Рішення від 21.11.2025 по справі 120/1917/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2025 р. Справа № 120/1917/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,

представника позивача: Король Л.Б.,

представників відповідача: Боровець Р.Р., Орленка О.І., Смикалова В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування акта,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" (далі також - КП "Вінницяоблводоканал", позивач) з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, регулятор, відповідач) про визнання протиправним та скасування акта

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятої відповідачем Постанови від 30.12.2024 №2413 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" в частині пунктів 2 та 3.

Зокрема , позивач частково заперечує виявлені порушення, а стосовно порушень , які не заперечуються вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 (далі також - Порядок №1800), критеріїв та формул, а отже не відповідає встановленому Порядку, тому прийнятий з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку представника позивача, НКРЕКП при визначенні початкового розміру штрафу необґрунтовано дійшло висновку про наявність постраждалих сторін та, відповідно, безпідставно за це нарахувало бали, що вплинуло на загальну суму балів оцінки серйозності та характеру порушення.

Окремо по кожному з відображених у пункті 2 оскаржуваного рішення порушень, представниця позивача також зазначила наступне.

Так, щодо доводів відповідача про порушення КП "Вінницяоблводоканал" абз. 1 п. 10.6 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 за №428 (даті також - Порядок №428), в частині зобов'язання ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу, представниця позивача звернула увагу на те, що в даному випадку сплаті визначеного позивачу постановою НКРЕКП від 22.11.2023 №2181 штрафу передувало її оскарження в судовому порядку. Таким чином позивач не сплачував штраф протягом 30-днів і сплатив його уже не на виконання постанови та положень Порядку №428, а на виконання рішення суду. В контексті наведеного також зауважила, що жодної вимоги щодо надання інформації позивач не отримував.

Щодо доводів відповідача про порушення КП "Вінницяоблводоканал" підпункту 19 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Затверджених Постановою НКРЕКП від 22.03.217 за №307 (далі також - Ліцензійні умови) щодо надання послуги з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг, які відповідають вимогам Технічного регламенту № 163 представниця позивача повідомила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов'язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. За наведеного, позивач вважає, що підприємством не було допущено порушення підпункту 19 пункту 2.2 Ліцензійних умов.

Щодо доводів відповідача про порушення КП "Вінницяоблводоканал" пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, представниця позивача наголосила на тому, що КП "Вінницяоблводоканал" не зміг виконати свої зобов'язання за договором з розподілу електричної енергії у зв'язку із повномасштабним вторгненням РФ на територію України, введенням воєнного стану, спрямуванням коштів на зведення захисту об'єктів критичної інфраструктури, бомбосховищ, здорожчання цін на пальне та реагенти, шаленої міграції споживачів, що зумовило максимально низький рівень розрахунків.

Також стороною позивача зазначено, що всі ці обставини були предметом вивчення Господарським судом у Вінницькій області у справі №902/1399/23 в межах звернення АТ «Вінницяобленерго» до КП «Вінницяоблводоканал» про стягнення заборгованості. Так по вказаній справі було прийнято рішення закрити провадження в частині основного боргу в зв'язку із відсутністю спору, та стягнуто з КП «Вінницяоблводоканал» штрафні санкції.

Отже, враховуючи, що позивач уже притягався до відповідальності за прострочення зобов'язання, повторне накладення штрафу, на переконання представниці позивача, суперечить чинному законодавству.

Щодо доводів відповідача про порушення КП "Вінницяоблводоканал" підпунктів 8, 9 та 10 Ліцензійних умов, то з даного приводу представниця позивача повідомила, що Постановою НКРЕКП від 09.03.2022 за № 341 у 2022 році в період дії в Україні воєнного стану було призупинено виконання схвалених інвестиційних програм.

Підпунктом 5 пункту 2 постанови НКРЕКП від 03.05.2022 «Про врегулювання деяких питань інвестиційної діяльності ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, дану постанову визнано такою, що втратила чинність та продовжено термін виконання схвалених НКРЕКП інвестиційних програм на 2022 рік до 31 грудня 2023 року.

Враховуючи зазначене, дотримання графіку виконання інвестиційної програми апріорі не могло бути виконано та, відповідно, позивач не повинен нести за це відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.

З приводу пункту 3 оскаржуваної постанови, а саме в частині висновків регулятора щодо порушення КП "Вінницяоблводоканал" в частині виконання Інвестиційної програми за 2022 рік в затверджених кількісних та вартісних показниках, представниця позивача звернула увагу на те, що порушене питання уже підлягало контролю та перевірялось у 2023 році, результати про що оформлені Актом планової перевірки від 31.10.2023 №446.

За результатами здійснення заходу державного контролю прийнято постанову НКРЕКП від 22.11.2023 № 2181 «Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання».

Відповідно до пункту 3 Постанови №2181 Департаменту ліцензійного контролю доручено уточнити підсумкову суму перевитрат/недофінансування від здійснення ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за 2022 рік за результатами здійснення заходу державного контролю в частині перевірки стану виконання у 2023 році заходів схваленої Інвестиційної програми КП "Вінницяоблводоканал" на 2022 рік.

Відповідно до сторінки 19 обґрунтування Департаменту ліцензійного контролю голові та членам НКРЕКП до проєкту постанови «Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання» (Акт планової перевірки від 31.10.2023 №446), що розміщено на офіційному сайті НКРЕКП, наведено інформацію та загальний підсумок за результатами перевірки КП «Вінницяоблводоканал» за 2022 рік з урахуванням недофінансування/перевитрат за статтями витрат у структурі тарифів, невикористання інвестиційної складової у структурі тарифів на виконання ІП, який становить: з централізованого водопостачання - (-) 17 882,953 тис. грн; з централізованого водовідведення - (+) 19 972,691 тис. грн.; разом: 2 089,738 тис. грн.

Натомість під час проведення перевірки в грудні 2024 року, відповідач повторно здійснив перевірку виконання позивачем Інвестиційної програми за 2022 рік в затверджених кількісних та вартісних показниках. При цьому, під час ознайомлення з Актом планової перевірки від 11.12.2024 №441 позивачем виявлено значне відхилення від показників обґрунтованих витрат, які були зафіксовані в Акті планової перевірки від 31.10.2023 № 446 у частині як недофінансування статей витрат (таблиця 2.28.2 Акту), так і перевищення фінансування (таблиця 2.28.3 Акту).

Позивач вважає що у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення повторної перевірки 2022 року, при тому що згідно Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 листопада 2023 року № 2202, перевірятись мав 2023 рік, а фактично повторно перевірено 2022 рік в частині аналізу за статтями структури тарифів та 2023 рік.

На переконання сторони позивача, НКРЕКП посилаючись на Акт планової перевірки від 31.10.2023 №446, в Акті планової перевірки від 11.12.2024 №441 мали б перенести показники відображені в Акті від 31.10.2023 №446, однак результативні показники кардинально відрізняються.

Одночасно, щодо самого порушення, представниця позивача наголосила на тому, що в 2022 році, як і станом на зараз, робота КП "Вінницяоблводоканал" відбувалась в умовах запровадження по всій території України воєнного стану. Вказала, що підприємство працювало в інтересах споживачів послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення міста Вінниці, прилеглих сіл, селищ Вінницького району, які перебувають в зоні його відповідальності, надаючи послуги належної якості, незважаючи на умови, в яких довелось працювати у 2022 році, серед яких переорієнтація на європейський ринок товарів, в результаті чого вартість товарів, серед яких і реагенти для очищення води сягнули понад 2 рази, здорожчання електричної енергії, зростання ставок податків та обов'язкових платежів, збільшення мінімальних гарантій в оплаті праці та інше. Також були проблеми з постачанням товарів зумовленою ускладненням логістики.

Разом з тим, на переконання представниці позивача, регулятор під час проведення перевірки не врахував вищенаведених обставин, наслідком чого стало прийняття протиправної, на її думку, постанови, що є предметом оскарження у даній справі.

Ухвалою від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 18.03.2025.

07.03.2025 від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому НКРЕКП позовні вимоги не визнало повністю. Зокрема, представниця вказала, що викладені в позовній заяві підстави вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального права та переконана, що, з огляду на вимоги статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), підстави для прийняття рішення про задоволення позовних вимог у суду відсутні. Водночас, зазначила, що НКРЕКП не погоджується з усіма обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Представниця НКРЕКП зазначила, що у Регулятора наявні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю), прийняття рішень про застосування санкцій, та прийняття рішень про усунення виявлених порушень. Зокрема наголосила на наявності у НКРЕКП повноважень та правових підстав для проведення планової перевірки дотримання КП “Вінницяоблводоканал» дотримання вимог Ліцензійних умов.

Так, вказала на те, що за результатами проведення планової перевірки було складено Акт планової перевірки дотримання КП “Вінницяоблводоканал» вимог Ліцензійних умов №441 (далі також - Акт № 441), та встановлено порушення п. 2.1 Порядку №428, підп. 8, 9, 10, 12, 13, 19 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов №307, а також п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов №307, а саме п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії».

За наслідком виявлених порушень, НКРЕКП винесено постанову від 30.12.2024 №2413 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання".

Для визначення механізму розрахунку розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП, Регулятором було прийнято Порядок (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800, (далі - Порядок №1800), дія якого поширюється, зокрема в частині розрахунку розміру штрафів за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом ІІ цього Порядку - на ліцензіатів НКРЕКП, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до вимог Порядку №1800, НКРЕКП розраховує розмір штрафу за кожне окреме вчинене порушення. НКРЕКП включає в обґрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу результати розрахунку розміру штрафу відповідно до цього Порядку, у тому числі результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків).

У відзиві акцентовано увагу, що в обґрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу було наведено результати розрахунку розміру штрафу відповідно до цього Порядку, у тому числі результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків).

Відповідач також зазначив, що якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Також, у відзиві на позовну заяву представниця відповідача навела детальний розрахунок розміру штрафів за порушення ліцензіатом законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом ІІ Порядку №1800.

Також повідомлено, що визначення підсумкового розміру штрафу для КП "Вінницяоблводоканал" за правопорушення встановлені Актом № 441 здійснювалось відповідно до вимоги пункту 2.6.1 глави 2.6 Порядку, а саме розраховувалось та коригувалось відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу не видавалось.

Підсумковий розмір штрафу для КП "Вінницяоблводоканал" склав 45 101 грн (або 2653 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, наголошено на тому, що здійснений розрахунку розміру штрафу для КП Вінницяоблводоканал" за порушення ліцензіатом законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, що зафіксовано Актом № 441, здійсненний із дотриманням вимог Порядку.

Щодо твердження позивача, що «у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення повторної перевірки 2022 року, при тому що згідно Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 листопада 2023 року № 2202, перевірятись мав 2023 рік, а фактично повторно перевірено 2022 рік в частині аналізу за статтями структури тарифів та 2023 рік», Регулятор вважає такі твердження безпідставними, оскільки перевірка була проведена .

В підготовчому судовому засіданні 18.03.2025 оголошено перерву до 08.04.2025.

13.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представниця комунального підприємства підтримала позицію, викладену в позовній заяві та зазначила, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.

19.03.2025 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, а згодом додаткові пояснення від 17.07.2025, в яких надано більш детальні пояснення щодо визначення розміру застосованих до відповідача штрафних санкції, в розрізі нарахування балів за критеріями: «предмет порушення», «тип постраждалої сторони», «масштаб впливу порушення».

В судове засідання 08.04.2025 не відбулось в зв'язку з неявкою сторін та отриманням від них клопотань про відкладення розгляду справи. Підготовче судове засідання відкладено на 28.04.2025.

28.04.2025 справа була знята з розгляду в зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довіку. Наступне підготовче засідання призначено на 14.05.2025.

В підготовчому судовому засіданні 14.05.2025 оголошено перерву до 12.06.2025.

12.06.2025 справа була знята з розгляду в зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що секретарем судового засідання складено відповідну довіку. Наступне підготовче засідання призначено на 02.07.2025.

Ухвалою від 30.06.2025 вирішено допустити участь представника відповідача під час розгляду адміністративної справи № 120/1917/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовчому судовому засіданні 30.06.2025 оголошено перерву до 28.07.2025, з в зв'язку з задоволенням клопотання представниці відповідача про надання їй часу для формування додаткових пояснень.

В підготовчому судовому засіданні 28.07.2025 оголошено перерву до 03.09.2025.

В судовому засіданні 03.09.2025 оголошено перерву до 11.09.2025.

В зв'язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога», а також неявкою в судове засідання представниці позивача, в судовому засіданні 11.09.2025 оголошено перерву до 25.09.2025.

В судове засідання 25.09.2025 не відбулось в зв'язку з неявкою сторін та отриманням від представниці відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 29.10.2025.

В судовому засіданні 29.10.2025 оголошено перерву до 06.11.2025.

В судовому засіданні 06.11.2025 оголошено перерву до 12.11.2025, в зв'язку з відсутністю інтернет-з'єднання.

В судовому засіданні 12.11.2025 представниця позивача позовні вимоги підтримала та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, запереченнях на відзив на позовну заяву, просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечили, просили в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд перейшов до стадії прийняття рішення та видалився для його вирішення. Орієнтовний час очікування суду встановлено до 21.11.2025 о 12:00.

21.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частині рішення суду, а саме повідомлено сторін про часткове задоволення заявлених КП "Вінницяоблводоканал" позовних вимог.

Приймаючи таке рішення суд керував виходив з наступного.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яке діє на підставі ліцензії АЕ №287968, виданої постановою НКРЕКП №1095 від 25.09.2018.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2023 № 2202, постанови НКРЕКП від 26.11.2024 № 2025 «Про збільшення строку проведення планової перевірки КП "Вінницяоблводоканал" та посвідчення на проведення планової виїзної перевірки від 08.11.2024 № 223 та від 28.11.2024 №282, НКРЕКП, у період з 14.11.2024 по 11.12.2024 проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023.

За результатами планової перевірки КП "Вінницяоблводоканал" складено Акт №441 від 11.12.2024, яким встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Не погоджуючись із висновками, які були викладені в Акті перевірки №441 від 11.12.2024, позивач надав до НКРЕКП пояснення та обґрунтування, оформлені листом №4/06-5244 від 18.12.2024.

За результатами розгляду Акту №441 від 11.12.2024 та пояснень позивача, НКРЕКП прийняло Постанову від 30.12.2024 №2413 «Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання».

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що на КП "Вінницяоблводоканал" накладено штраф у розмірі 45101 (сорок п'ять тисяч сто одна) грн за порушення Ліцензійних умов, а саме:

пункту 2.1 щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме:

пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

абзацу першого пункту 10.6 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 червня 2018 року № 428, у частині зобов'язання ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу;

пункту 2.2, а саме:

підпункту 8 у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до статті 181 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та з урахуванням вимог Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750;

підпункту 9 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах;

підпункту 10 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 552;

підпункту 12 щодо обов'язку сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;

підпункту 19 щодо надання послуги з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг, які відповідають вимогам Технічного регламенту № 163.

Також п 3. Постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП "Вінницяоблводоканал" відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 2016 року № 302, з урахуванням коригування в бік зменшення на суму додатково отриманого доходу за статтями витрат структури встановлених тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2022 рік у розмірі 27 654,651 тис. грн (без ПДВ), у тому числі в бік зменшення на централізоване водопостачання на суму 38 870,552 тис. грн (без ПДВ) та в бік збільшення на централізоване водовідведення на суму 11 215,900 тис. грн (без ПДВ), при найближчому перегляді тарифів.

Позивач частково заперечує виявлені порушення, а стосовно порушень, які не заперечуються вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 критеріїв та формул, а отже не відповідає встановленому Порядку, тому прийнятий з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі такж - Закон № 1540-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із частинами першою-третьою статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Пунктами 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Частиною шостою статті 19 Закону про НКРЕКП передбачено, що планові перевірки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб- сайті.

План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п'ять днів до початку відповідного планового періоду.

Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.

Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до семи робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Частиною п'ятою статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб'єкт, щодо якого здійснювалася перевірка, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Частинами другою - четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність"

Згідно з пунктом 10.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого або закритого слухання, питання відповідальності суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

Пунктом 10.2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, визначено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до суб'єктів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; припинення дії (анулювання) ліцензії.

Відповідно до пунктів 10.3 та 10.4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, розмір штрафу розраховується НКРЕКП відповідно до затвердженого нею порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП. Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі суб'єкта, щодо якого здійснюється перевірка (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП), або надсилається суб'єкту, щодо якого здійснюється перевірка, рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття.

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. Своєю чергою, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок, за результатом яких складаються акти.

Крім того, відповідно до положень Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю), включаючи проведення перевірок, прийняття рішень про застосування заходів впливу (санкцій), а також зобов'язання суб'єктів ринку до усунення виявлених порушень. Зазначені повноваження є проявом функції державного регулювання у відповідній сфері, реалізуються в межах та у спосіб, визначені законодавством, і спрямовані на забезпечення публічного інтересу та належного функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, у тому числі стабільності ринку газу.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Суд враховує, що під час розгляду справи позивачем не ставилось під сумнів правомірність призначення відповідачем планової перевірки щодо дотримання КП "Вінницяоблводоканал" щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, адже наказ про призначення планового заходу не предметом розгляду в межах даної адміністративної справи. Також не є спірним дотримання стороною відповідача процедури проведення планового заходу.

Натомість, позивач частково заперечив виявлені порушення, зокрема в частині визначення КП "Вінницяоблводоканал" порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або надання недостовірної інформації на законну вимогу Регулятора), а стосовно порушень, які не заперечуються вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1800 (далі також - Порядок №1800), критеріїв та формул, а отже не відповідає встановленому Порядку, тому прийнятий з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.

Надаючи оцінку правомірності сформованим відповідачем в Акті перевірки висновкам щодо порушення КП "Вінницяоблводоканал" пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов №307, а саме абз. 1 п. 10.6 Порядку №428, в частині виконання зобов'язань ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно приписів абзацу першого пункту 10.6 Порядку № 428, суб'єкти, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії постанови про накладення штрафу, крім випадку, передбаченого пунктом 11.3 глави 11 цього Порядку. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт зобов'язаний надати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу.

За заявою суб'єкта, на якого накладено штраф, НКРЕКП своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного нею штрафу.

В свою чергу, пунктом 11.3 глави 11 цього Порядку №428 визначено вимоги до оформлення Рішення про накладення штрафу за несплату внесків на регулювання.

В даному випадку, за твердженнями представниці позивача, на КП "Вінницяоблводоканал" визначений пунктом 10.6 Порядку № 428 обов'язок щодо надання НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу, не поширюються, оскільки сплаті визначеного позивачу постановою НКРЕКП від 22.11.2023 №2181 штрафу передувало її оскарження в судовому порядку. Таким чином позивач не сплачував штраф протягом 30-днів і сплатив його уже не на виконання постанови та положень Порядку №428, а на виконання рішення суду. В контексті наведеного також зауважила, що жодної вимоги щодо надання інформації позивач не отримував.

Суд відповідні доводи представниці позивача оцінює критично з мотивів наведених представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Так, з наданих представниками сторін пояснень встановлено, що Відповідно до вимог пункту 2 постанови НКРЕКП від 22.11.2023 № 2181 «Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання» на КП "Вінницяоблводоканал" було накладено штраф у розмірі 22236,00 гривень за визначені в постанові порушення Ліцензійних умов.

Не погоджуючись з пунктом 2 Постанови № 2181, ліцензіатом подано до Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

19.03.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 120/793/24 про задоволення позову КП "Вінницяоблводоканал" до НКРЕКП про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови НКРЕКП від 22.11.2023 № 2181 «Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання».

Однак, 28.08.2024 постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/793/24 було задоволено апеляційну скаргу НКРЕКП, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі № 120/793/24 - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову КП "Вінницяоблводоканал" відмовлено у повному обсязі.

Сторонами у справі не заперечувалось того факту, що сплату визначеного пунктом 2 Постанови № 2181 штрафу в розмірі 22236,00 гривень позивачем було здійснено вже після спливу 30-ти денного строку з дня одержання копії постанови про накладення штрафу, а саме в зв'язку з прийняттям Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 28.08.2024 у справі № 120/793/24.

При цьому, суд відмічає, на хибність заявлених під час розгляду справи тверджень представниці позивача про те, що сплату штрафу в розмірі 22236,00 гривень КП "Вінницяоблводоканал" здійснило не на виконання пункту 2 Постанови № 2181 та положень Порядку №428, а саме на виконання вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції, адже резолютивна частина постанови Сьомого апеляційним адміністративним судом постанови від 28.08.2024 у справі № 120/793/24 не містить вимог зобов'язального характеру, натомість констатує правомірність визначених в пункті 2 Постанови НКРЕКП № 2181 штрафних санкцій.

За наведеного, суд відзначає, що, дійсно, в зв'язку із судовим оскарженням прийнятої НКРЕКП Постанови № 2181, позивач з поважних причин пропустив встановлений пунктом 10.6 Порядку № 428 30-ти денний строк на сплату визначеного у постанові №2181 штрафу, оскільки до прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 28.08.2024 у справі № 120/793/24 відповідне грошове зобов'язання вважалось не узгодженим.

Разом з тим, саме по собі розгляд в судовому порядку питання правомірності застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, не створює умов, за яких у випадку сплати штрафних санкцій, суб'єкт звільняється від визначеного пунктом 10.6 Порядку № 428 обов'язку щодо надання НКРЕКП належним чином завірених копій документів, що підтверджують сплату штрафу.

В контексті наведеного суд також наголошує на тому, що виконання встановленого пунктом 10.6 Порядку № 428 обов'язку щодо повідомлення про сплату штрафу не вимагає від Регулятора прийняття з даного приводу окремої вимоги, адже поведінка суб'єкта в даному випадку чітко регламентована положеннями Порядку.

Щодо решти відображених в спірній Постанові №2413 порушень, то представниця позивача не заперечувала сам факт їх допущення, натомість зазначила, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком № 1800 критеріїв та формул, а отже не відповідає встановленому Порядку, тому прийнятий з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.

Надаючи оцінку доводам представниці позивача в частині про помилковості проведеного НКРЕКП розрахунку штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Так, механізм розрахунку розміру штрафів, що накладаються на ліцензіатів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, визначається розділом ІІ Порядку.

Відповідно до п. 2.1.1 Порядку № 1800 розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу, що включає:

- застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення;

- розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, та/або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;

6) застосування індивідуальних пом'якшень.

Відповідно до п. 2.2.6 Порядку № 1800 для оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються такі критерії:

1) критерії щодо суб'єкта господарювання, який порушив законодавство та/ або ліцензійні умови:

- тип ліцензіата;

- величина ліцензіата;

2) критерії, що безпосередньо стосуються вчиненого порушення:

- предмет порушення;

- тип постраждалої сторони;

-масштаб впливу порушення.

При цьому, пунктом 2.2.9 Порядку № 1800 визначено, що за критерієм «предмет порушення» визначаються такі види порушень:

1) порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності:

- порушення кадрових вимог до провадження господарської діяльності (2 бали);

- порушення щодо подання звітності, вид, порядок, строки та форма подання якої визначені нормативно-правовими НКРЕКП та відповідними ліцензійними умовами (2 бали);

- порушення щодо засобів провадження ліцензованої діяльності (3 бали);

- порушення щодо питань відокремлення та незалежності (3 бали);

- інші порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності (2 бали);

2) порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок (3 бали);

3) порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу НКРЕКП) (3 бали);

4) порушення в частині провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у період зупинення дії ліцензії (3 бали);

5) порушення законодавства/правил/технічних норм, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності (3 бали);

6) порушення щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів (3 бали);

7) порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали);

8)порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ ліцензіатами/ третіми сторонами (3 бали);

9) порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали);

10) порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків (1 бал);

11) порушення щодо виконання нормативно-правових актів, рішень інших органів державної влади та інші порушення, дослідження яких, належить до компетенції НКРЕКП (2 бали).

Відповідно до вимог пункту 2.2.10 глави 2.2 Порядку № 1800, постраждалими від порушення сторонами можуть бути:

- ліцензіати НКРЕКП, учасники ринків,

- споживачі, замовники послуг;

- держава (у тому числі в особі органів державної влади), органи місцевого самоврядування.

Кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється в 2 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів). У разі відсутності постраждалої сторони, критерії «тип постраждалої сторони» та «масштаб впливу порушення» оцінюються в 0 балів.

Відповідно до вимог пункту 2.2.11 глави 2.2 Порядку № 1800 за критерієм «масштаб впливу порушення» визначаються порушення, що впливають на:

- від 1 до 10 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (1 бал);

- від 10 (включно) до 99 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (2 бали);

- 100 та більше ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (3 бали).

Відповідно до п. 2.2.12 Порядку значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, наведеним у пунктах 2.2.7 - 2.2.11 цієї глави, підсумовуються і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 1, а саме:

4 - 7 балів відповідає 1% відсотку серйозності та характеру порушення;

8 - 12 балів - 5%;

13 - 15 балів - 7 %;

16 - 18 балів - 10 %;

19 - 21 балів - 15 %.

Згідно п 2.2.13 Порядку № 1800 НКРЕКП припиняє розрахунок розміру штрафів та застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, якщо сума оцінки серйозності та характеру порушення, розрахована відповідно до пункту 2.2.12 цієї глави, не перевищує 11.

Як встановлено в ході розгляду справи, за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме пункту 10.6 Порядку № 428, під час проведеної планової перевірки Регулятор виявив, що КП «Вінницяоблводоканал» не повідомило НКРЕКП протягом п'яти робочих днів з дня сплати адміністративного штрафу. Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що КП «Вінницяоблводоканал» здійснило сплату штрафних санкцій визначених Постановою НКРЕКП №2181 згідно платіжного доручення № 22512 від 29.08.2024, натомість про таку сплату повідомило Регулятора лише в грудні 2024 року листом від 10.12.2024 № 04/06-5141. {Відповідні обставини не заперечувались стороною позивача під час розгляду справи, однак не розцінювались як порушення. Оцінку відповідним твердженням позивача суд вже надав вище.}

Згідно з пунктами 2.2.7 - 2.2.11 глави 2 Порядку №1800 НКРЕКП визначено тип порушення " порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.

Натомість за твердженням представниці позивача відповідач при проведенні розрахунку балів невірно визначив предмет порушення - «порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора)» внаслідок чого нарахував 3 бали, адже, на її переконання, належним предметом порушення слід було вказати - «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» з нарахуванням 1 булу.

Втім, суд такі доводи сторони позивача вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до статті 117 Конституції України та статті 49 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання в тому числі і для НКРЕКП.

Постановою КМУ від 05.06.2019 №483 затверджено положення «Про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».

Пунктом 4 Положення передбачено, що спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії:

виробників електричної енергії, перелік яких наведено у додатку 1 (далі - виробники);

постачальників універсальних послуг;

гарантованого покупця;

операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням;

постачальника “останньої надії»;

оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника “останньої надії».

Таким чином, пунктом 4 Положення №483 визначено вичерпний перелік учасників ринку електричної енергії, на яких покладаються спеціальні обов'язки, проте позивач не належить до такого переліку, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків неможливо.

Щодо визначення типу постраждалої сторони, то суд вважає доречними та враховує надані представниками відповідача пояснення щодо вірного визначення типу постраждалої сторони. Зокрема, відповідачі зауважили, що невчасне повідомлення Регулятора про сплату визначених КП «Вінницяоблводоканал» Постановою №2181 штрафних санкцій зумовило необхідність вжиття заходів щодо стягнення з позивача відповідних коштів в примусовому порядку, що супроводжувалось додатковими витратами пов'язаними із супроводом таких дій.

За наведених обставин, на переконання суду, Регулятором правомірно застосовано вид порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора).

