Провадження № 2/734/790/25 Справа № 734/2322/25
іменем України
21 листопада 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Бузунко О.А.,
за участю секретаря судового засідання Шапки О. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3 (який приймав участь у судових засідання 13 серпня 2025 року, 22 жовтня 2025 року),
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що на підставі рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 08.02.2022 за нею визнано право власності на: частину будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 ); частину будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ).
РішеннямКозелецької селищної ради від 08.11.2024 належній їй 3/4 частині житлового будинку присвоєно адресу - АДРЕСА_1 та зобов?язано її, як власника, провести реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Для реєстрації речових прав необхідно виконати всі роботи, зазначені в рішенні суду, замовити технічний паспорт на житловий будинок в бюро технічної інвентаризації, а потім подати всі необхідні документи для реєстрації. Однак, вже тривалий час вона не може цього зробити, тому що ОСОБА_3 не виконує рішення суду щодо виділу часток будинку в натурі: після набрання рішенням суду законної сили до належної йому частки будинку не переселився, продовжує зі своєю дружиною та її сином проживати в житловій кімнаті 1-3, користуються приміщеннями - житлова кімната 1-1, 1 тамбур, веранда «а», ганок «а», які виділені позивачу, свариться зі позивачем за те, що вона почала закладати один дверний проріз, не влаштовує окремий вхід до своєї частини будинку. Також відповідач користується частиною гаража «Г», зробив під ним навіс та складає дрова, під сараєм «Б» складає гілля, в той час як ці господарські споруди також виділені позивачу. Такою поведінкою ОСОБА_3 створює позивачу перешкоди у користуванні майном.У зв?язку з цим між позивачем та ОСОБА_3 , а також його дружиною ОСОБА_6 виникають конфлікти, які закінчуються викликом працівників поліції позивачем або відповідачем (зі звинуваченням у вчиненні домашнього насильства). Позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адесою: АДРЕСА_1 , яка складається з житлового будинку «А» загальною площею 40,8 кв.м., а саме: передпокій 1-1 площею 7,8 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 11,9 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 21,1 кв.м., частини житлової прибудови «А» загальною площею 13,8 кв.м., а саме: котельня 1-6 площею 9,4 кв.м., тамбур І площею 4,4 кв.м., веранди «а» - ІІ вереда площею 8,3 кв.м.; ганку «а»; господарських будівель та споруд, а саме: сараю «Б», сараю «б», сараю «В», гаражу «Г», літньої кухні «Д», навісу «д», колодязю питного «К», погрібу з шийкою «П», вбиральні «У», воріт №3, шляхом виселення ОСОБА_3 без надання іншого приміщення.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 18.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 29.09.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та її представник у судовому засіданні просили позов задовольнити у повному обсязі. ОСОБА_1 , будучи допитана в судовому засіданні як свідок, повідомила, що ОСОБА_3 не хоче виконувати рішення суду і продовжує проживати в тій частині будинку, право власності на яку визнаною за нею. В минулому році він не хотів виселятись і вона з цим погодилась. В 2025 роцівін знову не виселявся і вона почала сама закладати двері, на що відповідач почав погрожувати і вона викликала поліцію. Коли вона вдруге почала закладати двері, погрози повторились.
ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що він має скрутне матеріальне становище та не має змоги переселитись. Крім того, він не погоджується з тим, що йому належить лише частина будинку. На уточнююче запитання суду відповідач повідомив, що рішення, яким було здійснено розподіл будинку, він не оскаржував.
Заслухавши показання ОСОБА_1 як свідка, пояснення захисника Гуц Н.М., відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Козелецької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, було задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 ), а також право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7 ).
Відповідно до рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2024року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 був задоволений та виділено в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності:
ОСОБА_1 (Перший Співвласник частки):
3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по житловому будинку: житловий будинок «А» - 1-1 передпокій площею 7,8 кв.м.. вартістю 32 522 грн., 1-2 житлова кімната площею 11,9 кв.м., вартістю 49 616 грн., 1-3 житлова кімната площею 21,1 кв.м., вартістю 87 975 грн.. Разом по житловому будинку «А» - 40,8 кв.м. вартістю 170 113 грн. Житлова прибудова «А1» - 1-6 котельня площею 9,4 кв.м., вартістю 34 937 грн., І тамбур площею 4,4 кв.м, вартістю 16 354 грн. Разом по житловій прибудові «А1» - 13,8 кв.м. Веранда «а» - ІІ веранда площею 8,3 кв.м, вартістю 24 442 грн. Разом по веранді «а» - 8,3 кв.м. вартістю 24 442 грн. Ганок «а», вартістю 643 грн. По господарським будівлям та спорудам - сарай «Б», вартістю 55 760 грн., сарай «б», вартістю 4 833 грн., сарай «В», вартістю 21 446 грн., гараж «Г», вартістю 75 213 грн.. літня кухня «Д», вартістю 11 139 грн., навіс «д», вартістю 2 848 грн., колодязь питний «К», вартістю 12 269 грн., погріб з шийкою «П», 18 298 грн., вбиральня «У», вартістю 3 230 грн., ворота № 3, вартістю 9 799 грн. Разом по господарським будівлям і спорудам 214 835 грн. Всього ж по ж/б, господарським будівлям і спорудам: 461 324 грн.;
ОСОБА_3 (Другий Співвласник частки):
частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по житловому будинку: Житлова прибудова «А1»: 1-4 житлова кімната площею 11,4 кв.м., вартістю 42 371 грн., 1-5 кухня площею 11,1 кв.м., вартістю 41 256 грн. Разом по житловій прибудові «А1» - 22,5 кв.м. вартістю 83 627 грн. Разом по житловому будинку - 22,5 кв.м. вартістю 83 627 грн. По господарським будівлям і спорудам: сарай «Ж» вартістю 12 988 грн., навіс «ж» вартістю 4 122 грн., колодязь питний «К1» вартістю 29 734 грн., вбиральня «У1» вартістю 3 534 грн., ворота №2 вартістю 11 256 грн., огорожа №4 вартістю 7 931 грн. Разом по господарським будівлям та спорудам - 69 565 грн. Всього по ж/б, господарським будівлям та спорудам 153 192 грн.
Сторонам влаштувати дверний проріз в стіні житлової прибудови «А1» та прибудувати тамбур з входом до приміщень; влаштувати дверний проріз в перегородці між приміщенням № 1 -4 «житлова кімната» та приміщенням № 1-5 «кухня»; демонтувати існуючі дерев'яні дверні блоки, які влаштовані в стіні між приміщенням № 1-1 «передпокій» та приміщеннями № 1-4 «житлова кімната», № Д-5 «кухня» та закласти дверні прорізи; демонтувати існуючий дерев'яний дверний блок, який влаштований в стіні між приміщенням № І «тамбур» та приміщенням № 1-5 «кухня» та закласти дверний проріз.
Поділ горища житлового будинку провести по лінії розподілу першого поверху будинку.
27 листопада 2024 року позивачем було здійснено виклик працівників поліції, в якому вона просить прийняти міри до ОСОБА_3 , який не виконує рішення суду про поділ майна і далі продовжує користуватися частиною будинку.
Позивачем 02 вересня 2025 року було направлено відповідачу звернення-пропозицію щодо виконання рішення суду та проведення необхідних робіт для завершення виділу часток будинку в натурі.
Пропозиція відповідачем була отримана та проігнорована і жодних робіт виконано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про припинення дії, яка порушує це право.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
В силу ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Тобто, будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Як визначено ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
В силу положень ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не можуть бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням права володіння.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перешкоджає позивачу ОСОБА_1 користуватись житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки фактично проживає зі своєю родиною в тій частині житлового будинку, право власності на яку визнано за позивачем і виділено їй в натурі. З огляду на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2024 року, яким визначено, що сторонам слід влаштувати дверний проріз в стіні житлової прибудови «А1» та прибудувати тамбур з входом до приміщень; влаштувати дверний проріз в перегородці між приміщенням № 1 -4 «житлова кімната» та приміщенням № 1-5 «кухня»; демонтувати існуючі дерев'яні дверні блоки, які влаштовані в стіні між приміщенням № 1-1 «передпокій» та приміщеннями № 1-4 «житлова кімната», № Д-5 «кухня» та закласти дверні прорізи; демонтувати існуючий дерев'яний дверний блок, який влаштований в стіні між приміщенням № І «тамбур» та приміщенням № 1-5 «кухня» та закласти дверний проріз, позивачем вживалися заходи як до самостійного виконання рішення суду, так і шляхом звернення до відповідача з пропозицією зробити це спільними зусиллями. Однак відповідач не має наміру виконувати вказане рішення суду, оскільки з ним не погоджується (про що повідомив суду в судовому засіданні) та чинить перешкоди в цьому позивачу. Те саме стосується і господарських будівель а споруд.
Внаслідок дій відповідача, які полягають у створенні перешкод позивачу у вільному користуванні та володінні власним будинком (його частиною), позивач фактично позбавлений можливості користуватись належним йому майном.
Враховуючи викладене, суд, оцінивши наявні у справі докази в їх взаємозв'язку та сукупності, дійшов висновку про доведеність позовних вимог та вважає, що позов підлягає задоволенню. При цьому, відповідач має на праві власності частину житлового будинку, тобто, має житло, він підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення і це не буде становити непропорційного втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло.
Щодо відшкодування стороною відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн., суд зазначає наступне.
За приписами ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст.1ЗаконуУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно з ч. 1 ст. 137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Нормою ч. 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У матеріалах справи наявний Договір про надання правничої допомоги з адвокатом Гуц Наталією Миколаївною № 1/25-04-25 від 25 квітня 2025 року, розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката на суму 5 000 грн., відповідно до платіжних інструкцій № @2РL134899, № @2РL971341, №@ НОМЕР_1 позивачем було сплачено 5 000 грн за правничу допомогу.
Дослідивши заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем,застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витратна оплату послуг адвоката,їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи характер спірних правовідносин у справі, суд дійшов до висновку про те, що заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, та з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Керуючись 1, 3, 10, 15-16, 316, 317, 318, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 43, 44, 76-82, 89, 210, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адесою: АДРЕСА_1 , яка складається з житлового будинку «А» загальною площею 40,8 кв.м., а саме: передпокій 1-1 площею 7,8 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 11,9 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 21,1 кв.м., частини житлової прибудови «А» загальною площею 13,8 кв.м., а саме: котельня 1-6 площею 9,4 кв.м., тамбур І площею 4,4 кв.м., веранди «а» - ІІ вереда площею 8,3 кв.м.; ганку «а»; господарських будівель та споруд, а саме: сараю «Б», сараю «б», сараю «В», гаражу «Г», літньої кухні «Д», навісу «д», колодязю питного «К», погрібу з шийкою «П», вбиральні «У», воріт №3, шляхом виселення ОСОБА_3 без надання іншого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн витрат за надання правничої допомоги.
В задоволенні вимог в іншій частині щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників провадження:
ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /.
ОСОБА_3 /останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 /.
Повний текст рішення складений 01 грудня 2025 року.
Суддя Олена БУЗУНКО