Номер провадження: 11-кп/813/1590/25
Справа № 496/4648/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 про повторне дослідження доказів в межах розгляду апеляційної скарги прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської обл. від 18.02.2025 у к/п №12022162250000587 від 26.08.2022 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України
установив:
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнаноневинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України та виправдано його у зв'язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Скасований арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 27.09.2022 та вирішено питання стосовно долі речових доказів.
Не погоджуючись із зазначеним вироком суду, прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 було подано апеляційну скаргу, в якій останній, посилаючись на те, що висновок суду 1-ої інстанції про виправдання ОСОБА_7 суперечить дослідженим в судовому засіданні доказам, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В апеляційній скарзі прокурором ОСОБА_9 ставиться питання про повторне дослідження під час апеляційного провадження доказів, зокрема:
- протоколу огляду місця події від 25.08.2022 з фото-таблицями;
- відеозапису подій в приміщенні Біляївського райсуду Одеської обл. від 25.08.2022, наявний на СД-диску;
- витягу з наказу голови Біляївського райсуду Одеської обл. від 19.11.2020 за №34-од;
- наказу голови Біляївського райсуду Одеської обл. від 01.06.2022 за №14-од про організацію роботи Біляївського райсуду Одеської обл.;
- повістки про виклик до Біляївського райсуду Одеської обл. слідчого ОСОБА_10 в судове засідання, призначене на 25.08.2022 на 14:30 год. у справі №496/3753/22;
- телефонограми про виклик до Біляївського райсуду Одеської обл. слідчого ОСОБА_10 в судове засідання, призначене на 25.08.2022 на 14:30 год. у справі №496/3753/22;
- повторно допитати потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Клопотання прокурора про повторне дослідження доказів вмотивовано тим, що під час судового розгляду кримінального провадження не надано належної оцінки письмовим доказам, процесуальним документам, що надавались до суду стороною обвинувачення та показанням потерпілого й свідків сторони обвинувачення.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, натомість подав заяву, в якій просив апеляційний розгляд проводити без його участі.
Враховуючи неявку потерпілого ОСОБА_11 в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів провести без участі потерпілого.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала клопотання прокурора ОСОБА_9 про повторне дослідження доказів та просила його задовольнити, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти його задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом 1-ої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді 1-ої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Апеляційний суд приймає до уваги позицію, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС у складі ВС від 18.07.2022 по справі №698/937/13, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов'язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція суду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі Третьої судової палати ККС у складі ВС у справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
На підставі аналізу вироку суду 1-ої інстанції, а також журналів судових засідань, у судовому засіданні від 26.04.2023 був визначений порядок дослідження доказів (т.1, а.с. 159-161) та в подальшому в судовому засіданні від 12.06.2023 було досліджено письмові докази у кримінальному провадженні (т. 1, а.с. 234-239), в судовому засіданні від 07.08.2023 було допитано свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (т. 2, а.с. 27-29), в судовому засіданні від 19.10.2023 допитано свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (т. 2, а.с. 47-49), в судовому засіданні від 07.12.2023 допитано свідка ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 79-82), в судовому засіданні від 08.04.2024 було допитано потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 127-130).
При цьому, суд 1-ої інстанції дослідив всі докази у кримінальному провадженні, надані сторонами, із дотриманням засад диспозитивності та безпосередності, в присутності сторін кримінального провадження, з наданням їм можливості поставити допитуваним особам відповідні запитання, врахував всі клопотання учасників судового розгляду стосовно доказів, надав їм відповідну правову оцінку в ухваленому за результатами судового розгляду рішенні та виклав мотиви такої оцінки.
Відповідно до мотивувальної частини вироку суду, зміст всіх досліджених судом доказів, зокрема, показань потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків, а також письмових доказів, детально відтворений судом 1-ої інстанції, із наданням таким доказам відповідної правової оцінки, повної та всебічної.
На переконання апеляційного суду прокурор ОСОБА_9 в поданому клопотанні та прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду не навели переконливих підстав для необхідності повторного дослідження письмових доказів у кримінальному провадженні, а також проведення повторного допиту потерпілого та свідків, натомість, повнота та вірність відтворення наданих потерпілим ОСОБА_11 та свідками показань, а також змісту письмових доказів, в оскаржуваному вироку стороною обвинувачення під сумнів поставлена не була.
Окрім того, сторона обвинувачення наполягала на тому, що судом 1-ої інстанції було надано неналежну оцінку дослідженим у кримінальному провадженні доказам.
Відтак, апеляційний суд зауважує, що стороною обвинувачення не було наведено жодних обґрунтувань неповноти дослідження судом 1-ої інстанції вищезгаданих доказів або допущення будь-яких порушень з боку суду під час їх дослідження, натомість, аргументи клопотання прокурора про повторне дослідження доказів фактично зводяться до його незгоди із їх правовою оцінкою, наданою місцевим судом в оскаржуваному вироку суду, що не визнається чинним кримінальним процесуальним законом підставою для їх повторного дослідження судом апеляційної інстанції.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для проведення повторного дослідження доказів у кримінальному провадженні, зокрема, повторного допиту потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також повторного дослідження письмових доказів, у зв'язку з чим клопотання прокурора ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 350, 370, 404, 405, 419, 532 КК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 про повторне дослідження доказів під час розгляду апеляційної скарги прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської обл. від 18.02.2025 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4