Єдиний унікальний номер справи: 650/2939/25 Головуючий у 1-й інстанції: Хомик І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/1236/25 Доповідач: Воронцова Л.П.
01 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,
суддів: Майданіка В.В.,
Склярської І.В.,
секретар: Андреєва В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Хомик І.І., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук М.О., звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (далі - ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ") про розірвання договору оренди земельної ділянка та стягнення орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6520686700:03:022:0010, загальною площею 9,0706 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області. 19 червня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований за №4АА002128-040671500035. 15 квітня 2015 року між ОСОБА_3 , ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну у договорі оренди, відповідно до якого новим орендарем спірної земельної ділянки стало ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС". 04 грудня 2018 року між ОСОБА_3 , ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та викладено умови договору в новій редакції. 18 лютого 2021 року між ОСОБА_4 , який був спадкоємцем ОСОБА_3 , укладено додаткову угоду до договору оренди землі та додаткової угоди від 04 грудня 2018 року, в якій викладено умови договору оренди в новій редакції та продовжено строк оренди до 30 листопада 2028 року.
Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2022- 2024 роки на загальну суму 64 054 грн 75 коп.
Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо виконання договору свідчать про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договору та стягнення заборгованості.
У зв'язку із зазначеним, просила суд:
- розірвати договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002128-040671500035 (з урахуванням додаткових угод від 04 грудня 2018 року та від 18 лютого 2021 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_4 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31529007 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:022:0010;
- стягнути з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 64 054 грн 75 коп., витрати на судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук М.О., до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за землю задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 19 червня 2006 року № 4АА002128-040671500035 (з урахування додаткової угоди від 04 грудня 2018 року та додаткової угоди від 18 лютого 2021 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_4 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31529007, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:022:0010; стягнуто з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 42 703 грн 17 коп., витрати на судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, врахував факт об'єктивної неможливості відповідача упродовж 2022 року використовувати спірну земельну ділянку, що розташована на території, яка була тимчасово окупована рф з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов'язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачем обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди та стягнення відповідно орендної плати за землю. Визначаючи розмір судових витрат, понесених на оплату професійну правничу допомогу, суд вважав обґрунтованим часткове стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які документально підтверджені, у розмірі 7 000 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що надані позивачем листи-довідки не стосуються спірної земельної ділянки, що є предметом спільного договору оренди, є неналежними та недопустимими доказами та не могли бути враховані при ухваленні рішення. Суд не надав належної оцінки доказам, наданими відповідачем, що підтверджують факт неможливості відповідача здійснювати господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не повідомив ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про дату, час і місце розгляду справи, безпідставно повернув зустрічну позовну заяву відповідача та розглянув в порядку спрощеного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Скаржник вважав необґрунтованим стягнутий судом розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на конкретні обставини справи, її складність, обсяг виконаної адвокатом роботи, який є представником у подібних справах, що свідчить про його обізнаність щодо правового обґрунтування та правової позиції в подібних спорах і ставить під сумнів необхідність кількість витрачених годин на підготовку даного позову та завищений розмір гонорару.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук М.О., вважала доводи апеляційної скарги безпідставними, просила відмовити в задоволенні скарги.
В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:022:0010, загальною площею 9,0706 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , посвідченим 18 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Подвадцятник І.М.
19 червня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:022:0010, загальною площею 9,0706 га, зареєстрований у Бериславському районному Херсонської регіональної філії центру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 червня 2006 року за №4АА002128-040671500035.
15 квітня 2015 року між ОСОБА_3 , ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну у договорі оренди, відповідно до якого новим орендарем спірної земельної ділянки стало ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".
04 грудня 2018 року між ОСОБА_3 , ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", укладено додаткову угоду № 1100336 до договору оренди земельної ділянки №4АА002128-040671500035, відповідно до якої новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 548 грн 91 коп. (п. 2.4), орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5,91 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (п.4.1) у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року (п. 4.5).
18 лютого 2021 року між ОСОБА_4 та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду № 1100336-4 до договору оренди земельної ділянки №4АА002128-040671500035, відповідно до якої орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, строк дії договору оренди продовжено до 30 листопада 2028 року.
Відповідно до листа-довідки Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області №01-12/432/25 від 03 березня 2025 року, станом на 25 лютого 2025 року земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не використовуються, тобто їх обробіток не здійснюється. Земельні ділянки комісією військової адміністрації не обстежувалися та забрудненими вибухонебезпечними предметами не визнавалися, а вважаються такими, що потребують обстеження у зв'язку з тим, що громада перебувала під тимчасовою окупацією і на цих землях велися бойові дії. Після деокупації, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості їх використовувати за цільовим призначенням, ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не розпочало їх використання і за наявною інформацією орендна плата власникам земельних ділянок не сплачується.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11 червня 2025 року, піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.
Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", до вказаного переліку додано ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ".
Згідно з розпорядженням начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 06 лютого 2024 року № 29 "Про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року", ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання на період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року.
Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154 "Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації "Про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року" № 29 від 06 лютого 2024 року, ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання на період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року на земельні ділянки площею 12338,0283 га.
Згідно з розпорядженням начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 лютого 2025 року № 58 "Про надання пільг ТОВ "Ютс-Агропродукт" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025 рік", ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання на період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.
Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області №01-12/1008/25 від 05 травня 2025 року, розпорядження Новорайської СВА №163 від 31 жовтня 2023 року, № 29 від 06 лютого 2024 року та № 14 від 18 квітня 2024 року "Про надання пільг із місцевих податків та зборів ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не звільняють від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності, а також не звільняють від обов'язку сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Новорайською СВА не здійснювались заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (або потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами, а також відповідна інформація не вносилась до Державного земельного кадастру.
Відповідно до заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 13 травня 2025 року, посвідченої державним нотаріусом Березнегуватської районної державної нотаріальної контори Нікурадзе Т.В, останні у період з 11 вересня 2023 року по 01 травня 2024 року працювали у ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на посадах тракториста і ними відповідно до вказівок керівництва здійснювалися роботи з обробітку земельних ділянок (боронування, культивація тощо) на території, зокрема, Бериславського району Херсонської області, а саме на землях, розташованих у межах Новорайської, Великоолександрівської, Борозенської сільських рад, Бериславської міської ради, Тягинської сільської ради із залученням сільськогосподарської техніки та працівників, що перебували у трудових відносинах з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" у Миколаївській області.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки.
Щодо розірвання договору оренди земельної ділянки
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).
Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлено, що 19 червня 2006 року між ОСОБА_3 , та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:022:0010, загальною площею 9,0706 га,з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 18 вересня 2015 року, 04 грудня 2018 року та 18 лютого 2021 року, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов'язалося, зокрема, сплачувати ОСОБА_1 , яка на підставі свідоцтва про право на спадщину оформила право власності на спірну земельну ділянку, орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,92% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (308 548 грн 91 коп.) у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках.
Відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2022-2024 року виникла виключно з обставин непереборної сили, пов'язаних з військовою агресією рф проти України, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об'єктивно унеможливило використання земельної ділянки та виконання обов'язку зі сплати орендної плати.
Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України та окупація частини території України, в тому числі, частини Херсонської області.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на даний час.
Встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.
У період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області перебувала під тимчасовою окупацією рф, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" доведено факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а тому в цей період орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2025 року, справа № 610/941/24, провадження № 61-3633 св 25.
Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.
Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області, зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та неможливість виконання умов спірного договору.
Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.
Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди.
Разом з цим, відповідно до листа-довідки Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області № 01-12/1008/25 від 05 травня 2025 року, СВА не здійснювалися окремі заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація до ДЗК не вносилася.
Посилання скаржника на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", є безпідставним, оскільки зазначене розпорядження стосується періоду окупації Херсонської області у 2022 році та підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що передбачено в пункті 2 цього документа.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки з огляду на те, що піротехнічні розрахунки ДСНС у Херсонській області до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучалися, про що зазначено в листі, відтак припущення ДСНС щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами не доводить факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання.
Колегія суддів відхиляє доводи заперечення скаржника з посиланням на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов'язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.
Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди.
Відтак, скаржником не надано доказів, які достовірно свідчать про забруднення спірної земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, та вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме систематичного невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Щодо стягнення орендної плати
Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки № 4АА002128-040671500035 від 19 червня 2006 року в редакції додаткової угоди № 1100336-4 від 18 лютого 2018 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі в розмірі 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.
Згідно з п. 2.4. договору оренди в редакції додаткової угоди № 1100336 від 04 грудня 2018 року нормативна грошова оцінку земельної ділянки становить 308 548 грн 91 коп.
Врахувавши, що у відповідача не було доступу до орендованої земельної ділянки в період з квітня по листопад 2022 року, що обумовлено окупацією Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь позивача ОСОБА_1 орендної плати за 2023 та 2024 рік на загальну суму 42 703 грн 17 коп. (308 548 грн 91 коп.х 6,92 % х 2 роки).
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з розглядом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України визначено спори, у яких в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки спір, що виник між сторонами не віднесено до категорії спорів, зазначених у частині четвертої статті 274 ЦПК України, відсутні обставини, передбачені частини п'ятої цієї статті, враховуючи положення частини третьої статті 274 ЦПК України, суд першої інстанції в ухвалі від 26 червня 2025 року надав правильну оцінку клопотанню відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та правомірно розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Доводи скаржника про необхідність розгляду справи за правилами загального провадження на підставі частини п'ятої статті 274 ЦПК України, у зв'язку з поданням зустрічної позовної заяви є безпідставними, оскільки ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2025 року, відмовлено ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" у прийнятті зустрічного позову.
Щодо доводів скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення про дату, час та місце розгляду справи ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Оскільки ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" не є учасником даної справи та матеріали справи не містять доказів про наявність підстав для вирішення питання щодо його прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків, рішення суду першої інстанції ним не оскаржено, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Щодо доводів скаржника про неспівмірність стягнутого судом першої інстанції розміру судових витрат, понесених на оплату судового збору, колегія суддів дійшла такого висновку.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції обґрунтовано враховував часткове задоволення позовних вимог, предмет спору, ціну позову та складність справи, доведеність розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх обґрунтованість, необхідність та співмірність з урахуванням характеру правовідносин, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову, відтак не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення стягнутого судом розміру витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді: В.В. Майданік
І.В. Склярська