м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/6167/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів
07.05.2025 року Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем після дострокового розірвання контракту про проходження навчання та відрахування з числа курсантів через небажання продовження навчання, самостійно і добровільно не відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 186374,62 грн., у зв'язку із чим, звернувся з цим позовом до суду.
09.05.2025 року, на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України, до адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та органів місцевого самоврядування направлено запити про місце проживання відповідача
26.05.2025 року надійшла відповідь на запит із адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, з якої встановлено, що зареєстрованим місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 28.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
02.06.2025 року та 03.06.2025 року надійшли відповіді на запити з органів місцевого самоврядування, з яких встановлено, що зареєстрованим місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 28.05.2025 року вручене відповідачу 08.06.2025 року.
Втім, як у зазначений строк, так і станом на дату постановлення цього рішення до суду не надходив відзив на позовну заяву.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
13.04.2024 ОСОБА_1 подав рапорт безпосередньому командиру про бажання вступити на навчання до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова (далі ЖВІ).
Відповідач під час вступу до ЖВІ надав дозвіл на обробку персональних даних та подав пакет документів кандидата на навчання серед яких паспорт, картку платника податків та витяг про реєстрацію місця проживання.
28.07.2024 року на підставі наказу начальника ЖВІ №13-К (про особовому складу) відповідача на підставі правил прийому до ЖВІ та рішення приймальної комісії, враховуючи успішно здані іспити, прийнято рішення укласти контракт про проходження військової служби (навчання) з дати зарахування в списки особового складу військового інституту та призначити курсантом штатним 1 курсу ЖВІ.
Відповідно до наказу начальника ЖВІ (про стройовій частині) від 19.08.2024 року №247 відповідача зараховано до списків особового складу військового інституту та на всі види забезпечення з 19.08.2024 року .
20.08.2024 року між Міністерством оборони України в особі начальника ЖВІ та відповідачем укладено контракт «Про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах Украйни курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти» (далі - Контракт), по одному екземпляру для кожної сторони.
14.03.2025 року відповідачем на ім'я начальника військового інституту подано рапорт з клопотанням про дострокове розірвання контракту про проходження навчання та відрахування з числа курсантів через небажання продовження навчання.
14.03.2025 року складено протокол №10 за результатами засідання вченої ради ЖВІ прийнято рішення про рекомендацію відрахування з відповідача через його небажання продовжувати навчання.
22.03.2025 року перед відрахуванням відповідачу працівниками фінансово-економічної служби ЖВІ, вручений розрахунок витрат пов'язаних з його утриманням у ВВНЗ, який складає:
- грошове забезпечення 167177 грн. 14 коп.;
- речове забезпечення 0 грн. 0 коп.;
- продовольче забезпечення 0 грн. 0 коп.;
- медичне забезпечення 210 грн. 0 коп.;
- забезпечення ВПД на час канікулярної відпустки 0 грн. 0 коп.;
- забезпечення комунальними послугами та енергоносіями 18 987 грн. 48 коп.,
а всього на загальну суму 186 374 грн. 62 коп.
Наказом начальника ЖВІ №417-РС (по особовому складу) від 28.03.2025 року № 417-РС з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу у зв'язку, відраховано з числа курсантів
військового інституту через небажання продовжувати навчання та звільнено з військової служби.
Відповідно до наказу начальника ЖВІ (про стройовій частині) від 31.03.2025 року №96 відповідача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення інституту, а також визнано таким, що вибув для подальшого проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
01.05.2025 року від помічника начальника інституту з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби надійшов рапорт проте, що відповідач протягом квітня 2025 року не сплатив заборгованість повністю або частково, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання про відшкодування витрат у ВВНЗ по раніше укладеному контракту, що стало підставою звернення з вказаним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
За приписами ч.3 ст.25 Закону №2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Згідно з ч.4 ст.25 Закону №2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з п.3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до п.2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з п.2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до п.2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Згідно з п.2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до п.2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
За приписами п.7 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки (п.8 Порядку №964).
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, на загальну суму 186 374,62 грн., що підтверджується розрахунком відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі від 22.03.2025 року.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2023 у справі № 440/2692/20 дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації. Окрім того, суд касаційної інстанції у наведеній справі дійшов висновків, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України.
Проте, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач протягом квітня 2025 року не відшкодував, про що свідчить рапорт помічника начальника інституту з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби від 01.05.2025 року.
Доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 186 374,62 грн. станом на час розгляду даної справи суду не надано також.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем не відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, а тому такі підлягають до стягнення в судовому порядку.
Водночас, на думку суду, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення коштів шляхом перерахування їх на р/р НОМЕР_2 МФО 820172, код 08183359 в ГУДКУ у м. Київ, оскільки це буде обмеженням прав відповідача щодо можливості обрати альтернативний спосіб відшкодування.
Крім того, ця вимога стосується безпосередньо процедури виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тому, розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошові кошти за витрати пов'язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 186 374,62 (сто вісімдесят шість тисяч триста сімдесят чотири гривень шістдесят дві копійок).
У задоволенні решти вимог, - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова (пр-т Миру, 22, м. Житомир, 10004, код ЄДРПОУ 08183359);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Дончик Віталій Володимирович