Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
01 грудня 2025 року Справа №200/8858/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Гулійчука Сергія Вікторовича, який діє на підставі ордеру Серії АІ №2017122 від 03.10.2025 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 04.05.2022 року по 18.03.2025 року;
- зобов'язати уповноважену особу Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача та виплатити йому недоотримані кошти за період з 04.05.2022 року по 18.03.2025 року.
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року позовна заява залишена без руху. Позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви які зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
28 листопада 2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду, з огляду на поважність причин його пропуску та з урахуванням положень чинного процесуального законодавства. Позовні вимоги викладені таким чином:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 04.05.2022 року по 18.03.2025 року;
- зобов'язати уповноважену особу Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача та виплатити йому недоотримані кошти за період з 04.05.2022 року по 18.03.2025 року.
01 грудня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України надійшли додаткові пояснення, в якій вважає що вимоги позивача є взагалі не зрозумілими для військової частини. Також вважає, що можливо існує факт подання позову до неналежного відповідача. Також зазначає, що ОСОБА_1 та його адвокат не звертались до Військової частини НОМЕР_1 із заявами та запитами щодо невиплати грошового забезпечення. Просить суд врахувати позицію військової частини, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Ознайомившись із доданими матеріалами, суд погоджується з доводами Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, що адвокат Гулійчук С.В., в інтересах ОСОБА_1 у адвокатських запитах до Міністерства оборони України, і від 30.07.2025 і від 18.08.2025 інформація стосується проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (але не зрозуміло що це за військова частина і чи відноситься вона до Національної гвардії України чи Міністерства оборони України). Крім того і в ордері адвоката вказано «МОУ, ВЧ НОМЕР_2 ». Отже, представник позивача не звертався до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, що дає підстави для невірного визначення відповідача по справі.
Враховуючи, що позивач проживає: АДРЕСА_1 , і помилковим визначенням відповідача по справі, призведене до невірної визначеності підсудності.
При цьому, слід зазначити, що позивач у заяві про усунення недоліків зазначає адрес Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: АДРЕСА_2 .
Слід зазначити, що саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме: статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Суд зазначає, що в позовній заяві позивач не в повній мірі викладає обставини справи, а саме які саме кошти грошового забезпечення (додаткова винагорода, індексація, інше) не виплачувались позивачу, чи видавалась позивачу взагалі довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Якщо питання видачі довідки є спірним, позивач в позові не зазначає.
Окрім того, доказів того, що відповідачем не виплачувалась грошове забезпечення у порядку, зазначеному в позові, позивачем до позовної заяви не надано.
Відсутність конкретизації предмета позовних вимог свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, що перешкоджає з'ясуванню для відкриття провадження у справі.
З урахуванням зазначеного, ухвала суду від 21 листопада 2025 року в цьому аспекті недоліків не була виконана, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Одночасно суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова