про продовження процесуального строку
01 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/26537/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII збільшивши її на один відсоток заробітку за кожен рік роботи, понад встановлений цим пунктом стаж та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову з урахуванням предмету судового спору. Зазначає, що згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, або предметом позову є захист соціальних прав. Положення статті 8 Закону є диспозитивними, тобто встановлюють можливість при вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору виходити не тільки з фінансової складової заявника, а також його статусу, чи предмету позову. Предметом спору за поданим позовом є захист соціальних прав у виді пенсійних виплат, передбачених статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі суду від 21 листопада 2025 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову з урахуванням предмету судового спору. Знову посилається на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, або предметом позову є захист соціальних прав.
Розглядаючи подане клопотання, суд зауважує на таке.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).
Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмету спору встановлений статтею 5 Закону. Позивач до цього переліку не відноситься.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 8 Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору враховувати майновий стан сторони в сукупності з однією з умов, визначених вказаною статтею Закону.
Предметом цього позову є захист соціальних прав, проте для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору в силу Закону необхідно також ураховувати майновий стан сторони.
У той же час, жодними належними доказами позивач не підтвердила свого скрутного майнового стану, що свідчить про відсутність правових підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
За таких підстав, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що доказами неможливості сплати судового збору є відомість Державного реєстру фізичних осіб-платників доходу про відсутність доходу за 2024 рік, індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2024 рік; довідку з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2024 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
Згідно частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі викладеного, ураховуючи вчинення позивачем дій на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд уважає, що строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви підлягає продовженню.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі суду від 21 листопада 2025 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис