Справа № 636/6287/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/732/25 Оболєнська С.А.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
30 вересня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Гончарова М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Михайла Сергійовича на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,
Постановою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2025 визнано ОСОБА_1 виним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, прийняти нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість постанови судді, яка винесена з порушенням норм процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Захисник вважає. що при розгляді справи, суддею допущено спрощений підхід до її вирішення, в постанові не наведено фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та обрав обвинувальну позицію.
Звертає увагу, що в ході провадження за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно довести встановлену законом чітку послідовність обставин, а саме: факт керування особою транспортним засобом; наявність ознак алкогольного сп'яніння; законність пропозиції/вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосування спеціального технічного засобу; встановлення результату огляду; згода водія з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння та проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я, у разі незгоди водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного поліцейським.
В письмових поясненнях від 31.05.2025 захисник звертає увагу на порушення поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 його права на професійну правничу допомогу, не долучення до адміністративного матеріалу відомостей чи притягався раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відсутність даних про причинну зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які б могли бути підставами для його огляду на стан алкогольного сп'яніння; порушення порядку здійснення поліцейськими відеофіксації; невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Також захисник вважає, що поліцейські неуповноважені проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гончарова М.С., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 14.07.2024 о 10:50 в м. Чугуїв по вул. Харківська, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Wolkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими на стаціонарному блок-посту. Під час спілкування поліцейського з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 відмовився, обґрунтовуючи це тим, що поспішає.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 804714 від 14.07.2024 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Розглядаючи подане захисником ОСОБА_1 адвокатом -Гончарова М.С. лопотання про виклик та допит поліцейського, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
З матеріалів справи вбачається, що захист ОСОБА_1 при розгляді справи в Чугуївському міському суду Харківської області здійснювали адвокати Лихачова М.Б., Турчак М.В., Давидов В.О., Гончаров М.С. із клопотанням про виклик та допит поліцейського сторона захисту до судді не зверталась.
Обґрунтувань неподання такого клопотання, захисником апеляційному суду не наведено, та пояснив, що сторона захисту не вбачала потреб у виклику поліцейського під час розгляду справи судом першої інстанції.
Ураховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є безпідставними, з огляду на наступне.
Положеннями пунктів 1.3, 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Разом з цим, згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
Тобто, вимога поліцейського про проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, яка адресована водію, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, крім іншого, настає і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо викладених доводів у письмових пояснень захисника про незгоду з оскаржуваної постановою, апеляційний суд зазначає наступне.
З дослідженого змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 804714 від 14.07.2024 складеноо стосовно ОСОБА_1 вбачається, що поліцейським під час складання протоколу, права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, правопорушнику роз'ясненні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 254, 255, 256, 279 КУпАП.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП обов'язкової участі захисника при складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено.
Щодо не долучення до адміністративного матеріалу відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше, апеляційний суд зазначає наступне.
Частиною 4 розділу VII «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» встановлено, що поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу.
Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто не містить ознак повторності.
Разом з цим, посилання захисника по положення «Інструкції
з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» є помилковим, оскільки ця Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) (пункт 1 Розділу І).
Щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та відсутності у нього ознак алкогольного сп'яніння, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як встановлено судовим розглядом, транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 поліцейськими зупинено на стаціонарному блок-посту, під час дії правового режиму військового стану.
Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.
Щодо порушення порядку здійснення поліцейськими відеофіксації, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявний в матеріалах справи відеозапис, який безпосередньо був досліджений під час апеляційного перегляду справи за участю ОСОБА_1 та його захисника, у повній мірі відображає обставини подій, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 804714 від 14.07.2024.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про призначення по справі експертизи з технічного дослідження відео-звукозапису.
Є помилковими доводи захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд військовослужбовця та складати стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, оскільки необхідно враховувати вимоги частини 1 статті 15 КУпАП, де крім іншого, зазначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження й твердження захисника про не відсторонення поліцейським водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Згідно відеозапису, після складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом та заборону подальшого руху.
Також необхідно враховувати актуальні зміни до законодавства, зокрема, частиною 1 статті 265-2 КУпАП не передбачено тимчасового затримання транспортного засобу, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова М.С. про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 6 статті 38 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 6 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області розглянув справу про адміністративне правопорушення 27.02.2025 та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах строку встановленого частиною 6 статті 38 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено 14.07.2024.
Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова М.С. про застосування положень статті 69 КК України та клопотання командира ВЧ НОМЕР_2 про призначення адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо його.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова М.С., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 7 частини 1 статті 247 КУпАП, або скасування постанови в частині застосованого додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Михайла Сергійовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна