м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/7116/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Стандарт" про накладення арешту на кошти та інші цінності
23.05.2025 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ТОВ "ВК Стандарт", у якому просило:
- накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "ВК Стандарт", що відкриті в установах банків на суму боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач є платником податків і зборів та згідно інтегрованої картки платника податків за ним рахується податковий борг у сумі 10333,61 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим, звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 28.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала суду про відкриття провадження направлена ТОВ "ВК Стандарт" на адресу, яка вказана у позовній заяві, та міститься Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак до суду повернувся не вручений конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до частини 11 статті 126, пункту 5 частини 6 частини 11 статті 251 КАС України копія ухвали суду про відкриття провадження вручена відповідачу належним чином. Тобто, останній вважається повідомлений про розгляд даної справи. При цьому, відповідач не скористався правом, визначеним процесуальним законодавством, та відзив щодо заявлених позовних вимог до суду не подавав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив.
ТОВ "ВК Стандарт" являється платником податків і зборів та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.
Згідно із інформацією, яка міститься в довідці ГУ ДПС у Вінницькій області б/н про суми податкового боргу платника податків, станом на 22.05.2025 року, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 10 331,61 грн., який складається з наступних платежів:
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації - "14010100") в сумі 7897,85 грн. (основний платіж), штрафні санкції - 2396,97 грн., пеня - 38,79 грн. Дата виникнення податкового боргу - 18.09.2023 року.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов?язання та підтверджується карткою особового рахунку, уточнюючим розрахунком податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.07.2023 року, податковими повідомленнями - рішеннями №1349950414 від 20.11.2024 року, №1349940414 від 20.11.2024 року.
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу, відповідачу надсилалась податкова вимога від 02.10.2023 року №0022980-1302-2615.
Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу, не виявлено.
Так, відповідно до інформаційної довідки №420937701 від 03.04.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборони відчужень нерухомого майна у ТОВ "ВК Стандарт" відсутні права власності на будь-яке нерухоме майно.
Відповідно до інформації ТСЦ МВС №0545 наданої листом №31/31/0545-2611-2025 від 08.03.2025 року за ТОВ "ВК Стандарт" не зареєстровано транспортних засобів.
Згідно інформації наданої ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області листом №12/2050-25 від 11.03.2025 року транспортні засоби за ТОВ "ВК Стандарт" не зареєстровані.
Отже, у відповідача відсутнє рухоме чи нерухоме майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.
За наведених обставин позивач звертається до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пункт 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 59864,00 грн., яка складається з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання готівки.
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, позивачем з метою погашення податкового боргу на податкову адресу відповідача, направлено податкову вимогу від 02.10.2023 року №0022980-1302-261.
При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості. Крім цього, інформація щодо оскарження вимоги в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.3. статті 95 Податкового Кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи податковий борг, який підтверджується матеріалами справи відповідач не сплатив, суд дійшов висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим адміністративним позовом, з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, суд зазначає наступне.
Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 статті 88 ПК України).
Пунктом 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України визначено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 статті 89 ПК України).
Судом встановлено, що для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу, не виявлено.
Таким чином, у ТОВ "ВК Стандарт" відсутнє рухоме чи нерухоме майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "ВК Стандарт" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 10333,61 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Стандарт" (вул. Миколи Амосова, 26А, м. Вінниця, 02136, код ЄДРПОУ 36259225), що відкриті в установах банків на суму боргу 10333,61 грн. (десять тисяч триста тридцять три гривень шістдесят одну копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Стандарт" (вул. Миколи Амосова, 26А, м. Вінниця, 02136, код ЄДРПОУ 36259225).
Суддя Дончик Віталій Володимирович