01 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/14502/25
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Промінь Агро-плюс") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Житомирській області №13062/6/06-30-04-05 від 29.04.2025 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» у реєстрації платником єдиного податку з 01.01.2025 та про відмову в прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 20.02.2025 №9038945760, від 19.03.2025 №9070670260 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 19.03.2025 №9070684708, що оформлено повідомленням про відмову у прийнятті звітності №13071/6/06-30-04-05 від 29.04.2025;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Житомирській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Житомирській області прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 20.02.2025 №9038945760, від 19.03.2025 №9070670260 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 19.03.2025 №9070684708 Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс», як платника єдиного податку четвертої групи, датою їх фактичного отримання податковим органом.
В обґрунтування позову вказує, що у 2016 році Товариство включено до Реєстру платників єдиного податку ІV групи. У 2023-2024 роках Товариство відповідно до ст.291, ст. 298 Податкового кодексу України у 2023 році є платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що засобами електронного зв'язку було подано до ГУ ДПС у Житомирській області: - 20.02.2025 податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2025 рік (реєстраційний номер документа: 9038853565), у відповідь позивач отримав квитанцію № 2 від 20.02.2025 про прийняття пакету документів; - 20.02.2025 податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (реєстраційний номер документа: 9038945760), у відповідь позивач отримав квитанцію №2 від 20.02.2025 року про прийняття пакету документів; - 19.03.2025 податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (реєстраційний номер документа: 9070670260), у відповідь позивач отримав квитанцію № 2 від 19.03.2025 про прийняття пакету документів; - 19.03.2025 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік. Проте ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку щодо відповідності вимогам, встановленим главою І розділу XVI ПК України для переходу на спрощену систему оподаткування та набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік ТОВ «Промінь Агро-плюс», результати якої оформлено актом №5805/06-30-04-05 від 21.03.2025. За змістом акту про результати камеральної перевірки щодо переходу на спрощену систему оподаткування та набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи ТОВ «Промінь Агро-плюс» зазначається, що в порушення пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп.298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України позивачем не подано до 20.02.2025 до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (Житомирська ОТГ) за місцем розташування земельних ділянок та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік. Дата фактичного подання - 19.03.2025. Надалі, 29.04.2025 року відповідачем прийнято рішення № 13062/6/06-30-04-05 про відмову у реєстрації платником єдиного податку з 01.01.2025. Крім того, позивачем у позові вказується, що ним отримано повідомлення про відмову у прийнятті звітності №13071/6/06-30-04-05 від 29.04.2025, згідно якого, оскільки підприємством порушено вимоги п. 48.4 ст. 48, пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, тому податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 20.02.2025 №9038945760, від 19.03.2025 №9070670260 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 19.03.2025 №9070684708, подані ТОВ «Промінь Агро-плюс», не визнано як податкову звітність. Позивач звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області не надсилалася позивачу у строки встановлені ПК України відмова у прийнятті звітності, поданої 20.02.2025 та 19.03.2025, а тому податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік не можуть вважатися такими, що не прийняті. Анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом відмови у реєстрації платником єдиного податку за рішенням контролюючого органу передбачене, у разі коли платником не подано податкову звітність. Більше того, ТОВ «Промінь Агро-плюс» не допущено бездіяльність, навпаки, учинялись дії направлені на підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік. вважаючи вказані дії та рішення ГУ ДПС у Житомирській області протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звертається до суду з даним позовом.
Суддя своєю ухвалою від 02.06.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 13.06.2025 подано відзив на позовну заяву (вх. №48433/25 від 16.04.2025). Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що обов'язковою умовою для сільськогосподарських товаровиробників щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку є подання до 20 лютого поточного року звітності, яка передбачена пп. 298.8.1. п. 298.8 ПК України.
Звертає увагу суду, що в порушення вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України ТОВ "ПРОМІНЬ АГРО-ПЛЮС" не подано до 20 лютого 2025 року:- Загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Житомирська ОТГ) (за місцем перебування на податковому обліку) - граничний строк подання якої - 20.02.2025, дата фактичного подання - 19.03.2025 №9070670260 до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області; - Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника (додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) (Житомирська ОТГ)) - граничний строк подання якого - 20.02.2025, дата фактичного подання -19.03.2025 №9070684708 до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області.Зазначене вище, підтверджується знімком екрана з бази даних ІКС «Податковий блок» та Актом.
Відповідач у відзиві зазначає, що саме не подання податкової звітністі, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України щодо ТОВ «Промінь Агро-плюс» складено Акт камеральної перевірки щодо переходу на спрощену систему оподаткування та набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи від 21.03.2025 №5805/06-30-04-05, який направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 07.04.2025. На підставі Акта камеральної перевірки винесено рішення про виключення з Реєстру платників єдиного податку (про відмову у реєстрації платником єдиного податку) від 29.04.2025 №13062/6/06-30-04-05, яке направлено платнику в Електронний кабінет 29.04.2025 відповідно до Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет від 06.03.2025 №9054360113. Рішення отримано латником 29.04.2025. Відповідач вважає, що відсутня протиправна поведінка з боку контролюючого органу, так як прийняття відповідачем оскарженого рішення від 29.04.2025 №13062/6/06-30-04-05 є наслідком бездіяльності самого позивача та порушення ним положень пп.298.8.1. п.298.8 ПК України. Оскільки підприємством порушено вимоги пункту 48.4 ст. 48, п.п.298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України, тому податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 20.02.2025 №9038945760, від 19.03.2025 №9070670260 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 19.03.2025 №9070684708, подані ТОВ "Промінь Агро Плюс", отримані по E-mail Житомирською ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області, не визнано як податкову звітність, що вказано в листі ГУ ДПС №13071/6/06-30-04-05 від 29.04.2025, наданому позивачем в якості додатків до позовної заяви. Відповідач також зауважує у відзиві, що податкові декларації з плати за землю подані своєчасно відповідно до термінів, зазначених в підпункті 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, та на підставі пункту 286.2 статті 286 Кодексу й пройшла камеральну перевірку, однак вказана звітність не входить до переліку необхідної звітності для отримання чи підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи з юридичних осіб відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу. Просить відмовити у задоволенні позову.
До суду 16.06.2025 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 16.06.2025 постановлено: задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» про забезпечення позову.
До суду 16.06.2025 надійшла заява представника Головного управління ДПС в Житомирській області у якій просить розгляд справи №240/14502/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 23.06.2025 постановлено: "Залишити без задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін".
Відповідь на відзив надійшла до суду 16.06.2025. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача, представник позивача зазначає, що аналіз законодавчих приписів пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 та 299.10 ст. 299 ПК України та дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» у 2016-2024 роках вже було платником єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження останнім статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування. Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи. Представник позивача висновує, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (п. 299.10 ст. 299 ПК України) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи (п. 291.5-1 ст. 291 ПК України), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи. Просить позов задовольнити.
У період із 06.08.2025 по 26.08.2025 та із 29.10.2025 по 13.11.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства є КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» у 2016 році було включено до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи та було таким у 2017, 2018, 2020, 2022-2024 роках (а.с. 14-20).
Встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області було здійснено камеральну перевірку ТОВ "Промінь Агро-плюс", за результатом якої складено Акт №5805/06-30-04-05 від 21.03.2025 "про результати камеральної перевірки щодо переходу на спрощену систему оподаткування та набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи" (далі - Акт від 21.03.2025).
У висновку Акта від 21.03.2025 вказано: в порушення пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, Товариством не подано до 20 лютого 2025 року до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік за місцем розташування земельних ділянок та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2024 рік. Згідно з пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку рішенням контролюючого органу у разі, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України" (а.с. 12-13).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області 29 квітня 205 року прийнято рішення №13062/6/06-30-04-05 про відмову у реєстрації платником єдиного податку ТОВ "Промінь Агро-плюс" (а.с. 8), у якому зазначено, що підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку з 01.01.2025 є:
не подано загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням, визначену у абзаці другому підпункту 298.8.1 . 298.8 ст. 298 ПК України (відповідно до абзацу 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України);
не подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням, визначену у абзаці другому підпункту 298.8.1 . 298.8 ст. 298 ПК України (відповідно до абзацу 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України).
