Номер провадження: 22-ц/813/6711/25
Справа № 522/14138/25
Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
28.11.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Донцова Д.Ю. 08 липня 2025 року у м. Одеса -
встановила:
У червні 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з боржника аліментів на дитину.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відомості про звернення судді до органу реєстрації (відповідного реєстру територіальної громади) з метою з'ясування актуальної інформації щодо реєстрації місця проживання боржника у матеріалах справи відсутні. Вищевказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до порушення норм процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з боржника аліментів на дитину з підстави того, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Частиною 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України встановлено що, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Приписи ч. 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України є спеціальною нормою, якою встановлена окрема імперативна підстава для відмови у видачі судового наказу, що не суперечить положенням ст. 162 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки йдеться не про порушення правил підсудності, а про неможливість отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника (фізичної особи).
Частинами 4-8 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України передбачено дії суду, необхідні для визначення підсудності заяви про видачу судового наказу.
Так, суддя, з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
У разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч. 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України).
У даному випадку, за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 25 червня 2025 року, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак знятий з реєстрації 07 березня 2025 року.
Згідно відповіді від ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 03 липня 2025 року, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак знятий з реєстрації 07 березня 2025 року за заявою власника житла.
Таким чином, судом першої інстанції здійснені усі передбачені законом дії для з'ясування місця реєстрації ОСОБА_2 , однак враховуючи, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 , тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ними, а тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для скасування судового рішення відсутні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно застосував норми процесуального права. Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, ч.1 ст. 369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2025 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе