Миколаївської області
Справа №477/2358/25
Провадження №1-кп/477/529/25
28 листопада 2025 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
в ході розгляду відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону ОСОБА_5 , за кримінальним провадженням № 62024150010001503 від 20.06.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петрівка Сватівського району Луганської області, громадянина України, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , на час пред'явлення підозри є військовослужбовцем за мобілізацією на посаді обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матрос, не судимий,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України-
В провадженні Вітовського районного суду Миколаївської області перебуває клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону ОСОБА_5 , за кримінальним провадженням № 62024150010001503 від 20.06.2024 року, яке надійшло 29.10.2025 року за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, так як він висловив своє бажання продовжити службу та має письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 на продовження проходження служби , з метою повернення на службу та продовження виконання бойових завдань по захисту Батьківщини, у даний час є військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації .
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зобов'язують матроса ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби 3бройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, матрос ОСОБА_4 час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Однак, матрос ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст.ст. 1, 2, 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Так, матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, обіймаючи посаду обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матрос військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби, 25.04.2024 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та проводив час на власний розсуд до 17.10.2025 року.
Матрос ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 25.04.2024 року в умовах воєнного стану без поважних причин, самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 яка розташовувалася у АДРЕСА_3 та у період з 25.04.2024 року до 17.10.2025 року, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця постійної та тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі матрос ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 17.10.2025 року.
Таким чином, матрос ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні підозрюваний матрос ОСОБА_4 підтвердив свій намір продовження служби та просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, так як має намір повернутися на службу та продовжувати виконувати бойові завдання. Крім цього, підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні", у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Крім того Президентом України було видано Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.2ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 є військовослужбовцем призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, призначено на посаду обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матрос
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 від 13.10.2025 року полковника ОСОБА_6 , матрос ОСОБА_4 буде прийнятий на проходження військової служби на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_2 , оператора безпілотних літальних апаратів , ВОС-219671А, ШПК «солдат».
Враховуючи те, що підозрюваний має бажання повернутися на військову службу до військової частини НОМЕР_2 , наявна письмова згода командира військової частини на проходження ОСОБА_4 військової служби, суд приходить до висновку, що його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Крім цього, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Керуючись ч.5 ст.401,ч.5 ст. 407 КК України, ст.ст.284-286, ч.3 ст. 288, 314 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 за кримінальним провадженням № 62024150010001503 від 20.06.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 620241500100011503 від 20.06.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин з дня набрання ухвалою законної сили прибути до розташування військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_7 , про що у встановленому порядку повідомити Вітовський районний суд Миколаївської області.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1