Замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення Замовника.
Відповідно до 2.1.2. Договору укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Отже, умови вищенаведеного договору підтверджують комплексний характер послуг, які надавались ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИК», на включали в себе, крім іншого, організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання взятих на себе зобов'язань.
24.06.2025 було підписано заявку №29 на послуги мультимодального перевезення до Договору №Х270225-40 від 27.02.2025, якою сторони погодили умови і вартість послуг.
30.06.2025 виставлено рахунок №2642 на оплату, на загальну суму 94 177,84 грн, міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом за маршрутом Гданськ, Польща- м/п Мостиська-Пшемисль (41 640,90грн), міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом за маршрутом м/п Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна (50 801,90грн), транспортно-експедиційне обслуговування на території України (1 735,04 грн).
Згідно з актом виконаних робіт від 25.07.2025 перевізник виконав перевезення вантажу у контейнері 1Х40'HQ CAAU6926174.
14.08.2025 сторонами було підписано додаткову угоду №1 до Договору №Х270225-40 від 27.02.2025, якою сторони домовились змінити порядок розрахунків за окремими рахунками, виставленими виконавцем на виконання умов договору і передбачили, що замовник переносить передоплату послуг з перевезення за Рахунком на оплату №2642 від 30.06.2025 на 14.09.2025.
Суд зауважує, що вищезазначені документи не містять ніяких розбіжностей щодо числових значень транспортних витрат як складової митної вартості і у своїй сукупності в повній мірі підтверджують числові значення транспортних витрат, узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.
При цьому, з наданих на підтвердження транспортних витрат документів вбачається, що у даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом та наземним залізничним транспортом.
За приписами статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до статті 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Таким чином, період знаходження контейнера в порту Гданськ з 29.06.2025 року по 10.07.2025 року є частиною єдиного, заздалегідь погодженого процесу мультимодального перевезення, а твердження митного органу про виникнення у позивача додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж), зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту Гданськ на залізничну станцію Гливице, оформлення митних документів типу тощо, ґрунтуються виключно на припущеннях на не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Крім того, наданими декларантом документами підтверджується, що позивачем було замовлено єдину послугу залізничного перевезення спірної партії товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Самар, Україна, кожен етап якої чітко виокремлено у рахунку №2642 30.06.2025, а саме: міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом за маршрутом Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль (41 640,90грн), міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом за маршрутом м/п Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна (50 801,90грн), а також окремо визначено вартість транспортно-експедиційного обслуговування на території України (1 735,04 грн). Отже, переміщення контейнера зі спірною партією товару з морського терміналу в Гданську до залізничного терміналу в Гливице не може вважатись окремим етапом перевезення, оскільки відбувалося у межах єдиної послуги мультимодального перевезення з порту прибуття до станції призначення в Україні. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посилання митного органу на необхідність надання окремих документів щодо переміщення товару від порту Гданськ, Польща до станції Гливице, Польща, є безпідставними.
Крім того, безпідставними є посилання митного органу на необхідність подання до митного оформлення банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів. При цьому, умови та строки оплати є договірними відносинами сторін і не впливають на розмір митної вартості, яка базується на ціні, що підлягає сплаті.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16, від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 тощо.
Крім того, митним органом залишено поза увагою, що Додатковою угодою №1 від 15.08.2025 року до Договору мультимодального перевезення №2702/912/25, термін оплати послуг перевезення було визначено до 31.08.2025, а тому, оскільки митна декларація подавалась 19.08.2025 і термін оплати та вказану дату не настав, у позивача була об'єктивна можливість надати банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг.
Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.
Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Суд зазначає, що посилання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товарів за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товарів за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, слід зазначити, що спірне рішення приймалось Дніпровською митницею, правонаступником якої є відповідач, а тому належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000037/2 від 26.08.2025, а не рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000037/2 від 26.08.2025, як просить позивач, оскільки саме Південно-Східна митниця спірне рішення не приймала.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 5024,60 грн згідно платіжної інструкції № 2907708245 від 19.09.2025, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5024,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000037/2 від 26.08.2025.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5024,60 грн (п'ять тисяч двадцять чотири гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259.
Відповідач - Південно-Східна митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371.
Повне судове рішення складено 01.12.2025.
Суддя М.О. Семененко