Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 грудня 2025 року Справа№640/10662/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 39958630) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039/2 від 14.01.2022 року;
- стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 39958630) сплачений судовий збір.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
01.08.2022 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.08.2022 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про виправлення описки в ухвалі від 04 серпня 2022 року, а саме в пункті 2 позовних вимог. Судом зазначено: «- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 року», однак вірно «- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039/2 від 14.01.2022 року».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 виправлено в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року у справі №640/10662/22 допущену описку в пункті 2 позовних вимог та читати:
замість «- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 року»
вірно «- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039/2 від 14.01.2022 року».
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/10662/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/10662/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єва І.Г.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративну справу №640/10662/22 прийнято до провадження судді Аляб'єва І.Г.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки прийняті на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Так позивач зазначив, що додані до митної декларації та під час митної консультації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно основного методу визначенням митної вартості - за ціною договору. Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, які конкретно документи не підтвердили заявлену митну вартість товару. У подальшому відповідач дійшов висновку, що подані документи не дають можливості підтвердити заявлений позивачем метод визначення вартості товарів, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення про те, що вартість товару слід визначати за 6 методом.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №UA500020/2022/000965 від 14.01.2022.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №UA500020/2022/000965 від 14.01.2022 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 ЕМД.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з
митною декларацією (МД) №UA500020/2022/000965 від 14.01.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 та встановленими формами контролю, а саме:
- відповідно до умов інвойсу від 26.10.2021 № 12212005409-4 поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс.
Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;
- відповідно до умов поставки, зазначених у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 10.03.2021 № TR-ST-0321 поставка здійснюється за умови надання покупцю документів, згідно переліку, зокрема з наданням копії митної декларації країни відправлення. До митного оформлення зазначений документ не надавався.
З огляду на вище викладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.
Вважає, що суду необхідно надати належну оцінку тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
14.01.2022 декларантом надіслано прайс-лист б/н від 25.10.2021, бухгалтерську документацію, банківські платіжні документи, висновок експерта щодо вартості товару від 12.01.2022 № 20-29/01-2022 та лист № б/н від 14.01.2022 згідно якого вказано, що інші документи надаватись не будуть. Наданий прайс-лист від 25.10.2021 № б/н не містить комерційної пропозиції продукції виробника необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо на ТОВ "СІНТА-ТРЕЙД".
Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №UA500020/2022/000965 від 14.01.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить 3,01 дол. США/кг. (МД від 08.11.2021 № UA 100380/2021/99226), ніж заявлено декларантом 2,1 дол. США/кг.
У рішенні про коригування митної вартості №UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею були видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039 від 14.01.2022 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №UA500020/2022/001057 від 14.01.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 676 196, 31 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039 від 14.01.2022 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТА-ТРЕЙД».
Оскільки Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважаємо, що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Між компанією «Triangle Tyre Co., Ltd» (N0.56 INGDAO MIDDLE ROAD, WEIHAI, SHANDONG, CHINA, 264200) (Китай), як продавцем, та ТОВ «СІНТА-ТРЕЙД», як покупцем, 10.03.2021 року укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № TR-ST-0321, за умовами якого Продавець зобов'язується продавати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід'ємну частину цього Договору.
На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «Triangle Tyre Co., Ltd» поставило позивачу згідно умов FOB-Циндао, Китай (Інкотермс-2000) товар: шини пневматичні гумові, нові, для автобусів та вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121. Загальна сума поставки згідно Commercial invoice №12212005052-2 від 26.10.2021 складає 197480,24 (дол, США).
З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до відповідача 13.01.2022 була подана митна декларація № UA500020/2022/000965, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору, яка складає 197480,24 (дол, США).
Декларантом позивача до митного оформлення були подані також наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) № 12212005409-4 від 26.10.2021р.;
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 12212005409-4 від 26.10.2021р.;
Коносамент (Bill of lading) NQFL21100867 від 29.10.2021р.;
Навантажувальний документ (Bordereau) № 00008681 від 11.01.2022р.;
Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 12212005409-4 від 26.10.2021р.;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 01.09.2021р.;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 01.11.2021 р.
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 02.11.2021р.;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № TR-ST-0321 від 10.03.2021;
Договір про надання послуг митного брокера 2 від 01.02.2016;
Договір (контракт) про перевезення 2001/16-01 від 20.01.2016;
Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України UA.PS.22-0019 від 12.01.2022;
Інші некласифіковані документи - Вагові від 05.01.2022р.
Інші некласифіковані документи - Вагові від 06.01.2022р.
Митна декларація за якою було відмовлено у випуску UA500020.2022.000965 від 13.01.2022.
За результатом опрацювання всіх поданих позивачем документів відповідач направив повідомлення позивачу про те, що: у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідач, керуючись приписами ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, повідомив декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МК України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
14.01.2022 декларантом надіслано прайс-лист б/н від 25.10.2021, бухгалтерську документацію, банківські платіжні документи, висновок експерта щодо вартості товару від 12.01.2022 № 20-29/01-2022 та лист № б/н від 14.01.2022 згідно якого вказано, що інші документи надаватись не будуть.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом 14.01.2022 прийнято рішення № UA500020/2022/000027/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу.
У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039/2 від 14.01.2022.
Відповідач у рішенні вказав, що відповідно до висновку експерта щодо вартості товару від 12.01.2022 № 20-29/01-2022, відповідно до даного висновку інформації яка була використана у ньому не проходила спеціально')' перевірки. За таких обставин, метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути використаний. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявлена митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, такі після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної' вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 стаггі 58 МКУ метод визначення митної' вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, іякщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини З статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції'з ідентичними товарами, що продаються нз експорт в Україну з тієї ж країни І час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з Ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62. 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ) - за резервним методом.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: резервний метод.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитспужби України встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить 3,01 дол. США/кг. (МД від 08.11,2021 № ОА 100380/2021/99226), ніж заявлено декларантом 2,1 дол. США/кг. Декларанту роз'яснено права викладені у ч.З ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів-за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ, Та роз'яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду.
Вважаючи вказані рішення протиправними позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення регулюються Митним кодексом України.
Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положеннями частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Разом з цим, частиною четвертою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI, визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.
Частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої, частинами п'ятою-шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Положеннями частин другої-восьмої статті 57 МК України передбачено наступне. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої, десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єк
Аналізуючи наведені положення законодавства суд доходить висновку, що підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (за першим методом).
Так, в оскаржуваному рішенні відповідача від 14 січня 2022 №UA500020/2022/000027/2 про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття зазначено наступне.
В спірному рішенні в розділі ІІІ зазначено наступне:
глава 9, ст.49-64 МКУ, До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 10.03.2021 № TR-SТ-0321 та додатки до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 26.10.2021 №12212005409-4, рахунок-проформа від 06.10.2021 № QJM-АLХ20211006 та інші документи. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органу доходів і зборів під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в Інші способи, передбачені Кодексом. У зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відповідно до умов інвойсу від 26.10.2021 № 12212005409-4 поставка товару здійснюється на умовах СІF Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхова відповідапьності. Однак в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної' вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;
відповідно до умов поставки, зазначених у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 10.03.2021 № TR-SТ-0321 поставка здійснюється за умови надання покупцю документів, згідно переліку, зокрема з наданням копії митної декларації країни відправлення. До митного оформлення зазначений документ не надавався.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних Із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерська документації;
прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару,
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
копію митна декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України,
У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
14.01.2022 декларантом надіслано прайс-лист б/н від 25.10.2021, бухгалтерську документацію, банківські платіжні документи, висновок експерта щодо вартості товару від 12.01.2022 № 20-29/01-2022 та лист № б/н від 14.01.2022 згідно якого вказано, що інші документи надаватись не будуть.
Наданий прайс-лист від 25.10.2021 № б/н не містить комерційної пропозиції продукції виробника необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо на ТОВ "СІНТА-ТРЕЙД".
Відповідно до висновку експерта щодо вартості товару від 12.01.2022 № 20-29/01-2022, відповідно до даного висновку інформації яка була використана у ньому не проходила спеціально')' перевірки.
За таких обставин, метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути використаний.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявлена митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, такі після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної' вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 стаггі 58 МКУ метод визначення митної' вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, іякщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції'з ідентичними товарами, що продаються нз експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62. 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ) - за резервним методом.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: резервний метод.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитспужби України встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить 3,01 дол. США/кг. (МД від 08.11.2021 № UА 100380/2021/99226), ніж заявлено декларантом 2,1 дол. США/кг. Декларанту роз'яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів-за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз'яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду.
Як вірно зауважено позивачем, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракт) № TR-ST-0321, продаж товару здійснюється на умовах Incoterms 2000, CIF за умовами якого, відповідно до Офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2000, за змістом яких посилання на Інкотермс-2000 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою їнкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс-2000 СІF (Cost, Insurance and Freight (…named port of destination - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрагап, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна СІF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям, У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки СІF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки СІF, то в даному випадку позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту Odessa.
Крім того, контрактом від 10 березня 2021 року № TR-ST-0321 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: інвойс; пакувальний лист; експортна декларація; коносамент; сертифікат походження товару.
Також, суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин доцільно вказати, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому рахунок-фактура (інвойс), надана позивачем при митному оформленні товару, є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14.
При цьому суд зауважує, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено в якості неможливості визнання митним органом зазначеної декларантом митної вартості товару не надання декларантом документів, підтверджуючих витрати на транспортування товару.
Крім того, при виниканні сумнівів митний орган може застосувати форми митного контролю визначених ст. 336 МК України, у тому числі надіслати запит до міжнародної судноплавної лінії, що вказана в коносаментах, з приводу надання пояснення їх умов співпраці з іншими транспортними компаніями, передбачених п. 8 - направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Проте відповідач у рішенні зазначив, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та не спростовані зазначені розбіжності у документах, при цьому, повідомляючи позивача про необхідність надати даткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом, відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів.
В свою чергу, відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена бо підлягає сплаті за товар.
Суд звертає увагу, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08.10.2019 року у справі № 803/776/17.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08.10.2019 року у справі №803/776/17, від 11.06.2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.
Таким чином, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості суд зазначає наступне.
Як зазначає відповідач, на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500020/2022/001057 від 14.01.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022, а саме:
- відповідно до умов інвойсу від 26.10.2021 № 12212005409-4 поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;
- відповідно до умов поставки, зазначених у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 10.03.2021 № TR-ST-0321 поставка здійснюється за умови надання покупцю документів, згідно переліку, зокрема з наданням копії митної декларації країни відправлення. До митного оформлення зазначений документ не надавався.
У рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що в митному органі наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ можливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.
Так, відповідачем відкориговано митну вартість за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить 3,01 дол. США/кг. (МД від 08.11.2021 № UА 100380/2021/99226), ніж заявлено декларантом 2,1 дол. США/кг.
Згідно з частинами 1-4 статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Суд звертає увагу, що застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відповідач використовував митні декларації, при цьому, відповідач у даному рішенні не зазначив, який саме товар було оформлено за зазначеною митною декларацією, не порівняв характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не порівняв комерційні умови та умови поставки цих товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі 809/1884/16.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем для митного оформлення товару було надано належні та допустимі докази на підтвердження заявленої митної вартості, у зв'язку з чим оскаржуване рішення №UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
За ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30.05.2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів.
Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товарів через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12623,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6303 від 14.06.2022.
З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 12623,94 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 39958630) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA500020/2022/000027/2 від 14.01.2022.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000039/2 від 14.01.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта-Трейд» (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, 37-41, код ЄДРПОУ 39958630) за рахунок бюджетних Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078, Одеська область, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 12623,94 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.12.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв