Справа № 636/9916/25 Провадження 2/636/4267/25
21.11.2025 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області Шаповала Євгена Володимировича, директора комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Вільхуватської сільської ради Черсунова Олександра Трофимовича, треті особи: начальник Харківської обласної державної адміністрації Синєгубов Олег Васильович, Департамент соціального захисту населення Харківської області державної адміністрації, про стягнення грошової компенсації за моральну шкоду, шкоду здоров'ю та життю, внаслідок бездіяльності та зловживання владою з боку посадових осіб,
встановила :
Позивач звернулась до суду із зазначеною позовною заявою, просить визнати дії та бездіяльність начальника Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області Шаповала Є., керівника гуманітарного відділу Черсунова О.Т., Департаменту соціального захисту населення та Харківської обласної військової адміністрації незаконними та такими, що спричинили погіршення її здоров'я, порушення права на соціальний захист і завдали моральних страждань; зобов'язати відповідачів відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн: з ОСОБА_2 - 300 000,00 грн, ОСОБА_3 - 300 000,00 грн, ОСОБА_4 - 300 000,00 грн, ДСЗН - 100 000,00 грн. Також, просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що не працює, має хронічні захворювання органів дихання з дитинства, перебуває в прифронтовій зоні активних бойових дій, не отримує ніякої допомоги ні від держави, ні від громади.
Вивчивши позовну заяву, додані до неї документи, приходжу до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1,3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, або зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем не зазначено будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували її неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позовної заяви до суду, так як посилання позивача на зазначені в позові обставини, як на підставу звільнення від сплати судового збору, не підтверджують її непрацездатність та відсутність доходів, отже, відповідні докази у справі відсутні.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Таким чином, враховуючи, що відстрочення від сплати судового збору або звільнення судом від його сплати є правом, а не обов'язком суду, в позовній заяві не зазначено будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає їй сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування або ім'я сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПО України, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.ч.1,4 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи вищевикладене, пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:
-до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору;
-не зазначено докази на підтвердження наявності скрутного майнового стану позивача;
-не зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються;
-не зазначено належні та допустимі докази, що підтверджують викладені в позові обставини;
-не надано копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Таким чином, позивачу необхідно обґрунтовано, з посиланням на закон, який регламентує дані правовідносини, оформити позовну заяву, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на пред'явлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені в статтях 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 175-177, 185 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, суддя,
постановила :
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області Шаповала Євгена Володимировича, директора комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Вільхуватської сільської ради Черсунова Олександра Трофимовича, треті особи: начальник Харківської обласної державної адміністрації Синєгубов Олег Васильович, Департамент соціального захисту населення Харківської області державної адміністрації, про стягнення грошової компенсації за моральну шкоду, шкоду здоров'ю та життю, внаслідок бездіяльності та зловживання владою з боку посадових осіб - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви впродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя: С.А. Оболєнська