Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
01 грудня 2025 року Справа №200/9310/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
26 листопада 2025 року адвокат Шевченко Ангеліна Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивача, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (місцезнаходження: вул. Херсонська, буд. 32, м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, 85200; код ЄДРПОУ 08563091):
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Державну установу «Торецька виправна колонія (№2)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період: з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Державну установу «Торецька виправна колонія (№2)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період: з 01 січня 2021 по 31 грудня 2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Державну установу «Торецька виправна колонія (№2)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період: з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
В порядку статті 58 Конституції України, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX мають застосуватись у спірних правовідносинах з 19 липня 2022 року.
Право на заробітну плату до 19 липня 2022 року не обмежувалося будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №808/1271/18, від 22 квітня 2021 року у справі №826/8789/18, від 29 вересня 2021 року у справі №160/8332/20, від 12 травня 2022 року у справі №280/9017/20, від 26 травня 2022 року у справі №420/10861/21, від 20 листопада 2023 року по справі №160/5468/23, від 12 вересня 2024 року у справі №380/6701/24, від 28 липня 2022 року у справі №300/6805/21, від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, тобто, з 19 липня 2022 року.
Суддя враховує, що спірним питанням у справі є нарахування та виплата належного позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року.
Отже, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду із цим позовом.
Щодо звільнення від сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірним питанням в даній справі є нарахування належного грошового забезпечення.
Таким чином, позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору в силу вказаної норми.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
В порядку статей 12, 257 КАС України, на підставі статті 260 КАС України та частини п'ятої статті 262 КАС України справа розглядатиметься без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, що зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.
Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за позовною заявою адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
3. Витребувати у відповідача, Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», наступні докази:
- належним чином засвідчені копії наказів про прийняття позивача на службу та її проходження;
- відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення із зазначенням всіх складових за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року в розрізі місяців;
- довідку про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення із зазначенням всіх складових та сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року;
- відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня відповідного календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року (якщо таке мало місце);
- всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
4. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5. Роз'яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу - право на подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.
6. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна