Харківський районний суд Харківської області
27 листопада 2025 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/3075/21
Провадження №1-кп/635/286/2025
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220430000918 від 05 червня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Спартак Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України,
04.06.2019 близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вулиці, поблизу домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , на гранті раптово виниклих особистих неприязних відносин з громадянкою ОСОБА_5 1966 р.н., маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в супереч встановленим нормам закону, умисно наніс один удар кулаком по голові, в область лівого вуха, ОСОБА_5 , чим спричинив їй згідно з висновком судово-медичної експертизи №09-57/2021 від 15.01.2021 садно в лівій завушній ділянці на рівні середньої третини, яке викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою, відповідно до п.п. 2.3.2. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_7 , кваліфіковано за частиною 1 статті 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Крім того, ОСОБА_7 04.06.2019 близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вулиці, поблизу домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з громадянином ОСОБА_4 1961 р.н., маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в супереч встановленим нормам закону, умисно наніс останньому, декілька ударів ручним ліхтариком область голови, спричинивши закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з наявністю забитої рани в лівій тім'яній ділянці (після ПХО рани накладанням швів). Після чого, ОСОБА_7 схопив ОСОБА_4 лівою рукою за шию та пальцями правої руки почав давити на очі, спричинивши садна на обличчі і в ділянці носу. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №09-3123/20 від 08.10.2020 закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з наявністю забитої рани в лівій тім'яній ділянці (після ПХО рани накладанням швів) та саднами на обличчі і в ділянці носа, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п.2.3.1. а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказ №6 від 17.01.1995 МОЗ України».
Дії ОСОБА_7 , кваліфіковано за частиною 2 статті 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 надали письмову заяву, у який зазначили, що просять звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 за частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України на підставі статті 46 КК України, у зв'язку з примиренням із обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_7 також просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у зв'язку з примиренням із потерпілими.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Заслухавши учасників кримінального провадження суд дійшов висновку, що клопотання потерпілих слід задовольнити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 та за частиною 2 статті 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_4 .
Від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до суду надійшла заява у якій зазначили, що просять звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 за частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України на підставі статті 46 КК України, у зв'язку з примиренням із обвинуваченим.
Відповідно до вимог частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у пункті 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснили, що будь-яких претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченої не мають.
В ході судового засідання судом встановлено, що примирення між обвинуваченою та потерпілими є результатом вільного волевиявлення, вказане рішення прийняте без будь-якого впливу чи тиску.
Відповідно до частини 8 статті 284 КПК України закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Обвинувачений клопотання підтримав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України, та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що він примирився із потерпілими з нереабілітуючої підстави.
Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або нетяжкого кримінального правопорушення вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (ст. 46 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил статті 46 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування, кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 125 КК України, частиною 2 статті 125 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 було вчинено 04 червня 2019 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення(частина 1 статті 125 КК України, частина 2 статті 125 КК) вперше, яке згідно статті 12 КК України відноситься до проступку.
Таким чином, суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 у зв'язку із примиренням з потерпілими, та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до проступку, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, особи винної, який не має судимості, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також заяви потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в якій просять звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 за частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України на підставі статті 46 КК України, у зв'язку з примиренням із обвинуваченим та врахувавши їх пояснення, надані під час судового засідання, відповідно до яких потерпілі не мають до обвинуваченого ані матеріальних, ані моральних претензій, вважає за можливе звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
Щодо інших процесуальних питань
У межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 11.05.2021 було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У зв'зку із закриттям кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України позовні заяви потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по даному кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 46 КК України, статтями 128, 129, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд
Клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України, на підставі статті 46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілими.
Позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду.
Позовну заяву потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019220430000918 від 05 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_8