20 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/3738/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Гесня А.О.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивачка - не з'явилася;
представник відповідачів - Боринська Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01104), Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. П. Мирного, буд. 2А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області та Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання додаткового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі №260/3054/20, яке набрало законної сили 20 квітня 2022 року та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року в справі №260/494/22, яке набрало законної сили 09 червня 2025 року.
стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 за період з 27.11.2025 року по 13.05.2025 року інфляційні витрати у розмірі 43714,43 грн та 3% річних у розмірі 13700,52 грн за прострочення виконання додаткового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі №260/3054/20, яке набрало законної сили 20 квітня 2022 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 185623,20 грн;
стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 за період з 26.09.2022 року по 13.05.2025 року інфляційні витрати у розмірі 30230,73 грн та 3% річних у розмірі 8665,95 грн за прострочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі №260/494/22, яке набрало законної сили 09 червня 2022 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 109828,82 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні;
стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 за період з 27.11.2022 року по 13.05.2025 року інфляційні витрати у розмірі 381,44 грн та 3% річних у розмірі 119,55 грн за прострочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі №260/494/22, яке набрало законної сили 09 червня 2022 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 11619,70 грн судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що в порушення ст. 129 Конституції України відповідачами судові рішення у справах №260/3054/20 та №260/494/20 не виконано.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд справи.
04.06.2025 року відповідачем 1 та 2 подано відзив на позовну заяву, із змісту яких вбачається що такі проти позову заперечують та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказують на те, що заборгованість Головного управління ДФС у Закарпатській області перед Позивачем за Виконавчими листами віднесена до другої черги та третьої черги. Згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про гарантії, бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Вказані асигнування у повному обсязі скеровані у попередні роки та скеровуються протягом поточного року на виконання судових рішень, віднесених до першої черги погашення заборгованості.
Будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання позивач у судове засідання не з'явилася.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що:
24 червня 2022 року на адресу Головного управління Казначейства надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданий 16.06.2022 по справі № 260/494/22 про стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.08.2020 року по 30.12.2021 року у розмірі 109 828,82 грн.
25 серпня 2022 року на адресу Головного управління Казначейства надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданий 16.06.2022 по справі № 260/494/22 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору в сумі 1 619,70 грн.
25 серпня 2022 року на адресу Головного управління Казначейства надійшла заява щодо виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 15.08.2022 по справі № 260/3054/20 про стягнення із Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а саме: з 27 серпня 2020 року по 09 серпня 2021 року, із утриманням із цієї суми обов'язкових платежів (податків та зборів) у розмірі 185 623,20 грн.
Виконавчий лист по справі № 260/494/22 перебуває на обліку та виконанні у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - КПКВК 3504040).
Виконавчий лист по справі № 260/494/22 перебуває на обліку та виконанні у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - КПКВК 3504040).
Виконавчий лист по справі № 260/3054/20 перебуває на обліку та виконанні у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - КПКВК 3504040).
Таким чином, на виконанні в органах державного казначейства знаходяться три виконавчі листи, що залишаються тривалий час не виконаними.
Позивач вважає, протиправною бездіяльністю відповідача порушено його право, у зв'язку з чим та з метою стягнення належних сум на його користь, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінки спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Кабінет Міністрів України затверджує положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади.
Так, Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215).
Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів (пункт 2 Положення № 215).
Згідно з пунктом 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Разом з тим, відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду.
Згідно зі статтею 2 Закону про гарантії, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.
Відповідно до статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Уряд України, відповідно до статті 117 Конституції України та на виконання зазначених вище положень БК України, затвердив Порядок № 845, який регулює механізм виконання рішень, на які поширюється дія Закону про гарантії, регламентований розділом «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» Порядку № 845.
Так, відповідно до пункту 47 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством, зокрема, на підставі поданих керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 48 Порядку № 845).
Абзац другий пункту 48 Порядку № 845 визначає, що перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку (абзац четвертий пункту 48 Порядку № 845).
Крім того, згідно з абзацом першим пункту 49 Порядку № 845, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України (абзац другий пункту 49 Порядку № 845).
Стаття 6 Конституції України гарантує, що державна влада в Україні здійснюється на
засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів і затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.
Частина друга статті 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 96 Конституції України, Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (стаття 93 Конституції України).
Згідно зі статтями 116, 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України розробляє
проєкт закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Верховна Рада України передбачила, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з
бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (частина перша статті 23 БК України).
Так, діяльність Казначейства як державного органу не є автономною (самостійною), оскільки вона спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів (пункт 1 Положення № 215).
Міністерство фінансів України (далі - Мінфін), згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - Положення № 375), є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Мінфін відповідно до покладених на нього завдань (пункт 4 Положення № 375), зокрема, виконує такі повноваження:
- визначає обсяги фінансування державного бюджету та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету на середньостроковий період;
- розробляє в установленому порядку проєкт закону про Державний бюджет України на відповідний рік та готує відповідні матеріали, що додаються до нього;
- забезпечує здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких координується та спрямовується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів;
- складає розпис Державного бюджету України та вносить зміни до нього за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень та витрат державного бюджету.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість Головного управління ДФС у Закарпатській області перед Позивачем за Виконавчими листами віднесена органами казначейської служби до другої черги та третьої черги, що не заперечується позивачем та відповідно вказані дії в межах даної справи не оскаржуються.
Так, згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про гарантії, бюджетні асигнування на погашення заборгованості" визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік за КПКВК 3504040 передбачено відповідні асигнування.
Однак, Законами України про Державний бюджет України на 2021-2025 роки не встановлено бюджетних призначень, достатніх для безспірного списання коштів державного бюджету за КПКВК 3504040 на виконання рішень суду, віднесених до першої та другої черги погашення заборгованості.
Відповідачі вказують на те, що за даними АРМ Реєстр судових рішень АС «Є-Казна» WEB, станом на 20.12.2024 сума коштів за судовими рішеннями, що надійшли раніше:
- виконавчого документа у справі № 260/494/22, (друга черга) становить 453 335 380,63 грн;
- виконавчого документа у справі № 260/494/22 (третя черга), становить 6 082 371 617,32 грн;
- виконавчого документа у справі № 260/3054/20 (друга черга), становить 462 393 315,43 грн.
Отже, заборгованість за Виконавчими листами, яка віднесена до другої черги, може бути погашена після виконання судових рішень, які обліковуються за першою чергою та/або надійшли на виконання раніше, ніж зазначене рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що пункт 49 Порядку № 845 передбачає, що коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає Міністерству фінансів (далі - Мінфін) пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Відповідно до пункту 4 Положення № 375, саме Мінфін є головним розпорядником бюджетних коштів за КВК 350 «Міністерство фінансів України» (зокрема, за КПКВК 3504040).
Як вбачається із матеріалів справи, Державна казначейська служба України регулярно надсилала листи до Мінфіну на виконання пункту 49 Порядку № 845 щодо передбачення у державному бюджеті достатніх асигнувань для погашення заборгованості за КПКВК 3504040 (а.с. 12-19, 21-108).
Відтак, сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01104), Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. П. Мирного, буд. 2А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2025 року (у зв'язку із перебуванням судді у відпустці).
СуддяС.А. Гебеш