Листом від 29.04.2025 №13071/6/06-30-04-05 Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило Товариство про відмову у прийнятті звітності (а.с. 9). У листі вказано: "Оскільки підприємством порушено вимога пункту 48.4 статті 48, підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу, тому податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 20.02.2025 №9038945760, від 19.03.2025 №9070670260 та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробнищва до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 19.03.2025 №9070684708, подані ТОВ «Промінь Агро Плюс», код ЄДРПОУ 13551813, отримані по E-mail Житомирською ДШ ГУ ДПС у Житомирській області, не визнано як податкову звітність."
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправними та такими, що порушують права Товариства, вказані рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України )
Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
У силу вимог пп. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 ПК України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У свою чергу, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст.298 ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (абзац 5).
Згідно із пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідачем у відзиві визнається та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Промінь Агро-Плюс" не подано до 20 лютого 2025 року:
- Загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Житомирська ОТГ) (за місцем перебування на податковому обліку) - граничний строк подання якої - 20.02.2025, дата фактичного подання - 19.03.2025 №9070670260 до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області (а.с. 22);
- Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника (додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) (Житомирська ОТГ)) - граничний строк подання якого - 20.02.2025, дата фактичного подання -19.03.2025 №9070684708 до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області.
Отже, Загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Житомирська ОТГ) (за місцем перебування на податковому обліку) та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника (додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) (Житомирська ОТГ) було подано не до 20.02.2025, а 19.03.2025.
Вказана обставина, що виразилась у недотриманні Товариством вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України щодо строку подання податкової звітності і слугувала, як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації платника єдиного податку та підставою для неприйняття податкової звітності Товариства.
Однак, Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі №580/5992/22 виснував, що саме по собі недотримання вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України щодо строку подання податкової звітності може стати у визначених законом випадках підставою для застосування наслідків, передбачених підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України, водночас, підстав для неприйняття податкової декларації, поданої після 20 лютого поточного року, чинне податкове законодавство не містить.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі №814/1394/15 зазначив, що системний аналіз норм доводить, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Отже, неприйняття відповідачем податкової звітності, поданої Товариством після 20 лютого поточного року, є протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача.
Суд серед іншого зауважує, що у повідомленні №13071/6/06-30-04-05 від 29.04.2025, яке є предметом судового розгляду у цій справі, податковий орган вказує на порушення позивачем вимог пункту 48.4 статті 48 ПК України
При цьому, приписами п. 48.4 ст. 48 ПК України закріплено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ; код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.
Пунктом 49.8 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Однак, повідомлення від 29.04.2025 №13071/6/06-30-04-05 не містить жодної конкретизації, які саме обов'язкові реквізити не містяться у поданій Товариством податковій декларації, що, на переконання податкового органу, могло б свідчити про порушення позивачем вимог п. 48.4 ст. 48 ПК України.
При цьому, у Акті перевірки від 21.03.2025 підтверджено факт подання позивачем податкової звітності та будь-яких зауважень щодо того, що подані декларації та розрахунок не відповідають нормам статті 48 ПК не містить.
Отже, контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв'язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків).
Як вже було зазначено, до моменту прийняття рішення від 29.04.2025 про відмову в реєстрації платником єдиного податку, уся звітність була подана позивачем і прийнята без зауважень контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №2.
З огляду на викладене, суд вважає протиправною відмову у прийнятті звітності Товариства з підстав, вказаних у повідомленні від 29.04.2025 №13071/6/06-30-04-05.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2025 відповідачем було прийнято рішення №13062/6/06-30-04-05 про відмову у реєстрації платника єдиного податку з підстав неподання Товариством загальної податкової декларації з єдиного податку четвертої групи та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва у термін до 20 лютого 2025 року (відповідачем у Акті від 21.03.2025 визнається подання зазначених документів Товариством 19 березня 2025 року).
При цьому, належними доказами підтверджується, що у періоди: 2016-2018 роки, 2020 рік, та із 2022 по 2024 роки позивач був платником єдиного податку четвертої групи.
Суд зазначає, що згідно з пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Отже, в разі, коли суб'єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб'єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 ПК України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.
При цьому, вичерпний перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку встановлено пунктом 299.6 статті 299 ПК України, яким закріплено, що такими підставами є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Отже, зазначені вище положення ПК України містять вичерпні підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку (п.299.6 ст.299) та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи (п.299.10 ст.299).
Разом з тим, ані у Акті камеральної перевірки від 21.03.2025, ані під час розгляду справи, відповідачем не зазначено, яким саме вимогам ст.291 чи пп. 298.1.4 п. 298.1 ст.298 ПК України, як того вимагає п. 299.6 ст. 299 ПК України для прийняття рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку, не відповідає Товариство.
У оскаржуваному рішенні від 29.04.2025 відповідач обґрунтовує правомірність свого рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку наявністю неподання Товариством звітності у встановлений п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України строк.
Однак, вказана у рішенні підстава може мати наслідком анулювання реєстрації платником єдиного податку (п.п.5 п.299.10 ст.299 ПК України), а не для відмови у реєстрації платником єдиного податку, підстави для яких встановлені пунктом 299.6 статті 299 ПК України .
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду постанові від 01.05.2025 у справі №120/7599/24, у якій вказано, що разі, коли суб'єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, існує лише один механізм позбавлення суб'єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 ПК України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.
Однак, у справі, що розглядається Житомирським окружним адміністративним судом, відповідачем не приймалось рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, з огляду на що відсутні підстави для врахування вказаної вище позиції суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п.61 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року «Брумареску проти Румунії»).
Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п.109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови»).
Отже за принципом правової визначеності у вказаних правовідносинах, контролюючий орган має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.
За таких обставин оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Житомирській області щодо відмови у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2025 рік є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Щодо способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та п.п.2, 10 ч.2 і ч.3 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
За приписами пунктів 299.1. та 299.2 статті 299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, суд, з метою належного та повного відновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов'язання відповідача внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Товариства як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3149,12 грн (2422,40 грн - за подання позову та 726,72 грн за подання заяви про забезпечення позову).
У прохальній частині позову представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 33000 грн, а у позові вказує, що це є попереднім (орієнтовним) розрахунком.
За приписами ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однак, станом на дату ухвалення рішення у даній справі, до суду не надано доказів витрат позивача на правничу допомогу, а тому є передчасним вирішення питання про стягнення таких витрат.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» (вул. Небесної Сотні, 8,с. Зелена Діброва, Житомирський район, Житомирська область, 12019, ЄДРПОУ: 13551813) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним неприйняття Головним управлінням ДПС у Житомирській області в якості податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс»: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (реєстраційний номер 9070670260); податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер 9038945760); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (реєстраційний номер 9070684708).
Зобов'язати Головне управлінням ДПС у Житомирській області прийняти податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс»: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (реєстраційний номер 9070670260); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (реєстраційний номер 9070684708) як такі, що подані у день її фактичного отримання ГУ ДПС у Житомирській області 19.03.2025, а також податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (реєстраційний номер 9038945760), як таку, що подана 20.02.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.04.2025 №13062/6/06-30-04-05 про відмову у реєстрації платником податків четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс».
Зобов'язати Головного управління ДПС у Житомирській області зареєструвати Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» в Реєстрі платників єдиного податку, як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Агро-плюс» документально підтверджені судові витрати у сумі 3149 ( три тисячі сто сорок дев'ять ) гривень 12 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
01.12.25