28 листопада 2025 рокуСправа №160/29950/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання дій протиправними та скасування наказу,
установив:
16 жовтня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України про припинення діяльності арбітражного керуючого № 2711/5 від 06.10.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
11 листопада 2025 від Міністерства юстиції України надійшли заяви, в яких просить здійснювати розгляд вказаної позовної заяви за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування поданих заяв зазначено, що результат даної справи становить для Міністерства важливе значення, адже саме Мін'юст є органом уповноваженим на прийняття рішень, що оскаржуються у даній справі та заперечуються стороною Позивача, а відтак в даному випадку підлягають з'ясуванню фактичні обставини справи, що мають важливе значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи. Одним із завдань проведення підготовчого судового засідання, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів, що дає можливість з'ясувати обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити докази, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідач не обмежений у поданні доказів, та взагалі отриманні судового захисту.
У заявлених відповідачем заявах не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає необхідність розгляду справи саме в загальному позовному провадженні, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним безпосередньо у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості поданих заяв відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяв Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі №160/29950/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки передбачені КАС України.
Суддя А.В. Савченко