01 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/26845/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 які полягають у прийнятті рішення про зняття ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
- скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом від 29.10.2021 року №6905 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2021 року №2753 в частині зняття ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з 25.07.2019 року у загальній та першочерговій черзі складом сім'ї 4 особи.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби позивач зарахований на облік осіб які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 з 25.07.2019 року у загальній та першочерговій черзі складом сім?ї 4 особи. При звільненні з військової служби позивач був залишений на квартирному обліку. Зауважив, що з 09.05.2022 і по цей час позивач повторно проходить військову службу, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_2 від 04.09.2023 року №819. В вересні 2023 року відповідач повідомив позивача повідомленням від 11.05.2022 №2001 про те, що протоколом засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2021 року №6905, затвердженим наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2021 року №2753, позивача знято з квартирного обліку у зв?язку зі звільненням в запас через небажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Вважає, що зазначене рішення житлової комісії від 29.10.2021 року №6905 є незаконним та таким, що прийнятий із порушенням норм чинного законодавства.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що у разі звільнення військовослужбовця за підставами не зазначеними в Законі, в тому числі у зв'язку з закінченням строку контракту, не передбачено залишення на квартирному обліку. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач з 03.10.2003 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2020 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 30.06.2020.
Під час проходження військової служби позивач зарахований на облік осіб які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 з 25.07.2019 року у загальній та першочерговій черзі складом сім?ї 4 особи.
При звільненні з військової служби позивач був залишений на квартирному обліку. Зауважив, що з 09.05.2022 і по цей час позивач повторно проходить військову службу, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_2 від 04.09.2023 року №819.
У вересні 2023 року відповідач повідомив позивача повідомленням від 11.05.2022 №2001 про те, що протоколом засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2021 року №6905, затвердженим наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2021 року №2753, позивача знято з квартирного обліку у зв?язку зі звільненням в запас через небажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Позивач, вважаючи, що зазначене рішення житлової комісії від 29.10.2021 року №6905 є незаконним та таким, що прийнятий із порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Частиною першою ст.12 Закону України від 20 грудня 1991року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - ЗУ №2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).
Він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Відповідно до п.22. Порядку облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Пунктом 24 Порядку встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Згідно з п.29 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Суд урахував, що позивач знятий з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення постійними жилими приміщеннями складом сім'ї чотири особи у зв'язку із звільненням у запас за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).
Відповідно до п.30. Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.
Згідно з п.31 Порядку житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.
Відповідно до п.32. Порядку військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.
Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Пунктом 33 Порядку встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Згідно з п.34 Порядку на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім'я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.
Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013року №450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015року №728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція).
Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Відповідно до п.1 розділу VІ Інструкції житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Суд встановив, що календарна вислуга років позивача становить більше 20 років.
Згідно з п.2. розділу VІ. Інструкції військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР.
Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються:
військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім'ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей;
члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.
Відповідно до п.3. розділу VІ Інструкції облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Відповідно до п.22 розділу V Інструкції зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Наявності таких підстав судом не встановлено.
Відповідно до п.3 ст.12 ЗУ №2011-XII військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 або продовжили військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», жилі приміщення надаються позачергово за рахунок військових формувань за місцем проходження військової служби. При цьому для військовослужбовців, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 зазначеного Закону, до часу перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зараховується час перебування на такому обліку за місцем проживання до прийняття на військову службу за контрактом.
Згідно з ч.4 ст.20 Закону України від 25 березня 1992року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - ЗУ №2232-XII) громадяни України, які не досягли граничного віку перебування в запасі, у разі настання особливого періоду можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною 3 статті 23 цього Закону.
Відповідно до ч.10 ст.23 Закону України №2232-XII для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Суд враховує, що позивач проходив військову службу за контрактом та його звільнено в запас за закінченням строку дії такого контракту.
Згідно з п.9 ст.12 Закону України №2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, існує вичерпний перелік підстав, при яких військовослужбовці мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби. Крім того, згідно з чинним законодавством звільнення з військової служби в запас не є підставою для зняття позивача та членів його сім'ї з квартирного обліку у військовій частині.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 25 березня 2019 року у справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 20 травня 2019 року у справі №487/6514/17, від 20 січня 2021 року у справі №460/6031/18.
З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, а саме того, що позивач має календарну вислугу на військовій службі більше 20 років, має статус учасника бойових дій, під час проходження військової служби до звільнення перебував на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що позивач має право на залишення на квартирному обліку у відповідача і після звільнення його з військової служби.
Тому рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом від 29.10.2021 року №6905 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2021 року №2753 в частині зняття ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов є протиправними та підлягають скасуванню. У цій частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з 25.07.2019 року у загальній та першочерговій черзі складом сім'ї 4 особи.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 29.10.2021 №6905 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2021 №2753 в частині зняття ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 25.07.2019 у загальній та першочерговій черзі складом сім'ї 4 особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович