20 листопада 2025 року Справа № 160/27380/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/27380/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №046350019525 від 09.09.2025 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до мого пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах проведення заходів в Донецькій, Луганській та Сумській областях з 18.04.2021 по 13.12.2021, з 24.02.2022 по 24.02.2022, з 02.06.2022 по 29.08.2022, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути мою заяву від 02.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію за віком з 02.09.2025 року.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/27380/25, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 30.09.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- пенсійної справи позивача;
- заяви позивача про призначення пенсії;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №046350019525 від 09.09.2025 про відмову у призначенні пенсії;
- відомості щодо зарахування/незарахування періоду з 18.04.2021 по 13.12.2021, з 24.02.2022 по 24.02.2022, з 02.06.2022 по 29.08.2022, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці);
- всі наявні докази щодо суті спору.
22.10.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 20.11.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що за результатами розгляду даної заяви, 09.09 .2025 Головного Головним управлінням прийнято рішення за №046350019525 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку.
Згідно з паспортом ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, станом на 02.09.2025 року (дата звернення із заявою про призначення пенсії) його вік складає 43 роки.
Вказують про те, що право на пенсію визначається з урахуванням декількох факторів, а саме:- досягнення встановленого законодавством віку;- набуття необхідного страхового (пільгового) стажу.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2025 та наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано страховий стаж, який склав 22 роки 8 місяців 28 днів з урахуванням кратності (за Списком №1) стаж становить 43 роки 8 місяців 28 днів.
Пільговий стаж становить 23 роки 5 місяців 25 днів (в тому числі 21 рік 8 місяців 29 днів - професії за постановою №202 (25), 1 місяць 28 днів - навчання за фахом, 1 рік 6 місяців 28 днів).
За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.
Дата з якої Позивач матиме право на пенсійну виплату згідно поданих документів 12.11.2031 рік.
Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до Позивача, Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства.
Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у Позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до постанови №202 ч. 3 ст. 114 Закону 1058, окрім того позивач не досяг пенсійного віку.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058- ІV (далі - Закон 1058).
За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За результатами розгляду даної заяви, 09.09.2025 року Головного Головним управлінням прийнято рішення за №046350019525 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку.
Згідно спірного рішення, встановлено, що вік заявника 43 роки.
Страховий стаж особи становить 22 роки 8 місяців 28 днів, стаж з урахуванням кратності за Списком №1 становить 43 роки 8 місяців 28 днів.
Пільговий стаж особи становить 23 роки 5 місяців 25 днів (в тому числі 21 рік 8 місяців 29 днів - професії за постановою № 202 (25) 1 місяць 28 днів - навчання за фахом, 1 рік 6 місяців 28 днів).
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до страхового та пільгового стажу враховано весь період роботи.
Заявник працює.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно поданих документів - 12.11.2031 року.
Враховуючи наведене, відповідачем прийнято рішення в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовити, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 25 років професій за постановою № 202 (ч.3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цією позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (які кореспондуються з норми ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення») працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень: працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Відповідно до роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8, працівники зайняті на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземного та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного року роботи машиніст гірничо виїмкових машин з повним робочим днем під землею за 1 рік роботи 3 місяці.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до ч.2 ст. 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; ч.3 ст. 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно матеріалів справи, позивач має статус учасника бойових дій згідно п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях під час мобілізації у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у спірний період, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2021.
Згідно матеріалів справи, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах від 02.09.2025 року відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період безпосередньої участі в АТО та період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, безпосередньо перебуваючи в Донецькій, Луганській та Сумській областях з 01.01.2024 року по 17.02.2024 року, з 24.02.2024 року по 30.04.2024 року, з 17.05.2024 року по 07.07.2024 року, з 17.07.2024 року по 14.11.2024 року, з 30.11.2024 року по 16.02.2025 року, 18.04.2021 року по 13.12.2021 року, з 24.02.2022 року по 24.02.2022 року, з 02.06.2022 року по 29.08.2022 року, оскільки такі періоди зараховані відповідачем до пільгового стажу в одинарному розмірі.
Слід вказати, що згідно довідки №604 від 30.01.2025 року позивач на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 "Про часткову мобілізацію", був призваний на військову службу за загальною мобілізацією в особливий період у Збройні Сили України та з 03.09.2020 року та приймав участь в антитерористичній операції та участь у бойових діях під час військового стану.
Крім того, відповідно до записів трудової книжки позивач з 24.03.2014 року по теперішній час працює у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді майстра гірничого з повним робочим днем в шахті.
Відповідно довідки Військової частини НОМЕР_2 №138 від 20.01.2022 позивач в період з 18.04.2021 року по 13.12.2021 року брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях перебуваючи безпосередньо в Донецькій та Луганській областях.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 №3709 від 10.03.2023 року, позивач в період з 24.02.2022 року по 24.02.2022 року та з 02.06.2022 року по 29.08.2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Охтирському р-ні Сумської області, в Ізюмському районі Харківської області, в Бахмутському районі Донецької області.
Так, слід вказати про те, що згідно положень ст 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; участь у бойових діях у воєнний час зараховується один місяць служби за три.
З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Так у спірним період проходження військової служби з служби позивач брав участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, тому суд вважає, що військова служба неправомірно на зарахована відповідачем один місць служби за три.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Згідно вступної частини Закону України «Про пенсійне забезпечення», положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 року.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Законом України № 3108-IV від 17.11.2005 року внесені зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування."
Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно вимог ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах не залежно від віку, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Аналогічні положення статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» містяться в статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на зарахування періоду проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, до стажу роботи за професією, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в кратному розмірі відповідно до наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р. “Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років».
Відтак, спірне рішення Пенсійного фонду щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 02.09.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах проведення заходів в Донецькій, Луганській та Сумській областях з 18.04.2021 року по 13.12.2021 року, з 24.02.2022 року по 24.02.2022 року, з 02.06.2022 року по 29.08.2022 року, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.03.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
А отже, належним способом захисту буде зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №046350019525 від 09.09.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах проведення заходів в Донецькій, Луганській та Сумській областях з 18.04.2021 року по 13.12.2021 року, з 24.02.2022 року по 24.02.2022 року, з 02.06.2022 року по 29.08.2022 року, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, Центральна площа, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 20.11.2025 року.
Суддя В.В. Ільков