Також, як встановлено в ході розгляду справи, за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо обов'язку сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП (здійснив оплату внеску на регулювання з порушенням терміну сплати за І квартал 2023 року на 1 день, а саме 31.01.2023), НКРЕКП визначено предмет порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов'язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.

Як і в попередньому випадку (порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме пункту 10.6 Порядку № 428) представниця позивача наполягала на тому, що при проведенні розрахунку балів відповідач невірно визначив предмет порушення - «порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора)» внаслідок чого нарахував 3 бали, адже, на її переконання, належним предметом порушення слід було вказати - «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» з нарахуванням 1 булу, а також безпідставно визначив тип постраждалої сторони - НКРЕКП.

З приводу правильності визначення предмету порушення, то суд вже виснував вище, що позивач не належить до учасників ринку електричної енергії, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків - неможливо.

Щодо правильності визначення типу постраждалої сторони, то представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що невчасна сплата внеску на регулювання завдає шкоди фінансово-господарській діяльності НКРЕКП, призводить до дефіциту коштів, необхідних для забезпечення ефективного виконання покладених на Регулятора повноважень.

Суд відповідні обґрунтування відповідача вважає цілком обґрунтованими та логічними, а відтак вважає правомірним визначення в даному випадку в якості постраждалої сторони саме НКРЕКП.

З огляду на викладе, оскільки сума оцінки серйозності та характеру порушення, за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, з урахуванням правильності визначення відповідачем предмету порушення та типу постраждалої сторони, становить 13 балів, суд дійшов висновку про правомірність нарахування НКРЕКП штрафних санкцій за відповідне порушення.

Надаючи оцінку обґрунтованості визначення позивачу початкового розміру штрафу за порушення підпункт 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, суд зазначає наступне.

Так, під час проведення перевірки КП «Вінницяоблводоканал» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, Регулятором було встановлено, що станом на 31.12.2023 в цілому по споживачах приладами обліку з необхідної кількості 30 547 од. обладнано 28 365 од. або 93 %.

В зв'язку з цим, НКРЕКП визначено предмет порушення "порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ліцензіатами НКРЕКП/третіми сторонами" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 3, загалом 15 балів.

Як зазначив відповідач у додаткових поясненнях, ході перевірки було встановлено, що позивачем не в становлено прилади обліку (лічильники) для:

населення (будинки індивідуальної забудови) - з необхідної кількості 21 792 од. обладнано приладами комерційного обліку 20 515 од. або 94 %;

вводи в багатоквартирні будинки, де ліцензіат є виконавцем послуг - з необхідної кількості 1 913 од. обладнано приладами комерційного обліку 1 008 од. або 53 %.

Дані обставини представниця позивача в судовому засіданні не заперечувала, натомість відзначила, що допущення відповідних порушень відбулось не з вини КП «Вінницяоблводоканал», а було зумовлено введенням на всій території України воєнного стану, а перед цим запровадження карантинних обмежень. Вказала, що позивач докладає зусиль задля того, аби споживачі отримували своєчасно якісні послуги.

Разом з тим, суд не бере відповідні доводи представниці позивача до уваги, адже в даному випадку нею не оскаржується саме порушення, а лише ставиться під сумнів обґрунтованість визначення КП «Вінницяоблводоканал» початкового розміру штрафу.

Відтак, з огляду на отримані від представників відповідача пояснень, Регулятором правомірно застосовано вид порушення порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ліцензіатами НКРЕКП/третіми сторонами (3 бали), а також тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали).

При цьому, в частині обґрунтованості визначення типу постраждалої сторони, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що порушення вимог щодо обов'язкової наявності сертифікованих приладів обліку води створює ризики для прав споживачів, а саме:

1. Недостовірний облік обсягу спожитої послуги. У разі використання приладів обліку, які не відповідають вимогам Технічного регламенту, споживачі можуть сплачувати

неправильно нараховані суми - як у бік завищення, так і в бік заниження. Це порушує принцип справедливості та точності розрахунків.

2. Втрата можливості захисту прав. Без сертифікованих приладів обліку, споживач не має надійного доказу фактичного обсягу спожитої води, що позбавляє його можливості захистити свої інтереси у випадках спорів із постачальником.

3. Обмеження у контролі та економії. Споживач позбавлений можливості контролювати власне споживання, проводити аналіз і економію, що підвищує фінансове навантаження на домогосподарство.

4. Втручання у конкурентне середовище. Недотримання єдиних технічних вимог окремими ліцензіатами порушує конкурентні умови, через що споживачі в одних регіонах можуть бути в гірших умовах, ніж в інших.

Також, на переконання суду відповідачем вірно було визначено масштаб впливу порушення. Так, за результатами проведеної планової перевірки було виявлено, що позивачем не встановлено 2182 сертифікованих приладів обліку води. Відповідно, Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 3 бали, оскільки наслідки допущеного порушення впливають на 100 та більше споживачів послуг.

Надаючи оцінку обґрунтованості визначення позивачу початкового розміру штрафу за порушення підпункт підпунктів 8, 9, 10, пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що Інвестиційна програма (далі також - ІП) КП «Вінницяоблводоканал» на 2022 рік схвалена постановою НКРЕКП від 18.01.2022 № 64 у сумі 124 355,88 тис. грн (без ПДВ) з визначенням джерел фінансування (амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку та позичкові кошти фінансових установ, що підлягають поверненню). Постановою НКРЕКП від 06.09.2022 № 1093 схвалені зміни до Інвестиційної програми КП «Вінницяоблводоканал» на 2022 рік у частині зміни обсягу фінансування заходу та включення нових заходів до Інвестиційної програми на 2022 рік без зміни загальної суми та джерел її фінансування.

Під час проведення перевірки КП «Вінницяоблводоканал» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, Регулятором було встановлено, що станом на 31.12.2023 Підприємством не профінансовані та не освоєні схвалені заходи Інвестиційної програми на 2022 рік за рахунок тарифних коштів на загальну суму 30 414,415 тис. грн (без ПДВ), у тому числі заходи з централізованого водопостачання на 20 347,237 тис. грн (4 902,97 тис. грн - амортизація, 15 444,272 тис. грн - виробничі інвестиції з прибутку) та заходи з централізованого водовідведення на суму 10 768,23 тис. грн (7 574,51 тис. грн - амортизація, 2 492,67 тис. грн - невикористані кошти 2020 року).

Станом на 31.10.2024 Підприємством не профінансовані та не освоєні схвалені заходи Інвестиційної програми на 2022 рік за рахунок тарифних коштів на загальну суму 29 060,82 тис. грн (без ПДВ), у тому числі заходи з централізованого водопостачання на 19 288,642 тис. грн (3 844,37 тис. грн - амортизація, 15 444,272 тис. грн - виробничі інвестиції з прибутку) та заходи з централізованого водовідведення на суму 9 772,178 тис. грн (7 279,51 тис. грн - амортизація, 2 492,67 тис. грн - невикористані кошти 2020 року).

Таким чином, станом на 31.12.2023 заходи ІП на 2023 рік, не профінансовано та не освоєно КП «ВІННИЦЯОБЛВОДОКАНАЛ» за рахунок тарифних коштів: амортизаційних відрахувань та виробничих інвестицій з прибутку, на суму 31 246,92 тис. грн (без ПДВ), в тому числі:

- заходи з централізованого водопостачання на суму 22 001,40 тис. грн, з них: (-) 6 888,31 тис. грн - амортизація, (-) 15 113,09 тис. грн - виробничі інвестиції з прибутку);

- заходи з централізованого водовідведення на суму 9 245,52 тис. грн - амортизація.

У 2024 році КП «Вінницяоблводоканал» продовжувало довиконувати ІП - 2023.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 28.06.2024 № 2391 у 2024 році було виділено субвенцію з бюджету Вінницької міської територіальної громади бюджету Вінницької області на поповнення статутного капіталу Ліцензіата, для погашення заборгованості за субкредитною угодою в розмірі 15 000,00 тис. грн. Заборгованість по сплаті субкредитів за 2023 рік Підприємство продовжує сплачувати в 2024 році.

Недофінансування заходів ІП на 2023 рік за рахунок тарифних коштів з урахуванням скоригованого плану станом на 31.10.2024 склало 30 460,05 тис. грн, у т. ч.:

- заходи з водопостачання на суму 21 837,37 тис. грн, що включає амортизаційні відрахування - 6 724,28 тис. грн та виробничі інвестиції з прибутку - 15 113,09 тис. грн;

- заходи з водовідведення на суму 8 622,68 тис. грн, що включають амортизаційні відрахування.

Постановою НКРЕКП від 05.12.2023 № 2287 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 10 травня 2022 року № 466» продовжено термін виконання схвалених НКРЕКП інвестиційних програм (інвестиційних проектів) на 2023 рік та планів розвитку на 2023 - 2027 роки до 31.12.2024.

Також, під час перевірки Регулятором встановлено, що кошти в обсязі, передбаченому в установлених в тарифах для виконання інвестиційних програм, з поточних рахунків КП «Вінницяоблводоканал» не в повному обсязі та не щоденно перераховувались на спеціальний рахунок для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, що підтверджується банківськими виписками по рахунку зі спеціальним режимом використання за 2023 рік, що спричинило шкоду споживачам.

Крім того, КП «Вінницяоблводоканал» не дотримувалося затвердженого фінансового плану здійснення заходів Інвестиційної програми на 2022 рік. Інвестиційна програма на 2022 рік не виконана у повному обсязі з урахуванням продовження терміну виконання схвалених НКРЕКП інвестиційних програм на 2022 рік до 31.12.2023, що спричинило шкоду споживачам.

По суті виявлених порушень представниця позивача не заперечувала, натомість наголосила на тому, що такі допущені з незалежних від КП «Вінницяоблводоканал», а саме зумовлені введенням на всій території України воєнного стану, в зв'язку з чим на певний час було на законодавчому рівні було зупинення виконання ІП, а в подальшому відтерміновано її виконання. Вказала, що позивач докладає зусиль задля вчасного виконання взятих на себе зобов'язань, проте з незалежних від нього причин, таке виконання у встановлені строки є об'єктивно неможливим.

Разом з тим, суд не бере відповідні доводи представниці позивача до уваги, адже в даному випадку нею не оскаржується самі порушення, а лише ставиться під сумнів обґрунтованість визначення КП «Вінницяоблводоканал» початкового розміру штрафу.

З матеріалів справи судом встановлено, що за порушення підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 в частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах, НКРЕКП визначено предмет порушення "щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.

На переконання суду, Регулятором вірно зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали), оскільки, невиконання інвестиційної програми, за твердженнями відповідача, з якими погоджується суд, призведе до:

1. Погіршення якості водопостачання та водовідведення. Якщо не оновлюються або не ремонтуються мережі, очисні споруди, насосні станції - це може призвести до перебоїв у постачанні води, погіршення якості питної води, збоїв у каналізаційних системах.

2. Неефективне використання тарифних коштів. Тарифи на воду затверджуються з урахуванням запланованих інвестицій (наприклад, модернізації). Якщо програма не виконується, гроші, які вже сплачені споживачами, не призводять до покращення послуг.

3. Ризик аварій та зношення мереж. Застаріле обладнання або труби, які мали бути замінені згідно з інвестпрограмою, залишаються в експлуатації. Це збільшує ризик проривів, підтоплень, технічних збоїв.

Масштаб впливу порушення також, на переконання суду, розрахований вірно, оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі, відповідно Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що за порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо забезпечення щоденного перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки ліцензіата, на спеціальний рахунок зі спеціальним режимом використання в обсязі, в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми (інвестиційного проекту), НКРЕКП визначено предмет порушення " щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів " та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.

Надаючи оцінку твердженням представниці позивача в частині того, що, на її думку, предметом вищенаведених порушень є «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» (1 бал) суд вкотре вказує на їх помилковість, позаяк, як зазначалось вище, КП «Вінницяоблводоканал» не належить до учасників ринку електричної енергії на якого покладаються спеціальні обов'язки, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків - неможливо.

Регулятором зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали), оскільки, кошти в обсязі, передбаченому в установлених в тарифах для виконання інвестиційних програм позивачем не в повному обсязі та не щоденно перераховувались на спеціальний рахунок для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, що, за твердженнями відповідача, з якими погоджується суд, призводить до:

1. Погіршення якості водопостачання та водовідведення. Якщо не оновлюються або не ремонтуються мережі, очисні споруди, насосні станції - це може призвести до перебоїв у постачанні води, погіршення якості питної води, збоїв у каналізаційних системах.

2. Неефективне або нецільове використання тарифних коштів. Кошти, які сплачують споживачі у складі тарифу на розвиток інфраструктури, можуть бути використані на інші цілі (зарплати, борги, операційні витрати). Це порушує принцип справедливості: споживачі платять - але розвиток не відбувається.

3. Через відсутність належного фінансування затримується модернізація мереж, станцій очищення, насосів тощо.

Масштаб впливу порушення також, на переконання суду, розрахований вірно, оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме Споживачі, Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що за порушення за порушення підпункту 10 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №552, НКРЕКП визначено предмет порушення " щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів " та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.

Надаючи оцінку твердженням представниці позивача в частині того, що, на її думку, предметом вищенаведених порушень є «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» (1 бал) суд вкотре вказує на їх помилковість, позаяк, як зазначалось вище, КП «Вінницяоблводоканал» не належить до учасників ринку електричної енергії на якого покладаються спеціальні обов'язки, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків - неможливо.

Регулятором зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали), оскільки, за твердженнями відповідача, з якими погоджується суд, невиконання інвестиційної програми призведе до:

1. Відсутність або затримка покращення послуг: Кошти мали бути спрямовані на модернізацію мереж водопостачання і водовідведення, оновлення насосів, станцій очистки, приладів обліку тощо. Порушення графіка виконання означає, що реальні покращення відкладаються або не відбуваються зовсім.

2. Збереження високої зношеності мереж. Якщо заходи інвестпрограми не виконуються (або виконуються із затримкою), старі труби, обладнання та очисні споруди продовжують працювати на межі. Це підвищує ризик аварій, втрат води, проривів, перебоїв у водопостачанні.

3. Тарифи затверджуються з урахуванням інвестиційної програми. Якщо заходи не виконані - люди заплатили за майбутнє покращення, яке не настало. Це - нецільове використання коштів споживачів.

Масштаб впливу порушення також, на переконання суду, розрахований вірно, оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі, Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов'язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.

За твердженням представниці позивача відповідач при проведенні розрахунку балів невірно визначив тип постраждалої сторони - «споживачі» внаслідок чого нарахував 2 бали, адже, на її переконання, здійснення з порушенням строків оплати за спожиту протягом 2023 року електроенергію не завдало шкоди населенню, адже наразі заборгованість відсутня, а споживачі не зазнали жодних негативних наслідків.

З урахуванням отриманих від представниці позивача пояснень, суд запропонував відповідачам навести власні міркування з даного приводу, проте, окрім констатації самого факту невчасного проведення розрахунків КП «Вінницяоблводоканал» з постачальником електроенергії, представники відповідача не змогли надати суду переконливих доказів на підтвердження того, що споживачі якимось чином постраждали від відповідних дій позивача.

Ба більше, судом враховано, що відповідач є неприбутковою організацією та перебуває в залежності від фінансування наданого Державою, яка наразі перебуває в умовах воєнного стану.

З огляду на викладе, оскільки сума оцінки серйозності та характеру порушення, за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням відсутності постраждалої сторони внаслідок вчиненого порушення, не перевищувала 11 балів, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування НКРЕКП штрафних санкцій в розмірі 3672,00 грн за відповідне порушення.

Надаючи оцінку правомірності пункту 3 постанови № 2413, то суд виходить з такого.

Пункт 2 постанови № 1794 містить вказівки, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту ліцензійного контролю і не породжують жодних безпосередніх правових наслідків для позивача

По своїй суті пункт 3 постанови № 2413 - це організаційно-розпорядчий акт внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов'язків і обмежень.

Оскільки пункт 3 оскаржуваної постанови не є рішенням, яке безпосередньо порушує права чи інтереси позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справах з аналогічними правовідносинами, зокрема в постановах від 20.04.2022 у справі №640/21345/18, від 29.07.2020 у справі 826/1444517, від 14.03.2023 у справі №540/2183/19, 04.02.2019 у справі № 826/14482/17, від 18.05.2023 у справі №640/18331/19.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати, понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню в сумі 432,57 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 №2413 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" в частині накладення штрафу у розмірі 3672,00 (три тисячі шістсот сімдесят дві) гривні на Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" за порушення пункту 2.1 Ліцензійних умов щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме: пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" судовий збір в розмірі 432,57 грн (чотириста тридцять дві гривні 57 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" (вул.Київська, 173, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 03339012)

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133)

Повний текст виготовлено та підписано: 01.12.2025

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна