27.11.25
Справа № 635/3435/25
Провадження № 2/635/4029/2025
27 листопада 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Даниленко Т.П.
за участю секретаря судових засідань Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про скасування арешту з нерухомого майна
ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про скасування арешту з нерухомого майна та просив зняти арешт та заборону відчуження майна, накладені на нерухоме майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який обліковується в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер 3747953, зареєстрований Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області (колишня Перша ДНК Харківського р-ну Харківської області) 18.09.2006, підстава обтяження: повідомлення від 08.11.2001 ДВС Харківського району Харківської області, об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно ОСОБА_2 , який було перенесено з реєстру обтяжень (старого) № 179 від 19.11.2001.
В позовній заяві позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . У встановлений законом 6-ти місячний термін з заявою про прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Павлової О.О. та була заведена спадкова справа. У якості спадкового майн після смерті ОСОБА_2 залишилися 51/100 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить померлому на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2012 у справі № 2034/2-294/11, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька він не маю змоги в зв'язку з тим, що Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області (колишня Перша ДНК Харківського р-ну Харківської області) 18.09.2006 був зареєстрований арешт нерухомого майна за реєстраційним № 3747953 на підставі повідомлення від 08.11.2001 ДВС Харківського району Харківської області. Об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно ОСОБА_2 . Даний запис було перенесено з реєстру обтяжень (старого) № 179 від 19.11.2001. Саме в зв'язку з арештом, накладеним на майно батька в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було внесено запис про зміну частки у праві власності на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2012 у справі № 2034/2-294/11 з 1/3 на 51/100 частку та в реєстрі досі обліковується право власності на 1/3 частину будинку на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 31.10.2008 справа № 2-22 та рішення апеляційного суду Харківської області від 14.01.2009 справа № 22-ц-102/2009. Тому 05.04.2025 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Павлової О.О. за вих. № 85/02-31 була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі документів на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з наявним арештом на ньому. Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження від 02.05.2025 виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 знайдено не було. Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 02.05.2025 ОСОБА_2 в даному реєстрі не обліковується. 08.11.2001 державним виконавцем Науменко А.С. Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції при примусовому виконанню вик.листа № 1-848 від 10.10.2000 виданого 10.10.2000 Харківським райсудом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6439 грн 76 коп. на користь ОСОБА_3 було видана Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Ані адреса ОСОБА_3 , ані стан погашення заборгованості на його користь не відомі. 02.04.2025 було звернення до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак на даний запит Харківським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.04.2025 за № 2836 була надана відповідь, згідно якої ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, а отже відповідно до діючого законодавства не має права на отримання інформації відносно стану та дій виконавчого провадження, крім того, згідно п.2 Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Таким чином, в даний час виконавчого провадження відносно померлого ОСОБА_2 не існує, а те, яке навіть було заведено майже 25 років тому вже знищено відповідно до діючого законодавства. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає. Ніхто про наявність до нього боргових вимог у встановлений законом термін після смерті не заявив. Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при закритому та знищеному виконавчому провадженні зняти арешт зі спадкового будинку змоги не має. Наявність арешту на житловий будинок, який належав ОСОБА_2 перешкоджає мені у реалізації спадкових прав, та є перешкодою для позивача у здійсненні його права користування та розпорядження своїм майном, у зв'язку з чим він вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.05.2025 справу прийнято у провадження судді Даниленко Т.П. та призначено в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання, витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Павлової Олени Олександрівни, адреса: АДРЕСА_3 , копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на час смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та усі забрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача- ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 24.06.2024 Височанською селищною радою Харківського району Харківської області.
Факт родинних стосунків позивача з померлим підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим 10.10.1986 Ленінським відділом РАЦС м. Харкова про народження ОСОБА_1 , в якому ОСОБА_2 зазначений у якості його батька.
У встановлений законом 6-ти місячний термін з заявою про прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Павлової О.О. та була заведена спадкова справа, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78011061 від 15.08.2024.
У якості спадкового майн після смерті ОСОБА_2 залишилися 51/100 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлому на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2012 у справі № 2034/2-294/11.
Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області (колишня Перша ДНК Харківського р-ну Харківської області) 18.09.2006 був зареєстрований арешт нерухомого майна за реєстраційним № 3747953 на підставі повідомлення від 08.11.2001 рку ДВС Харківського району Харківської області. Об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно ОСОБА_2 . Даний запис було перенесено з реєстру обтяжень (старого) № 179 від 19.11.2001, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 416818920 від 07.03.2025.
У зв'язку з арештом, накладеним на майно ОСОБА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було внесено запис про зміну частки у праві власності на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2012 у справі № 2034/2-294/11 з 1/3 на 51/100 частку та в реєстрі досі обліковується право власності на 1/3 частину будинку на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 31.10.2008 у справі № 2-22 та рішення апеляційного суду Харківської області від 14.01.2009 у справі № 22-ц-102/2009.
05.04.2025 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Павлової О.О. за вих. № 85/02-31 була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі документів на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з наявним арештом на ньому.
Відповідно до довідки Автоматизованої системи виконавчого провадження від 02.05.2025 виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 знайдено не було.
Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 02.05.2025 ОСОБА_2 в даному реєстрі не обліковується.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2001 державним виконавцем Науменко А.С. Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції при примусовому виконанню виконавчий листа № 1-848 від 10.10.2000, виданого 10.10.2000 Харківським райсудом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6439 грн 76 коп. на користь ОСОБА_3 було винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Фактичні дані місця знаходження ОСОБА_3 та погашення заборгованості на його користь не відомі.
Згідно відповіді ХВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.04.2025 за № 2836 встановлено, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, а отже відповідно до діючого законодавства не має права на отримання інформації відносно стану та дій виконавчого провадження, крім того, згідно п.2 Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Таким чином, в даний час виконавчого провадження відносно померлого ОСОБА_2 не виявлено.
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає. Ніхто про наявність до нього боргових вимог у встановлений законом термін після смерті не заявив. Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при закритому та знищеному виконавчому провадженні зняти арешт зі спадкового будинку змоги не має.
Згідно статей 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України права та обов'язки, що складають спадщину переходять до спадкоємців з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1, 5 ст. 1268 України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6 (в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз'яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Згідно з ст. 59 Закону «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Підпунктами 4.15. та 4.18. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України за №296/5 від 22.02.2012, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
За змістом ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших, не передбачених даною нормою, випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
На сьогодні позивач має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлений можливості це зробити. Таким чином, накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до копії спадкової справи № 66/2024 від 15.08.2024, яка заведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Павловою О.О. на підставі заяви сина ОСОБА_1 від 15.08.2024, єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 . Інші спадкоємці не зверталися з заявами про прийняття, відмову від спадщини.
18.09.2006 був зареєстрований арешт нерухомого майна за реєстраційним № 3747953 на підставі повідомлення від 08.11.2001 ДВС Харківського району Харківської області. Об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно ОСОБА_2 . Даний запис було перенесено з реєстру обтяжень (старого) № 179 від 19.11.2001.
Виходячи з викладеного вище, беручи до уваги той факт, що наявність арешту, накладеного на майно, порушує право позивача на отримання спадщини, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом звільнення майна з-під арешту, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 258, 259, 263-266,280-289 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про скасування арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт та заборону відчуження майна накладені на нерухоме майно ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які обліковуються в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер 3747953, зареєстрований Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області (колишня Перша ДНК Харківського р-ну Харківської області) 18.09.2006, підстава обтяження: повідомлення від 08.11.2001 ВС Харківського району Харківської області, об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно ОСОБА_2 , який було перенесено з реєстру обтяжень (старого) № 179 від 19.11.2001.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 41430395, адреса: 61165, Харківська обл., м.Харків, вул.Космічна, б. 21-А, 11 пов.;
третя особа - Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ 02900742, адреса: 61052 , м. Харків, вул. Євгена Котляра, б.4.
Суддя Т.П.Даниленко