Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду
01 грудня 2025 року Справа №200/11116/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача (стягувача) - ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
27 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини № НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення без застосування з 28 серпня 2017 року по 01 березня 2018 року базового місяця січня 2008 року;
- стягнути з відповідача на корить позивача суму індексації грошового забезпечення за період служби з 28 серпня 2017 року по 28 серпня 2020 року у розмірі 152 295,22 грн;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії з 01 березня 2018 року по 28 серпня 2020 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно по п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії з 01 березня 2018 року по 28 серпня 2020 року у загальному розмірі 58 789,33 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2020 роки у розмірі 12 233,26 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 29 серпня 2020 року по 23 листопада 2020 року у розмірі 60 260,41 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії.
19 липня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягали у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця січня 2008 року в період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця - січня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, виходячи з базового місяця березня 2018 року;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, виходячи з базового місяця березня 2018 року.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року набрало законної сили 19 серпня 2021 року.
Позивач (стягувач) звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення суду, в якій на підставі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) просить роз'яснити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, а саме: чи може бути рішення виконане Військовою частиною НОМЕР_1 шляхом видачі готівки, перерахування коштів на банківський рахунок позивача (стягувача), третьої особи або представника позивача (стягувача) за відповідною заявою.
Обґрунтовуючи необхідність роз'яснення рішення суду, позивач (стягувач) зазначив таке.
26 серпня 2025 року представник позивача (стягувача) - адвокат Матвійчук Н.Є. звернулася до відповідача (боржника) - Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому просила повідомити про виконання рішення суду у справі № 200/11116/20-а, надавши інформацію про дати, суми, складові грошового забезпечення, виплачені на виконання цього рішення, а також довідку-розрахунок суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
У відповідь на цей запит листом від 29 серпня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що виконала рішення суду у справі № 200/11116/20-а в повному обсязі; нарахована сума індексації грошового забезпечення за період з серпня 2017 по лютий 2018 року склала 24 778,75 грн, яка з урахуванням військового збору перерахована на депонований рахунок ОСОБА_1 у вересні 2021 року в сумі 24 407,07 грн.
Військова частина НОМЕР_1 повідомила представнику позивача (стягувача) про те, що згадані вище кошти будуть перераховані на рахунок ОСОБА_1 після отримання його банківських реквізитів.
30 серпня 2025 року представник позивача (стягувача) звернулася до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, до якої долучила заяву ОСОБА_1 від 30 серпня 2025 року.
Заявою від 30 серпня 2025 року ОСОБА_1 просив відповідача (боржника) перерахувати кошти, депоновані на його ім'я, на банківський рахунок його дружини ОСОБА_2 , відкритий в АТ «Універсалбанк».
Однак листом від 03 вересня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 відмовила у перерахуванні депонованих на ім'я ОСОБА_1 коштів на банківський рахунок його дружини. Відмова обґрунтована відсутністю правових підстав для здійснення виплати особі, яка не вказана в рішенні суду.
04 вересня 2025 року представник позивача (стягувача) звернулася до Військової частини НОМЕР_2 з адвокатським запитом, до якої долучила заяву ОСОБА_1 від 04 вересня 2025 року.
Заявою від 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 просив відповідача (боржника) перерахувати кошти, депоновані на його? на банківський рахунок його представника - адвоката Матвійчук Н.Є.
Листом від 05 вересня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 відмовила перерахуванні депонованих на ім'я ОСОБА_1 коштів на банківський рахунок його представника, покликаючись на відсутність правових підстав для здійснення виплати особі, яка не зазначена в рішенні суду.
13 вересня 2025 року представник позивача (стягувача) звернулася до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, до якої долучила заяву ОСОБА_1 від 12 вересня 2025 року.
Заявою від 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 просив відповідача (боржника) перерахувати кошти, депоновані на його ім'я, на його банківський рахунок, відкритий в іноземній банківській установі.
Проте листом від 15 вересня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 відмовила у перерахуванні депонованих на ім'я ОСОБА_1 коштів на його банківський рахунок, відкритий в іноземному банку, у зв'язку з тим, що перерахування коштів на рахунки в іноземних банківських установах неможливе, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є неприбутковою організацією і не здійснює зовнішньо-економічну діяльність, а всі її банківські операції проводяться виключно через Державну казначейську службу України.
З огляду на викладене, а також виходячи з того, що рішення суду у справі № 200/11116/20-а залишається невиконаним, а кошти, депоновані на ім'я позивача (стягувача) на виконання цього судового рішення, не перераховані на жоден із зазначених ним банківських рахунків, позивач (стягувач) звернувся до суду з цією заявою.
Розглядаючи цю заяву по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 254 КАС подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його виконання є ускладненим внаслідок неясності резолютивної частини.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 826/16871/16, від 11 грудня 2018 року у справі № 638/7215/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 522/22925/16-а.
Верховний Суд в постанові від 03 листопада 2025 року у справі № 821/3195/15-а навів такі висновки:
«[…]
25. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 245 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
26. За правилами наведеної норми рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
27. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.
[…]
29. Так, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 640/10796/19).
[…]
31. Верховний Суд зазначає, що суд, розглядаючи заяву про роз'яснення рішення, не роз'яснює мотиви прийняття рішення чи оцінку доказів, оскільки такі питання стосуються змісту рішення та його законності, а не незрозумілості формулювань, які перешкоджають його виконанню.
[…]».
Суд відзначає, що резолютивна частини рішення від 19 липня 2021 року є чіткою та повністю зрозумілою, що унеможливлює її неоднакове тлумачення та не може стати причиною ускладнення чи неможливості його виконання.
Рішення суду від 19 липня 2021 року не вимагає роз'яснення, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо розуміння чи способу виконання.
Проаналізувавши наведені позивачем (стягувачем) доводи, суд дійшов висновку про те, що фактично позивач (стягувач) просить роз'яснити не рішення суду, а порядок його виконання («чи може бути рішення виконане Військовою частиною НОМЕР_1 шляхом видачі готівки, перерахування коштів на банківський рахунок позивача (стягувача), третьої особи або представника позивача (стягувача) за відповідною заявою»).
Частково задовольнивши позовні вимоги, рішенням суду від 19 липня 2021 року суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
- індексацію грошового забезпечення за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця - січня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, виходячи з базового місяця березня 2018 року.
Однак під час розгляду справи № 200/11116/20-а суд не вирішував питання про те, в якому порядку має проводитись виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (шляхом видачі йому готівки, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача (стягувача) чи шляхом перерахування коштів на рахунок представника позивача (стягувача) чи іншої, уповноваженої позивачем (стягувачем) особи).
Відтак у даному випадку відсутні передбачені ст. 254 КАС підстави для роз'яснення рішення суду, а тому у задоволенні заяви позивача (стягувача) слід відмовити.
Поряд із цим суд враховує, що фактична невиплата ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення суду від 19 липня 2021 року індексації грошового забезпечення за період з серпня 2017 по лютий 2018 року в сумі 24 778,75 грн, яка з урахуванням відрахування військового збору становить сумі 24 407,07 грн, є свідченням того, що на теперішній час рішення суду у справі № 200/11116/20-а відповідачем (боржником) в повному обсязі не виконано.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може […] за заявою стягувача чи виконавця […], - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про […], зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
З огляду на це, з метою забезпечення повного виконання рішення суду у справі № 200/11116/20-а, включаючи фактичну виплату ОСОБА_1 нарахованої на виконання цього рішення суми індексації грошового забезпечення, суд вважає за необхідне скористатися своїм правом, передбаченим абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС, та ініціювати розгляд питання про встановлення порядку виконання рішення суду від 19 липня 2021 року.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. У задоволенні заяви позивача (стягувача) - ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 200/11116/20-а - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
3. Ухвала постановлена і підписана суддею 01 грудня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко