01 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/15128/25
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Швеця А.А.,
представника відповідача Ярошенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 294 від 14 травня 2025 року в частині застосування до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, старшого сержанта поліції - ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді - попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позову зазначає, що висновок відповідача є передчасним та неточним, а також таким, що не відповідає дійсності, оскільки не підтверджений відповідними доказами, так як під час несення служби в періоду 15.03.2025 до 16.03.2025, a саме здійснюючи патрулювання на автомобілі, позивач не перебувала в стані сну, нею було дотримано обов'язків однострою, правил поводження зі зброєю, в тому числі, в службовому автомобілі була пристебнута паском безпеки, перебуваючи на стороні пасажира в положенні сидячи, що відповідає Закону України «Про Національну поліцію», а також у відповідності до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і засобів, що мають функцію фото- та кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відео засобу, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, у вищевказаний період патрулювання на моєму форменому одязі був закріплений та увімкнений портативний відеореєстратор, яким було забезпечено фіксацію та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Ухвалою від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 55-63), в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки наявними матеріалами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 16.03.2025 старший лейтенант поліції Вікарчук О. та старший сержант поліції ОСОБА_2 , перебуваючи в складі наряду "ГРАНІТ-0203", на службовому транспортному засобі RENAULТ DUSTER, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), озброєні табельною вогнепальною зброєю, безвідповідально поставилися до виконання службових обов'язків, допустили сон під час несення служби. Як наслідок старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший сержант поліції ОСОБА_2 втратили контроль над реагуванням за зміною оперативної обстановки, наявністю отриманої зброї, не здійснювали заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, та виконанням інших завдань, покладених на поліцію законом.
Позивач відповідь на відзив не подав.
Ухвалою від 03.11.2025 призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
В судовому засіданні:
- позивач та представник позивача просили позов задовольнити в повному обсязі; факт сну під час чергування заперечували;
- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, доводи учасників справи, допитавши свідка, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Предметом спору є наказ Департаменту патрульної поліції № 294 від 14 травня 2025 року (а.с.136-137), п. 2 якого до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
16.03.2025 до начальника УПП в Житомирській області ДПП надійшов рапорт старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Оваденка Василя (а.с. 64 зворот-65), з приводу того, що під час перевірки наряду "ГРАНІТ-0203", старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (0013055) та поліцейського взводу № 2 роти № УПП в Житомирській області ДПП старшого сержанта поліції Білошицької Інни Анатоліївни (0173207), було виявлено на автодорозі М-06 "Київ - Чоп", 246 км, на з'їзді в с. Дідовичі, Звягельського р-ну., Житомирської обл. При цьому службовий транспортний засіб був у заведеному стані та стояв з увімкненими проблисковими маячками та світлом фар. Підійшовши до службового транспортного засобу RENAULT DUSTER номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) встановлено, що старший лейтенант поліції Вікарчук О. та старший сержант поліції ОСОБА_2 перебувають в службовому автомобілі на передніх сидіннях службового транспортного засобу патрульної поліції з заплющеними очима.
За фактом порушення службової дисципліни, крім іншого, ОСОБА_1 наказом начальника управління патрульної поліції в Житомисрькій області від 14.04.2025 року № 64 призначено службове розслідування (а.с.67 зворот-68).
За результатами розгляду матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією складено 28.04.2025 висновок службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейською взводу № 2 роти № УПП в Житомирській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (а.с.128 зворот-136).
В ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до змісту відеозапису з портативного відеореєстратора капітана поліції ОСОБА_5 № 475804, тривалістю 6 хвилин 29 секунд з відображенням відповідної дати та часу, встановлено, що 16.03.2025 о 03:22 капітан поліції ОСОБА_6 перебуває на узбіччі 246 км автомобільної дороги М-06 сполученням Київ-Чоп, біля службового транспортного засобу RENAULT DUSTER з написом "Патрульна поліція", який знаходиться з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та заведеним двигуном. Підійшовши до службового транспортного засобу RENAULT DUSTER капітаном поліції ОСОБА_7 на місці водія виявлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , а на пасажирському сидінні старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , які перебувають в напівгоризонтальному положенні із заплющеними очима втративши контроль за навколишнім середовищем. Встановивши відсутність реакції наряду "ГРАНІТ-0203"на присутність біля службовоrо транспортного засобу капітана поліції ОСОБА_5 , останнім вжито ряд заходів для припинення сну, а саме підсвічування ліхтариком обличчя поліцейських та розхитування службового транспортного засобу. В результаті застосованих заходів капітаном поліції ОСОБА_7 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший сержант поліції ОСОБА_2 прокинулися та вийшли зі службового транспортного засобу.
