28 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/8645/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.П.Мирного, буд.2а, код ЄДРПОУ 37975895), яким просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 24 680, 00 грн (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень, 00 копійок).
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 24 680, 00 грн (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень, 00 копійок), сплаченого згідно з квитанцією №5061810093 від 18.09.2024 року.
Позивач у позові зазначив, що 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше придбав нерухоме майно, а саме житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку на якій він розташований площею 0, 079 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрованого в реєстрі за № 1715, посвідчений приватний нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В.
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі: 24 680,00 грн.
Пунктом 1.5 Договору купівлі-продажу, оціночна вартість житлового будинку та земельної ділянки, Згідно звіту про оцінку майна від 05.07.2024 року ТОВ « ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ АРГУМЕНТ», становить суму 3 041 000, 00 грн.( три мільйони сорок одна тисяча гривень 00 копійок) з яких вартість житлового будинку - 2 468 000, 00 грн. (два мільйони чотириста шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) та вартість земельної ділянки - 573 000, 00 (п'ятсот сімдесят три тисячі гривень 00 копійок).
Так, як позивач придбав житло та земельну ділянку вперше, ним була подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про підготовку та здійснення подання до Управління казначейської служби України у м. Мукачеві, Закарпатської області подання про повернення ОСОБА_1 сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 1% від вартості придбаного житлового будинку, що склало: 24 680 грн. ( двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень, 00 копійок), відповідно до квитанції № 5061810093 від 18 вересня 2024 року.
Однак, листом відповідач дав відмову, в якій зазначив, що інформаційна довідка подана до Головного управління пенсійного фонду, містить інформацію з 01.01.2013 року проте до 2013 року реєстрація права власності на нерухоме майно проводилась Бюром технічної інвентаризації та інформація до 2013 року міститься в старому реєстрі права власності на нерухоме майно.
Проте якщо така інформація не була синхронізована з оновленим реєстром з 2013 року, то відповідно така інформація буде відсутня у сформованій інформаційній довідці, а додаткових підтверджуючої довідки про відсутність до 2013 року реєстрації права власності на нерухоме майно позивачем не було поданою. Також Головне УПФ України у своїй відповіді зазначив, що право звільняти покупця від сплати судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі пунктів «в», або «г» пункту 152 Порядку № 1740 за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, належить нотаріусу, а не органам Пенсійного фонду України. Тому підстав для повернення коштів від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 24 680 грн. немає.
Позивач зазначає, що зважаючи на те, що станом на час придбання нерухомості, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, відповідно за відсутності конкретного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року вказану позову заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом та встановлено строк учасникам справи для подання заяв по суті справи.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог та вказує, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого судового збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості придбаного житла в сумі 24 680,00 грн відповідно до квитанції від 18 вересня 2024 року № 5061810093.
11 листопада 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області листом № 0700-0604-8/68180 повідомило ОСОБА_1 , що звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
До заяви позивачем було долучено тільки копію договору купівлі-продажу, копію квитанції про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості та .інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праві власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідач вказує, що позивач не дотримався вимог Порядку №1740 та не подав до ГУ ПФУ в Закарпатській області усі документи, що підтверджують факт придбання житла вперше відповідно до приписів пункту 15-2 Порядку №1740, зокрема відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Такі відомості формуються у вигляді Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру і заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (за параметрами запиту «ПІБ» та «РНОКПП»).
А факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб'єктом до 31 грудня 2012 року.
Проте, якщо така інформація не була синхронізована з оновленим реєстром з 2013 року, то відповідно така інформація буде відсутня у Сформованій інформаційній довідці позивача, а додаткової підтверджуючої довідки про відсутність до 2013 року реєстрації права власності на нерухоме майно позивачем не подано.
Також, ніяких довідок з місць проживання про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду позивачем до Головного управління не надавались.
