Рішення від 08.01.2008 по справі 14202.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

08.01.2008

Справа №2-17/14202.1-2006

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу «Аспект» , м.Сімферополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг», м.Сімферополь

Про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання повернути нерухоме майно.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг», м. Сімферполь

До відповідача: Акціонерного товариства закритого типу «Аспект», м. Сімферополь

Про визнання права власності на нерухоме майно

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ЗАТ «Гефест», м. Донецьк

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача (відповідача по зустрічному позову) - Макарова О.Ю. представник дов. №10/Ас/2007-п від 01.03.07р.

Від відповідача (позивача по зустрічному позову) - Дробязкіна О.М. представник дов. №17-7А від 11.01.2007р.

Від 3-ї особи: Велика Н.А. представник дов. №97 від 17.12.07р.

Сутність спору: АТЗТ «Аспект» звернулося з позовом до ТОВ «Промхолдінг» про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: асфальто-бетонний спуск , від знаходящейся наверху асфальтованої насипи Центрального автовокзала до асфальтированої насипи, що знаходиться внизу перед центральним вїздом на територію підприємства, що прилягає до автомобільного мосту через р. Салгир по вул. Київської довжиною 43 м., шириною 8-10 м., товщиною грунтової подушки 4 м., висота спуску 3 м, будівельний обсяг 1935 м. куб.; асфальтовану насип по вул. Київськой 4, площею 818, 0 кв. м., що складається з двох слоїв асфальта на щебеневій основі, товщиною 0, 2 м, що укладені на грунтову насип висотою 3-4 м., з бордюром та металевим огородженням будівельний обсяг 2875 куб. м.; асфальтована насип площею 17825, 2 м. кв., що складається з двох слоїв асфальта на щебеневій основі з щебня фракції 40-70 мм з пропиткой битуму, товщиною 0,2-0,3 м., укладених на грунтову насип висотою 3-7 м, що розташована внутрі периметра ж/б огородження, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 4, будівельний обсяг 106800 куб. м., а також просить суд зобов'язати відповідача повернути відповідно акту прийому-передачі вказане нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на те, що вказане майно, передане у власність позивача за договором реструктуризації із ВАТ «Сімферопольське АТП 14327», було в свою чергу внесено ним до статутного фонду відповідача, у подальшому ж позивачем було прийнято рішення про повернення майна зі статутного фонду відповідача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.04.2005 року прийнято до розгляду із первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ «Промхолдинг» до АТЗТ «Аспект» про визнання права власності на те ж саме нерухоме майно, яка ґрунтується на положеннях ст. 12 Закону України «Про господарські товариства».

АТЗТ «Аспект» заявлено клопотання про відкладення справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку первісно володіючого ситуацією представника, а також неможливістю надати документи, що мають значення для справи.

ТОВ «Промхолдинг» заявило клопотання про призначення проведення додаткової експертизи, у зв'язку з тим, що під час проведення судової експертизи асфальтово-бетонний спуск був зруйнований і тому не був виявлений. Однак, на сьогоднішній день вказаний спуск приведений у той стан, у якому знаходився до проведення судової експертизи.

Згідно ст. 84 ГПК України описова частина рішення має містити заяви і клопотання сторін, а у мотивувальній частині доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання.

Третя особа заявила про відмову від відшкодування витрат по сплаті будівельно-технічної експертизі.

По справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

На підставі ухвали Господарського суду АР Крим від 06.03.2002 року у справі № 2-19/1586-2002 про банкрутство, якою затверджена мирова угода, та договору реструктуризації зобов'язань ВАТ «Сімфепропольське АТП 14327» від 22.02.2002 року між АТЗТ «Аспект» та вказаним підприємством , підприємством у власність АТЗТ «Аспект» передаються сукупні валові активи підприємства- майно, вказане в накладних № 1/30а, № 1/35, № 1/30, № 1/12 від 23.02.2002 року.

Згідно установчого договору ТОВ «Промхолдинг» від 05.12.2002 року та накладним № 32-А, № 15-А, № 13-А від 05.12.2002 року, АТЗТ «Аспект», як один із засновників, вносить спірне майно до статутного фонду ТОВ «Промхолдинг».

Згідно ст. 12 ЗУ «Про господарські товариства», господарське товариство є власником наданого йому у власність майна учасниками й засновниками. Закріплено вказане положення і у п.4. 2 статуту ТОВ «Промхолдигнг».

Отже, згідно вказаних обставин, ТОВ «Промхолдинг» є власником наданого йому майна.

АТЗТ «Аспект» не було надано доказів того, що вищим органом управління ТОВ «Промхолдинг»- зібранням учасників, одним з яких і є АТЗТ «Аспект», приймалось рішення щодо змін у статутному фонді ТОВ «Промхолдінг», повернення частки майна.

При цьому також необхідно відмітити, що вимоги ТОВ «Аспект» необґрунтовуються виходом з ТОВ «Промхолдинг» та неґрунтуються на положеннях ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства», а виходячи з закріпленого ст. 129 Конституції України принципа диспозитивності сторін, суд не вправі розглядати за власної ініціативи інші підстави, якими позов не обґрунтовується.

Більш того, розгляд таких підстав буде грубим порушенням інших учасників процесу, які вправі знати підстави позову та заперечувати на них.

При цьому також необхідно відмітити, що згідно ст. 54 ЗУ « Про господарські товариства», повернення вкладу в натуральній формі є правом господарського товариства, а не обов'язком.

Таким чином, вимоги АТЗТ «Аспект» не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню.

Враховуючи ж факт того, що майно передано до статутного фонду ТОВ «Промхолдинг», його вимоги про визнання права власності на майно підлягають задоволенню, однак частково, при цьому виходить з наступних обставин:

Суд вважає, що право власності на спірне майно не може бути визнано як на нерухоме майно.

Визнання права власності на спірне майно, як на нерухоме майно, може мати у даному випадку певні правові наслідки.

Так, власник, зокрема, буде вправі прийняти міри по оформленню земельної ділянки під нерухомість у власність або використання.

Однак, це може бути в порушення прав інших осіб, у яких у власності або використанні знаходяться земельні ділянки, на яких знаходиться спірне майно, зокрема, що вже має місце у відношенні орендуємої земельної ділянки ТОВ «Гефест».

ТОВ «Промхолдинг» не надано доказів того, що у нього є передбачені діючим законодавством права на використання земельних ділянок, на яких знаходиться спірне майно.

При цьому необхідне відмітити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд вправі розглянути справу по тім матеріалам, які надані зацікавленими сторонами.

Так, згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, які надані зацікавленими особами.

Більш того, із викладеного слідує, що знаходження судом за зацікавлену сторону доказів буде прямим порушенням Конституції України.

Необхідно також відметіть, що згідно ст. 123, 124, 151 ЗК України встановлений певний порядок надання земельних ділянок у використання або власність.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, при вищевказаних обставинах є підстави вважати, що якщо спірне майно є нерухомістю, то воно збудовано на самовільно зайнятої земельної ділянці, яку згідно ст. 212 ЗК України має право вимогати повернення зацікавлена особа.

При вказаних обставинах визнання права власності на спірне майно як на нерухоме, буде суперечити закріпленим у ст.3 ЦК України основним принципом цивільного права - принципом добросовісністі, розумністі та справедливісті.

Крім того, згідно будівельно-технічної експертизі (висновок експерту №251 від 26.07.07р.) експертиза не встановила, що спірне майно є нерухомим майном.

Згідно «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.02р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02р. за № 157/6445 право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.

Згідно п. 1.6 вказаного положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить право власності на ці об'єкти.

Однак, зацікавленою особою не надано доказів того, що спірне майно прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку, та доказів того, що є матеріали технічної інвентаризації, які підготовлени відповідним БТІ.

Зацікавленою особою також не надано доказів того, що в части спірного майна були прийняти міри по реєстрації та доказів такої реєстрації.

При вказаних обставинах для визнання права власності на спірне майно, як на нерухоме майно, не має правових підстав.

Крім того, суд вважає, що право власності підлягає визнанню тільки на те майно, яке доказано.

Таке майно вказано у висновку будівельно - технічної експертизі.

Інше спірне майно не доказано безспірними доказами, а рішення суду не може бути засновано на допущенні і припущенні.

Так, згідно підстав зустрічного позову, передача спірного майна проходила на підставі накладних.

Однак, передача спірного майна по накладним не може підтверджувати наявність майна на момент передачі, а також фактичну передачу та прийняття майна.

При цьому також необхідно відмітити, що позивач по первинному позову ТОВ «Аспект» у своїй вимозі вказує, що повернути майно необхідно по акту прийому-передачі.

При цьому необхідне відмітить, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги зацікавлена особа не посилається на акти прийому - передачі майна, які могли би підтвердити фактичну передачу та отримання майна у даному випадку та його складові.

У зв'язку з цим також необхідне відмітить, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розглядати другі підстави, якими позов не обґрунтовується.

При цьому необхідно відмітити, що минул тривалий час з оформлення накладних про надання майна ТОВ «Промхолдинг» від оформлення накладних про надання майна АТЗТ «Аспект».

Так, згідно накладних майно АТЗТ «Аспект» отримано 23.02.2002 року, а ТОВ «Промхолдинг» передано 05.12.2002 року.

Необхідно також відмітить, що передача спірного майна здійснювалася на підставі договору про реструктарізацію зобов'язань ТОВ «Сімферопольське АТП 14327» від 22.02.2002р.

Згідно ст.128 ЦК УССР (1963р.) право власності у набувальника майна по договору виникає з моменту передачі речі.

Зараз також згідно ст. 334 ЦК України (2003р.) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.

Однак, достовірних доказів про те, що майно було передано саме таке, яке заявлено в позовних вимогах, не існує.

Таким чином не має підстав вважати, що ТОВ «Промхолдинг» відсутнє зараз майно було отримано в наявності, а також, що майно отримане саме в тому вигляді, як воно є по бухгалтерським документам.

При цьому також необхідне відметіть, що будівельно-технічна експертиза не підтвердила наявність всього майна, а підтвердила лише частково його наявність.

Факт находження спірного майна, що є у наявності в теперішній час у ТОВ «Промхолдинг», учасниками процесу не оспорюється.

Посилання зацікавленої особи на те, що після проведення експертизи майно частково відновлене, не може бути прийнято до уваги, оскільки відновлення майна означає створення нової речі, а спір про право власності не у відношенні цієї нової речі.

При вказаних обставинах призначення додаткової експертизи не має правого значення.

При цьому також необхідно відмітити, що факт наявності майна у тому вигляді, як воно встановлено експертизою, ніким не не оспарюється.

Однак відсутні докази, що будь-яка особа зруйнувала майно. Більш того, зацікавлена особа мала права звернутися в правоохоронні органи по факту зруйнування майна та надати суду відповідні докази факта зруйнування майна.

Суд вважає, що клопотання АТЗТ «Аспект» про відкладення справи задоволенню не підлягає, при цьому виходить із наступних підстав:

У наданому клопотанні не вказана причина неможливості явки представника, та відповідно, не надані докази цієї причини.

Також не вказано, яки саме документи вказана особа бажає надати, у зв'язку з чим у суду не має підстав вважати, що ці документи мають відношення до справі.

При цьому необхідно відзначити, що згідно наданої довіреність на представника вказаної сторони, сторона доручає представнику представляти свої інтереси.

Також необхідно відмітити, що у попереднє засідання суду 04.12.2007 року представник вказаної особи не з'явився, про уважні причини неявки не повідомив та не надав відповідних доказів.

При цьому також необхідне відмітить, що справа розглядається тривалий період , судові засідання відбувалися неодноразово, і, відповідно, учасники процесу мали достатню можливість викласти свою позицію по справі та надати необхідні матеріали.

Крім цього, у попереднє засідання суду, що відбулося 12.09.2007 року, представник АТЗТ «Аспект» також не з'явився, при цьому від нього поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятостю представника.

Однак, будь-яких доказів зайнятості представника також не представлено.

При цьому необхідно відмітити, що згідно ч. 3 ст 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, судові справи повинні розглядатися у розумні строки.

Третя особа відмовилась від відшкодування судових витрат по сплаті будівельно - технічної експертизі, що є правом цієї особи.

Згідно закріпленого у ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розв'язувати питання якщо зацікавлена сторона не бажає їх розв'язування.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК підстав для відшкодування судових витрат позивачу по первісному позову не існує. Позивачу по зустрічному позову судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по зустрічному позову, при цьому суд також виходить з того, що спір по зустрічному позову виник внаслідок неправильних дій відповідача по зустрічному позову, що згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України дає право покласти на нього судові витрати.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44,49, 82, 84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШІВ:

У первісному позові Акціонерного товариства закритого типу «Аспект» відмовити повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг» задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг» (м.Сімферополь, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 32234097) право власності на:

- асфальтовий насип по вул. Київської №4 площею 675 кв.м, що складається із двох шарів асфальту на щебеневій підставі товщиною 0,2 м., покладених на ґрунтову насип висотою 3-4м., з бордюром та металевим огородженням, будівельним об'ємом 2875 куб.м.

- асфальтовий насип площею 17058,2 кв.м., що складається із двох слоїв бетонного грунту з щебенем, фракції 40-70 мм з просоченням бітумом, розташованого усередині периметра огорожі, що знаходиться за адресою вул. Київська №4, будівельним об'ємом 106 800 куб.м.

У решті часті у зустрічному позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Аспект» (м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19, код ЄДРПОУ 22278196) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг» (м. Сімферополь, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 32234097) 1700грн. судових витрат по сплаті державного мита та 118 грн. судових витрат по сплати інформаційно-техничного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.

Попередній документ
1322029
Наступний документ
1322031
Інформація про рішення:
№ рішення: 1322030
№ справи: 14202.1-2006
Дата рішення: 08.01.2008
Дата публікації: 05.02.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності