Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2025 року Справа №200/9040/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_4 в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно за місяць виконання бойових (спеціальних) завдань, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 з 24.02.2022 по 26.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з позовною заявою було надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що при виключенні позивача із списків військової частини НОМЕР_2 , йому не було вручено ні грошового атестату ні будь яких інших відомостей про нараховане та виплачене грошове забезпечення.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 було направлено запит до військової частини НОМЕР_2 .
Відповідь позивач так і не отримав, а тому вважає, що строки відліку, керуючись практикою Верховного Суду по справі №460/21394/23 не пропущені.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглядаючи позовні вимоги в частині часового проміжку з 20.07.2022 року по 26.04.2025 року суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Як свідчать матеріали справи, позивач звільнився 26.04.2025 року, належні суми при звільненні позивач повинен був отримати після звільнення в квітні 2025 року, з позовом до суду звернувся 20.11.2025 року, тобто більше ніж через три місяці, встановлені ст. 116 КЗпП України.
З приводу посилання на висновки суду касаційної інстанції, викладені в постанові від 21.03.2025 року по справі №460/21394/23, які, на думку представника позивача вказують на те, що саме дата вручення позивачу грошового атестата, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Ознайомившись зі змістом вказаної постанови суд звертає увагу представника позивача на те, що суд касаційної інстанції лише висловив своє погодження з позицією суду апеляційної інстанції з приводу моменту, коли «…позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду…» (абз.77, 78).
Проте судом касаційної інстанції не визначено момент отримання грошового атестату як єдину і самостійну підставу початку та закінчення перебігу строку звернення до суду.
А саме в постанові №460/21394/23 зазначено, що «Проте Судова палата зауважує, що, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік строку звернення до суду з цим позовом розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після скасування карантину) та мав би сплинути 30 вересня 2023 року» (абз.80).
Тобто в постанові №460/21394/23 лише підтверджено попередню позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо вирішення питання строку звернення до суду з урахуванням скасування карантину, яка відображена у постанові від 20 вересня 2024 року у справі №444/2538/23.
Відтак позиція представника позивача з приводу відсутності факту вручення грошового атестату позивачу як підстава для поновлення строку звернення до суду підлягає відхиленню.
Інших обставин в клопотанні про поновлення строку не зазначено.
Враховуючи наведене, клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху і встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог з 20.07.2022 року по 19.05.2023 року із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Стойка