Відповідно до змісту відеозаписів з портативних відеореєстраторів старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та старшого сержанта поліції ОСОБА_1 №475589 встановлено, що функція відеозапису автоматично увімкнулась о 03.21, внаслідок увімкнення портативного відеореєстратора № 475804 капітаном поліції ОСОБА_11 . Переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора старшого сержанта поліції ОСОБА_1 № 475589 встановлено, що остання перебуває у нерухомому стані протягом 2 хвилин, до моменту освітлення ліхтариком салону службового транспортного засобу капітаном поліції ОСОБА_7 , в результаті чого старший сержант поліції ОСОБА_2 , прокинулася та почала здійснювати рухи .
Крім того, переглядом відео запису з портативного відеореєстратора старшоrо лейтенанта поліції Вікарчука О. № 475456 встановлено, що останній перебуває у нерухомому стані протягом 2 хвилин. В момент освітлення ліхтариком салону службового транспортного засобу капітаном поліціі ОСОБА_7 на відеозаписі зафіксовано старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , яка перебуває на пасажирському сидінні у нерухомому стані, в напівгоризонтальному положенні, з опущеною головою в правий бік, в результаті освітлення остання прокинулась.
В ході службового розслідування, дослідивши наявні матеріали комісія дійшла висновку порушити перед генералом поліції третього рангу Жуковим Є., начальником Департаменту патрульної поліції, клопотання про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0173207), поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення відповідно до частини дванадцятої етапі 19, пункту 4 частини третьої статті І Дисциплінарного статуту у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарноrо проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2 частини першої етапі 18, пунктів 1, 2, З, 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2 пункту 4, підпунктів І, 4 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70, підпункту l пункту 2.1 розділу 11, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2018 року № 4323, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.09.2018 № 1026, пункту 3 розділу І Порядку дій нарядів, залучених до реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та інші питання організації службової діяльності затвердженого наказом УПП в Житомирській області ДПП від 25 березня 2024 року № 43.
Наказом начальника Департаменту ПП НПУ №294 від 14.05.2025 "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" (а.с. 136 зворот-137), За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 11 частини першої етапі 23 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2 пункту 4, підпунктів 1, 4 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70, підпункту 1 пункту 2.1 розділу ІІ, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2018 року № 4323, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних. засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, пункту 3 розділу І Порядку дій наряду, залучених до реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, та інші питання організації службової діяльності, затвердженого наказом УПП в Житомирській області ДПП від 25 березня 2024 року № 43, відповідно до частини дванадцятої статті 19, пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосувати до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0173207), поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII).
За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.
Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст. 66 Кодексу законів про працю України, працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 Закону України "Про Національну Поліцію" особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Під час розгляду справи встановлено, що поліцейські несуть службу згідно графіків несення служби особовим складом УПП в Житомирській області ДПП позмінно. Згідно графіку у нічну зміну з 20 год. 00 хв. 15.03.2025 до 08 год. 00 хв. 16.03.2025 позивач здійснювала патрулювання на службовому автомобілі RENAULT DUSTER 491 у складі екіпажу Граніт 203 разом з інспектором взводу № 1 Вікарчуком О.В. (а.с. 69).
Згідно відомостей, внесених до інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (далі - ІПНП) встановлено, що позивачем та її напарником було відпрацьовано 6 завдань (а.с. 81). Впродовж нічної зміни перерва ними не зазначалася. Проте, в період з 01:25 год. по 03:25 год. 16.03.2025 жодного завдання, згідно відомостей ІПНП, працівники даного екіпажу не відпрацьовували.
Також, згідно відомостей, зазначених в ІПНП, автомобіль здійснив зупинку 16.03.2025 о 02:00 год, з місця автомобіль рушив 16.03.2025 о 03:29 год., тобто, зупинка автомобіля тривала близько 1:29 хвилин, проте жодних відомостей про перерву вказаним екіпажем до ІПНП внесено не було (а.с. 82 зворот).
Згідно п.2.1 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 05.01.2016 року № 4/1, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Тобто позивач, перебуваючи на патрулюванні з 20:00 год. 15.03.2025 по 08:00 год. 16.03.2025 року, повинна була здійснювати цілодобове патрулювання відповідної території у нічний час з метою забезпечення публічної безпеки та охорони громадського порядку, що прямо передбачено Законом України "Про Національну поліцію" та Посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції № 4/1.
При цьому, жодних повідомлень про здійснення перерви від позивача до відповідача не надходило, у зв'язку з чим неможливо встановити коли саме позивачем було здійснено перерву та на який проміжок часу, скільки разів та на який час могла робитись така перерва позивачем протягом зміни.
Свідок ОСОБА_12 показав, що під час його чергування 16.03.2025 було встановлено, що наряд "Граніт 2023", до складу якого входила позивач, тривалий час перебував на одному місці та не здійснював чергування по маршруту, у зв'язку із чим він (свідок) прибув близько 03:30 год. до місця знаходження автомобіля наряду "Граніт 2023", який ним був виявлений стоячим з'їхавши з маршруту автодороги "Київ-Чоп"; підійшовши до автомобіля він побачив, що поліцейські, в тому числі і позивач, в автомобілі перебувають на передніх сидіннях з заплющеними очима і не реагують на його появу; свідок обійшовши автомобіль і похитав його, однак ніякої реакції з боку поліцейських не було; свідок ліхтариком почав світити в обличчя поліцейським, після чого вони розплющили очі та відреагували на його появу.
Крім того, до відзиву було долучено оптичний диск, переглядом якого в судовому засіданні встановлено, що старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Оваденко В.Ю. з увімкненою нагрудною камерою підійшов до службового автомобіля, де на передньому сидінні у горизонтальному положенні та з заплющеними очима знаходилась старший сержант поліції ОСОБА_1 ; остання жодним чином не реагувала на появу ОСОБА_12 та розплющила очі лише після реакції на світло ліхтарика.
Вказані докази узгоджуються між собою та свідчать про те, що позивач під час чергування 16.03.2025 неналежним чином виконувала свої службові обов'язки та спростовують твердження позивача, що жодним належним доказом не підтверджено факт перебування ОСОБА_1 в стані сну.
Отже на підставі досліджених доказів судом встановлено, що перебуваючи 16.03.2025 в складі наряду "Граніт-0203" позивач безвідповідально поставилась до виконання службових обов'язків, допустила сон під час несення служби, чим вчинила дисциплінарний проступок.
Також суд звертає увагу, що позивач на позивача накладались дисциплінарні стягнення 30.01.2025 - зауваження, 11.03.2025 - догана (а.с.144 зворот).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що сон поліцейського під час несення служби є серйозним дисциплінарним проступком, враховуючи те, що поліцейський повинен цілодобово здійснювати патрулювання та під час сну поліцейський не може забезпечувати громадську безпеку на визначеній території. Така подія може призвести до заволодіння невідомими особами табельною вогнепальною зброєю поліцейських, їх спеціальними засобами та іншими матеріальними цінностями переданими їм у користування департаментом патрульної поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Судовим розглядом встановлено, що у спірних правовідносинах службове розслідування було призначено та проведено.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин першої, дев'ятої - п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно ч. 3 статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 640/8784/21.
Під час судового розгляду цієї справи позивачем не спростовані обставини вчинення ним вказаного дисциплінарного проступку.
Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За таких обставин та враховуючи наявність діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача суворого виду дисциплінарного стягнення, а саме: попередження про неповну службову відповідність, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Окремого врахування потребує також факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії в країні воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додатковим вимогам щодо бездоганної поведінки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.12.2024 у справі № 420/5424/23.
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22, виклав висновок щодо застосування приписів частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту.
Верховний Суд у зазначеній постанові вказав, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20 та ін.) обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Верховний Суд також зазначив, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01 травня 2022 року.
Верховний Суд зауважив, що згідно з частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
Проаналізувавши зміст частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, яка розміщена у розділі V, Верховний Суд констатував, що вона встановлює правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
Тож, у зазначеній постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння поліцейського з'ясувала повно, оцінила вірно, вчинене поліцейським діяння кваліфікувала правильно, норму закону визначила неналежну, зміст норми права витлумачила відповідно до її дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності.
Дисциплінарною комісією взяті до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом аспекти, які здатні вплинути на міру відповідальності особи, а саме: негативний досвід громадянина України від неприбуття поліцейського за викликом та втрата довіри до належності функціонування поліції у цілому. Наслідки цього проступку є явними та очевидними і не підлягають окремому викладенню у тексті Висновку.
Суб'єкт владних повноважень, начальник ДПП, у спірних правовідносинах діяв виключно на реалізацію суджень Висновку Дисциплінарної комісії.
Порушень, недоліків або дефектів у реалізації цим суб'єктом владних повноважень управлінських функцій контролю за дисципліною у сфері поліцейської діяльності судовим розглядом не встановлено.
Перевіряючи наведені учасниками справи аргументи змістом належних норм права та приєднаними до справи доказами, суд вважає, що у ході розгляду справи відповідачем подані докази відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо перебування позивача на лікарняному в період з 15.05.2025 по 29.05.2025 (а.с.27-29), то ця обставина не свідчить про неправомірність спірного наказу, який прийнято 14.05.2025, тобто до лікарняного позивача.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22 зазначено наступне.
Відповідно до частини третьої статті 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
За змістом статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Отже, враховуючи вимоги наведених норм, перебування поліцейського на лікарняному не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірне рішення на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста,3, м. Київ, 03048, код 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк