Кримінальне провадження № 473/6265/25
про призначення справи до судового розгляду
"01" грудня 2025 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7
потерпілий ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12025152190000777 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Михайло-Жукове Братського району, Миколаївської області, громадянин України, не працює, згідно ст.89 КК України не судимий, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Михайло-Жукове Братського району Миколаївської області, громадянин України, не працює, згідно ст.89 КК України не судимий, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження.
Обвинувачені, захисники та потерпілий не заперечували проти призначення провадження до розгляду.
Судом встановлено, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.4 ст.186 КК України, - підсудне Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області відповідно до ч.1 ст.32 КПК України; відсутні підстави для закриття провадження, передбачені ст.284 КПК України; обвинувальний акт відповідає вимогам, визначеним ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону; учасники провадження не заперечують проти призначення його судового розгляду, а тому відповідно до ст.314 КПК України провадження слід призначити до судового розгляду на підставі наданого стороною обвинувачення обвинувального акту, в межах строку, визначеного ч.2 ст.316 КПК України.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні передбачені ч.2 ст.27 КПК України підстави для проведення закритого судового засідання.
Відсутні підстави для складання досудової доповіді на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки їм пред'явлено обвинувачення за ч.4 ст.186 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Прокурор підтримала подані нею клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики переховування обвинувачених від суду, впливу на свідків та потерпілого, вчинення інших правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_6 просили застосувати відносно ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт з огляду на позитивну характеристику обвинуваченого та склад його родини, де виховується велика кількість дітей.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_7 з посиланням на практику ЄСПЛ, інформацію про склад родини обвинуваченого та дані про його доходи просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині запобіжного заходу через недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Адвокат вказав, що якщо суд встановить такі ризики, то стосовно його клієнта слід обрати особисте зобов'язання або домашній арешт у визначений час доби.
Вирішуючи клопотання щодо запобіжного заходу суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ст.194 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.199 КПК України:
«1.Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
5. Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою».
Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того суд при вирішенні клопотання враховує обставини, що передбачені ст.178 КПК України, а саме:
1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
На стадії підготовчого судового засідання сторони процесу не оспорювали існування обгрунтованої підозри та доказів про її необгрунтованість суду не надали.
Щодо ризиків, то з переліку визначених ст.177 КПК України та зазначених прокурором в клопотанні, суд вважає доведеним ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину проти власності, який згідно із обвинуваченням міг бути вчинений за попередньою змовою та в умовах воєнного стану.
Ці обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння, за яким ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, а отже про наявність ризику переховування обвинувачених від суду з огляду на ступінь тяжкості можливого покарання.
Ризик впливу обвинувачених на свідків та потерпілого - підтверджено не було, оскільки з вказаними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не спілкувалися та доказів про можливий вплив на них - сторона обвинувачення не надала. Окрім того свідки та потерпілий під час слідства вже допитані та їх покази зафіксовано в матеріалах досудового слідства.
Не підтверджено й ризик вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, оскільки згідно із затвердженим прокурором обвинувальним актом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не судимі та не мають непогашених судимостей, про підозру у вчиненні інших правопорушень їм не повідомлено, відсутні й докази того, що відносно них в суді вже перебуває інше кримінальне провадження.
Строк тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою не перевищує строку, визначеного п.2 ч.3 ст.197 КПК України, яким передбачено, що сукупний строк тримання під вартою обвинувачених не повинен перевищувати: 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Тоді як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , утримуються під вартою з 09 жовтня 2025 року.
Альтернативні запобіжні заходи на даному етапі судового розгляду не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими обов'язків, що передбачені чинним КПК України та запобігти ризику, що встановлено судом.
Наявність у обвинувачених родини, доходів, місця проживання, певних зв'язків у суспільстві не утримало їх від вчинення дій, за якими їм пред'явлено обвинувачення. Тому на даному етапі відсутні дані для зміни їм запобіжного заходу на більш м'який, як про те просила сторона захисту.
Керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, суд
призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні суду за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Кібрика, 11, зал судових засідань №3, - на 02 грудня 2025 року о 14.40 годині.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці до 29 січня 2026 включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1