Провадження № 1-кс/714/454/25
ЄУН: 714/1764/25
"01" грудня 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна (матеріали кримінального провадження №12025262020003869 від 27.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України), -
Як зазначено у клопотанні, в провадженні слідчого відділення №2 (м. Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені 27 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020003869 за ч.2 ст.263 КК України, за фактом незаконного зберігання ОСОБА_4 в салоні автомобіля марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 кийка з ознаками холодної зброї.
Як зазначено у клопотанні, органом досудового розслідування здобутті дані про те, що 27 листопада 2025 року близько 17 год. 50 хв. на МПП «Порубне», що у с.Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, в ході огляду автомобіля марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , працівниками прикордонної служби виявлено кийок з ознаками холодної зброї.
Зважаючи на те, що автомобіль марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 за постановою слідчого від 27.11.2025 року визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню та є предметом кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, з метою уникнення його знищення, втрати або пошкодження, прокурор просив накласти на нього арешт.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою : 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
За правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.
В свою чергу, п.п.1 та 3 ч.2 ст.171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор як на правову підставу свого клопотання послалася саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.
Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 27 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено повідомлення про кримінальне правопорушення за №12025262020003869 й розпочате досудове розслідування за ч.2 ст.263 КК України.
У поданому до суду клопотанні прокурор вказує на те, що автомобіль марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 є предметом кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди його вчинення, так як у вказаному транспортному засобі зберігалася холодна зброя, яка перевозилася ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 , вбачається, що власником даного транспортного засобу є ОСОБА_4 , громадянин республіки Болгарії.
З протоколу огляду місця події від 27 листопада 2025 року вбачається, що під час огляду автомобіля марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 , працівниками прикордонної служби в передніх водійських дверях виявлено кийок з ознаками холодної зброї.
З огляду на відомості які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо наведених вище обставин, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення - ч.2 ст.263 КК України, предмет виявлений під час огляду місця події - кийок який має ознаки холодної зброї, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 КК України.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що зазначене в клопотанні майно - автомобіль «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 не може бути предметом кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України, а тому визнання його слідчим згідно постанови від 27 листопада 2025 року речовим доказом в даному кримінальному провадженні є сумнівним.
Слід також зазначити, що за ч.2 ст.263 КК України, тобто за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, передбачено настання кримінальної відповідальності.
Вказана стаття не міститься у переліку кримінальних правопорушень зазначених у ч.1 ст.96-1 КК України, а тому за вчинення даного кримінального правопорушення спеціальна конфіскація не застосовується. Окрім того, згідно санкції передбаченої ч.2 ст.263 КК України конфіскація майна, як додаткове покарання, також не передбачена.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини другої статті 170 цього Кодексу (ст.173 КПК).
За наведених вище обставин, прихожу до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна - автомобіля «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 , оскільки прокурором не доведено необхідність такого арешту, не доведено, що автомобіль має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні, тобто, що він зберіг на собі сліди його вчинення, тощо.
А зважаючи на положення ч.1 ст.96-1 КК України та санкцію ч.2 ст.263 КК України не доведено також необхідності арешту з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, суд зазначає, що арешт майна накладено за відсутності власника майна ОСОБА_4 , громадянина та мешканця республіки Болгарії, оскільки такого зважаючи на країну його грамадянства і проживання неможливо було повідомити про розгляд такого клопотання.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Автомобіль марки автомобіль марки «БМВ» болгарської реєстрації НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 - повернути власнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя