Єдиний унікальний номер справи: 650/2533/25 Головуючий у 1-й інстанції: Хомик І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/1312/25 Доповідач: Воронцова Л.П.
01 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,
суддів: Майданіка В.В.,
Склярської І.В.,
секретар: Андреєва В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Хомик І.І., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати за землю,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (далі - ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ") про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати за землю.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, загальною площею 8,97 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області. 05 серпня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди землі №4АА002128 041071500021. 18 вересня 2015 року між ОСОБА_2 , ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну у договорі оренди, відповідно до якого новим орендарем спірної земельної ділянки стало ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС". 28 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539 грн 65 коп., строк дії договору оренди - до 31 грудня 2027 року. 30 листопада 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди, якою визначено розмір орендної плати, що становить 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, строк дії договору до 31 грудня 2027 року.
Крім того, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0011, загальною площею 8,9716 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області. 21 червня 2006 року між позивачем. та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037. 28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої новим орендарем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539 грн 66 коп., орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі 5,91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, строк дії договору оренди - до 31 грудня 2027 року. 01 березня 2021 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди, якою визначено розмір орендної плати, що становить 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, строк дії договору - до 31 грудня 2029 року.
Однак, ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не виконувало взятих на себе зобов'язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки на загальну суму 128 105 грн 68 коп.
Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельних ділянок за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо виконання умов договорів свідчать про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договорів оренди.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:
- розірвати договір оренди землі від 05 серпня 2010 року № 4АА002128-041071500021 (з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та від 30 листопада 2020 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 39149760, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0010, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" від 17 квітня 2025 року №1704/25-17;
- розірвати договір оренди землі, зареєстрований 21 червня 2006 року № 4АА002128 040671500037 (з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та від 01 березня 2021 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31624218, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0011;
- стягнути з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 128 105 грн 68 коп., витрати на судовий збір в розмірі 3 703 грн 46 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості з орендної плати задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 05 серпня 2010 року № 4АА002128-041071500021 (з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та від 30 листопада 2020 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 39149760, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0010, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" від 17 квітня 2025 року №1704/25-17; розірвано договір оренди землі, зареєстрований 21 червня 2006 року № 4АА002128 040671500037 (з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та від 01 березня 2021 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31624218, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0011; стягнуто з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 85 403 грн 79 коп., витрати на судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, врахував факт відчуження права оренди ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", встановив об'єктивну неможливість відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" упродовж 2022 року використовувати спірні земельні ділянки, що розташовані на території, яка була тимчасово окупована рф з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов'язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачем обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди та стягнення відповідно орендної плати за землю. Визначаючи розмір судових витрат, понесених на оплату професійну правничу допомогу, суд вважав обґрунтованим часткове стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які документально підтверджені, у розмірі 7 000 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, поданими відповідачем, що підтверджують наявність обставин непереборної сили через об'єктивну неможливість здійснювати господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовані земельні ділянку за цільовим призначенням. Суд порушив норми процесуального права, оскільки не повідомив ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про дату, час і місце судового засідання, розглянув в порядку спрощеного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, розглянув заяву про відвід судді з порушенням процесуального порядку її розгляду, внаслідок чого справу розглянуто неповноважним складом суду, що є підставою для скасування рішення суду. ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не є боржником у даній справі, а тому не повинен бути відповідачем в даній справі. Зазначив про неспівмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих на користь позивача.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., вважав доводи апеляційної скарги безпідставними, просила відмовити в задоволенні скарги.
В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, загальною площею 8,97 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 від 12 листопада 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за №716.
05 серпня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди землі №4АА002128 041071500021.
18 вересня 2015 року між ОСОБА_2 , ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну у договорі оренди, відповідно до якого новим орендарем спірної земельної ділянки стало ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".
28 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду № 1100069 до договору оренди, відповідно до якої новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539 грн 65 коп. (п. 2.4.), строк дії договору оренди - до 31 грудня 2027 року (п. 3.1).
30 листопада 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду № 1100069-4 до договору оренди, якою визначено розмір орендної плати, що становить 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (п. 1.3.), строк дії договору до 31 грудня 2027 року (п. 1.1.).
Крім того, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0011, загальною площею 8,9716 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХС №057739.
21 червня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037.
20 січня 2015 року між позивачем, ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну у договорі оренди, відповідно до якого новим орендарем спірної земельної ділянки стало ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".
28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду № 1100130 до договору оренди, відповідно до якої новим орендарем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539 грн 66 коп. (п.2.4.), орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі 5,91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (п. 4.1.), строк дії договору оренди - до 31 грудня 2024 року (п. 3.1.).
01 березня 2021 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду № 1100130-2 до договору оренди, якою визначено розмір орендної плати, що становить 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (п. 1.2.), строк дії договору - до 31 грудня 2029 року (п. 1.1.).
17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС".
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19 травня 2025 року, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, перереєстровано за ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав): 39149760.
Відповідно до листа-довідки Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області №01-12/432/25 від 03 березня 2025 року, станом на 25 лютого 2025 року земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не використовуються, тобто їх обробіток не здійснюється. Земельні ділянки комісією військової адміністрації не обстежувалися та забрудненими вибухонебезпечними предметами не визнавалися, а вважаються такими, що потребують обстеження у зв'язку з тим, що громада перебувала під тимчасовою окупацією і на цих землях велися бойові дії. Після деокупації, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості їх використовувати за цільовим призначенням, ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не розпочало їх використання і за наявною інформацією орендна плата власникам земельних ділянок не сплачується.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
Згідно з розпорядженнями начальника Новорайської сільської військової адміністрації № 29 від 06 лютого 2024 року, № 154 від 18 квітня 2024 року, № 58 від 11 лютого 2025 року, № 65 від 23 лютого 2024 року, № 154 від 24 березня 2025 року ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги із сплати місцевих податків і зборів на території Новорайської сільської військової адміністрації.
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, ТОВ "ЮТС АГРОПРОДУКТ" включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили. Розпорядження підлягає затвердженню на сесії обласної ради (пункт 2).
Відповідно до заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 13 травня 2025 року, посвідчених державним нотаріусом Березнегуватської районної державної нотаріальної контори Нікурадзе Т.В, останні у період з 11 вересня 2023 року по 01 травня 2024 року працювали у ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на посадах тракториста і ними відповідно до вказівок керівництва здійснювалися роботи з обробітку земельних ділянок (боронування, культивація тощо) на території, зокрема, Бериславського району Херсонської області, а саме на землях, розташованих у межах Новорайської, Великоолександрівської, Борозенської сільських рад, Бериславської міської ради, Тягинської сільської ради із залученням сільськогосподарської техніки та працівників, що перебували у трудових відносинах з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" у Миколаївській області.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати, посилаючись на невиконання відповідачами обов'язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладених між ними договорів оренди.
Щодо розірвання договору оренди
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).
Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлено, що 05 серпня 2010 року між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_1 та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, загальною площею 8,97 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 18 вересня 2015 року, від 28 грудня 2017 року та від 30 листопада 2020 року, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов'язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,92% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (308 539 грн 65 коп.) у строк до 31 грудня кожного року.
Крім того, 21 червня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0011, загальною площею 8,9716 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 20 січня 2015 року, від 28 грудня 2017 року та від 01 березня 2021 року, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов'язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,92% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (308 539 грн 65 коп.) у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Згідно з договором № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", відповідно до п. 2.3., 5.1. якого, до покупця та орендаря переходять всі права й обов'язки орендаря земельних ділянок за договором оренди, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, а щодо невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19 травня 2025 року, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, перереєстровано за ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав): 39149760.
Як на підставу розірвання договорів оренди позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках.
Відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість з орендної плати за 2022-2024 року виникла виключно з обставин непереборної сили, пов'язаних з військовою агресією рф проти України, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об'єктивно унеможливило використання земельної ділянки та виконання обов'язку зі сплати орендної плати.
У свою чергу відповідач ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, в судові засідання не з'являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав.
Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України та окупація частини території України, в тому числі, частини Херсонської області.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на даний час.
Встановлено, що спірні земельні ділянки розташовані на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.
У період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області перебувала під тимчасовою окупацією рф, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.
Відтак, відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" доведено факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельні ділянки, що розташовані на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а тому в цей період орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2025 року, справа № 610/941/24, провадження № 61-3633 св 25.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договорами оренди.
Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.
Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області, зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та неможливість виконання умов спірного договору.
Доводи скаржника ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.
Посилання відповідача на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння з бази ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" сільськогосподарської техніки, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди.
Надані відповідачем розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації № 29 від 06 лютого 2024 року, № 154 від 18 квітня 2024 року, № 58 від 11 лютого 2025 року, № 65 від 23 лютого 2024 року, пільг зі сплати місцевих податків та зборів на щодо орендованих земельних ділянок на певний період часу не звільняють його від виконання обов'язків, передбачених умовами договору оренди та не свідчать про наявність обставин непереборної сили.
Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації від № 154 від 24 березня 2025 року ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", оскільки вказаний документ не поширюється на спірні правовідносини, що виникли за період з 2022 по 2024 роки.
Посилання скаржника на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", є безпідставним, оскільки зазначене розпорядження стосується періоду окупації Херсонської області у 2022 році та підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що передбачено в пункті 2 цього документа.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов'язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.
Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні договори оренди землі за вимогою позивача можуть бути достроково розірвані з підстав неналежного виконання умов договору, а саме систематичного невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Щодо стягнення заборгованості з орендної плати
Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Встановлено, що у договорах оренди земельних ділянок від 05 серпня 2010 року та 21 червня 2006передбачено умови щодо його оплатності, відтак на орендаря покладено обов'язок зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою. Орендна плата орендарем не сплачувалась за 2022, 2023 та 2024 роки.
Так, відповідно до умов договору оренди №4АА002128041071500021 від 05 серпня 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0010, з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та від 30 листопада 2020 року, новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов'язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,92% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (308 539 грн 65 коп.) у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Таким чином, з відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 орендна плата за 2023-2024 роки за договором оренди №4АА002128041071500021 від 05 серпня 2010 року на загальну суму 42 701 грн 89 коп. (308 539 грн 65 коп. х 6,92% х 2 роки).
Відповідно до умов договору оренди № 4АА002128040671500037 від 21 червня 2006 року, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0011, з урахуванням додаткових угод від 20 січня 2015 року, від 28 грудня 2017 року та від 01 березня 2021 року, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов'язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,92% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (308 539 грн 65 коп.) у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Таким чином, з відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 орендна плата за 2023-2024 роки за договором оренди № 4АА002128 040671500037 від 21 червня 2006 року на загальну суму 42 701 грн 89 коп. (308 539 грн 65 коп. х 6,92% х 2 роки).
З урахуванням зазначеного вище, суд першої інстанції правомірно стягнув з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договорами оренди на загальну суму 85 403 грн 79 коп.
Щодо доводів скаржника про те, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" є неналежним відповідачем у справі з огляду на відчуження права оренди земельної ділянки на користь ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України "Про оренду землі" у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене.
Згідно з частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Згідно з умовами договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок № 1704/25-23, укладеного 17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", право оренди спірних земельних ділянок перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" на строк один рік.
Разом з цим, оскільки спірні правовідносини стосуються періоду 2022-2024 років, який передував відчуженню права оренди, а умови договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок № 1704/25-23, укладеного 17 квітня 2025 року не містять положень про відповідальність ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про невиконані зобов'язання попереднього орендаря, судом першої інстанції правомірно стягнуто заборгованість з орендної плати за землю з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", відтак останнє є належним відповідачем у даній справі.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з розглядом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України визначено спори, у яких в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки спір, що виник між сторонами не віднесено до категорії спорів, зазначених у частині четвертої статті 274 ЦПК України, відсутні обставини, передбачені частини п'ятої цієї статті, враховуючи положення частини третьої статті 274 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Доводи скаржника про необхідність розгляду справи за правилами загального провадження на підставі частини п'ятої статті 274 ЦПК України, у зв'язку з поданням зустрічної позовної заяви, яку безпідставно повернуто судом першої інстанції, є неспроможними, оскільки постановою Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року залишено без змін ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 липня 2025 року про відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", відтак вказана ухвала набрала законної сили і апеляційним судом їй надано належну правову оцінку.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення процесуального порядку, передбаченого частиною 4 статті 40 ЦПК України, вирішення питання щодо відводу головуючому у справі судді, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2025 року ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало до суду першої інстанції заяву про відвід судді Хомик І.І., яка обгрунтована тим, що оскільки суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності та до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, а суддя Хомик І.І. розглядає більше ніж 100 судових справ, де відповідачем є ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", і ухвалює рішення в цій та інших справах, які не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача як і причин прийняття аргументів позивача, що вказує на безпосередню необхідність відводу судді.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду у складі судді Хомик І.І. від 22 вересня 2025 року заяву представника відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" Журика А.Л. про відвід судді залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 39, частини четвертої статті 36, частини третьої статті 44 ЦПК України.
Обґрунтовуючи порушення судом процесуального порядку вирішення питання щодо відводу головуючому у справі судді, скаржник посилається на незаконність розгляду заяви про відвід суддею, який розглядав справу.
Згідно з частиною третьою статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною третьою статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини п'ятої статті 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Встановлено, що станом на час подання заяви про відвід судді 22 липня 2025 року у Великоолександрівському районному суді Херсонської області здійснювало правосуддя менше трьох суддів: суддя Сікора О.О. та Хомик І.І., суддя Ковальчук О.В. на підставі наказу №03-04/22 від 30 червня 2025 року перебувала у відпустці, тому відповідно до приписів частини 5 статті 40 ЦПК України вирішення питання про відвід здійснено суддею, який розглядає справу.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пунктів першого, другого частини третьої статті 376 ЦІК України, порушення норм процесуального права є обов?язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1)справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь судля, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обгрунтовано такою підставою.
Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну "неповноважний склад суду", однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі: 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду: 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово. Такий висновок викладено Верховним Судом, зокрема у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22.
Колегія суддів зазначає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Заява відповідача про відвід складу суду містить лише його припущення про упередженість та не підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що посилання відповідача на рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2025 року про притягнення судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І., є безпідставними, оскільки притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за неналежну мотивацію суддею рішень у конкретних справах про адміністративні правопорушення, ухвалених у 2021 році, не порушує прав ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та не свідчить про упередженість судді при розгляді даної справи.
Оскільки у цій справі відсутні обставини, що свідчать про упередженість або необ'єктивність суду першої інстанції у розгляді справи, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді в інших справах не може бути підставою для відводу, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відповідних доводів відповідача.
Щодо доводів скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення про дату, час та місце розгляду справи ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", суд зазначає наступне.
Згідно з частинами п'ятою-шостою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" не виконало свого процесуального обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Згідно з частиною шостою статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Так, судом першої інстанції надіслано ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" ухвалу про залучення співвідповідача та повістку в судове засідання, призначене на 21 липня 2025 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою, що в силу вимог пункту третього частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням учасника справи.
Крім того, про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 22 вересня 2025 року ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" по відомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Вбачається, що ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" рішення суду, у тому числі з підстав неповідомлення належним чином про дату, час і місце засідання суду не подавало, а відомостей про те, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" також представляє інтереси іншого співвідповідача в матеріалах справи відсутні.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, провадження № 61-13667сво21, зазначено: "Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що "не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань" стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства".
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції з підстав неналежного повідомлення ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", яке, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, не оскаржило рішення суду та не приєдналося до апеляційної скарги ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ".
Щодо доводів скаржника про неспівмірність стягнутого судом першої інстанції розміру судових витрат, понесених на оплату судового збору, колегія суддів дійшла такого висновку.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Колегія суддів зауважує, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на правову допомогу відповідає пропорційності задоволених позовних вимог, предмету спору, ціні позову, доведеності розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх обґрунтованості, необхідності та співмірності з урахуванням характеру правовідносин, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову, відтак не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення стягнутого судом розміру витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді: В.В. Майданік
І.В. Склярська