про повернення позовної заяви
01 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/25996/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Ганна Валеріївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у її редакції станом на 13.12.2005 чинній з 17.07.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із 01 липня 2025 року здійснити нарахування та виплату, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру підвищення до пенсії у розмірі, визначеномустаттею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у її редакції станом на 13.12.2005 чинній з 17.07.2018, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою суду від 18.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом надання до суду позовної заяви у новій редакції, оформленої з дотриманням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України; належних доказів направлення адміністративного позову з додатками відповідачу; належного доказу сплати судового збору, який подається в оригіналі.
Позивач 24.11.2024 подала заяву про усунення недоліків, разом з якою подала до суду клопотання про звільнення її відстрочення сплати судового збору, при цьому жодними доказами не обґрунтовує своє клопотання.
Вивчивши подане клопопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частина друга вказаної статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, згідно статті 8 Закону №3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи положення частини першої статті 8 Закону №3674-VI, під час вирішення питання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд має враховувати в першу чергу майновий стан сторони.
Таким чином, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження свого майнового стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що вимоги ухвали від 18.11.2025 про залишення позовної заяви без руху в частині сплати судового збору станом на 01.12.2025 так і не виконані.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу та роз'яснити, що згідно ч. 8 ст. 169 вищевказаного Кодексу повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Чернова