Враховуючи наведені вище факти, підстав для повернення коштів від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 24680,00 грн,. у Головного управління при розгляді заяви позивача не було.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Як з'ясовано судом і не заперечується учасниками справи, між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) 18.09.2024 року укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку на якій він розташований площею 0, 079 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаний договір зареєстрований в реєстрі за № 1715, посвідчений приватний нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В.
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі: 24 680,00 грн., що підтверджується копією квитанції №5061810093 від 18.09.2024 року.
Позивачем була подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про підготовку та здійснення подання до Управління казначейської служби України у м. Мукачеві, Закарпатської області подання про повернення ОСОБА_1 сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 1% від вартості придбаного житлового будинку, що склало: 24 680 грн. ( двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень, 00 копійок), відповідно до квитанції № 5061810093 від 18 вересня 2024 року.
Листом від 29.07.2025 №0700-0504-8/44618 відповідач вказав на відсутність підстав для повернення коштів від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. У вказаному листі відповідач зазначив, що інформаційна довідка подана до Головного управління пенсійного фонду, містить інформацію з 01.01.2013 року проте до 2013 року реєстрація права власності на нерухоме майно проводилась Бюром технічної інвентаризації та інформація до 2013 року міститься в старому реєстрі права власності на нерухоме майно.
Проте якщо така інформація не була синхронізована з оновленим реєстром з 2013 року, то відповідно така інформація буде відсутня у сформованій інформаційній довідці, а додаткових підтверджуючої довідки про відсутність до 2013 року реєстрації права власності на нерухоме майно позивачем не було поданою.
Також зазначено, що право звільняти покупця від сплати судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі пунктів «в» , або «г» пункту 152 Порядку № 1740 за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, належить нотаріусу, а не органам Пенсійного фонду України.
Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір суд з урахуванням зазначеного вище виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Отже, з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.
При цьому, відповідно до пункту 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 року № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 р. № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
Враховуючи викладене, отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо вільно отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах.
З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого (житлового) майна ніж за адресою: АДРЕСА_2 - відсутні.
У той же час, починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір під час нотаріальноого посвідчення договору купівлі-продажу такого житла, тому позивач мав легітимні очікування отримати перевагу лише за умови надання відповідної заяви з доказами, інформацією і поясненнями на підтвердження, позаяк законодавством встановлені чітко регламентовані винятки із загального правила щодо умов сплати/несплати збору.
Втім, позивачем не було подано нотаріусу відповідну заяву і документи під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 для використання привілею/пільги, позаяк питання сплати збору вирішується під час нотаріального оформлення правочину (укладення цивільно-правового договору), зокрема, доказів подання такої заяви позивачем суду не надано.
Тобто, позивач не виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.
При цьому, внесені Постановою № 866 зміни до Порядку № 1740 не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області обов'язку щодо вчинення дій стосовно повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що спростовує відповідні посилання скаржника.
У свою чергу, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу в сумі 24680,00 грн, до якої додав наступний пакет документів, а саме: копію договору купівлі-продажу нерухомого майна, копію платіжного доручення (квитанції) про сплату збору, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
У матеріалах справи відсутні докази подання позивачем даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Пенсійний фонд України згідно з пунктом 5 частиною шостою Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у даному випадку є орган пенсійного фонду, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком №787.
Пунктом 5 вказаного порядку визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру і: зарахованих до бюджету коштів є подання таких документів: заяви платника з відповідними документами, визначеними у пункті 15-2 Порядку №1740; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надання позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області повного пакету документів, зазначених у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо підстав звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема позивачем не було надано довідки про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду або їх залишок.
Про необхідність підтвердження невикористання житлових чеків неодноразово вказано у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 20.03.2018 по справі №819/1249/17, від 28.11.2018 по справі №813/1126/17.
Таким чином, поданий позивачем до відповідача пакет документів є недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив у формування подання про повернення коштів з бюджету.
Проте, відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.П.Мирного, буд.2а, код ЄДРПОУ 37975895) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору