Справа №504/5079/25
Провадження №1-кс/504/476/25
Доброславський районний суд Одеської області
01.12.2025с-ще Доброслав
Слідчий суддя Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду № 5 смт. Доброслав, клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025164330000300, внесеному до ЄРДР 12.11.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Свердловськ, Луганської області, українки за національністю, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, з вищою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про судимість якої встановлюються,-
підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
До Доброславського районного суду Одеської області надійшло клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025164330000300, внесеному до ЄРДР 12.11.2025 відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом, із метою особистого збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29.11.2025, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбала кристалічну речовину коричневого кольору, що містять в собі психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку у подальшому зберігала при собі із метою збуту.
Надалі, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, 29.11.2025 12:20 год., ОСОБА_5 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості на перехресті вулиць Центральної та Семенова, що в с. Фонтанка, Одеського району, Одеської області, переслідуючи мету незаконного збагачення, за 3000 гривень незаконного збула ОСОБА_7 , яка діяла на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, один прозорий полімерний пакет із застібкою zip-lock з коричневою кристалічною речовиною всередині, при дослідженні якої експрес-тестом IDT 9000T, виникла реакція, а саме: пофарбування експрес-смужки у зелений колір, що свідчить про те, що у даній речовині міститься психотропні речовини.
29.11.2025 о 12:40 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 від 12.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.11.2025, протоколом огляду грошових купюр від 29.11.2025, протоколом огляду закупника та вручення грошових купюр від 29.11.2025, протоколом отримання добровільно наданого предмету від 29.11.2025, протоколом огляду місця події від 29.11.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 29.11.2025, протоколом проведення обшуку від 29.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29.11.2025, повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України від 29.11.2025, протоколом огляду місця події від 29.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.11.2025 та іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_5 надалі матиме можливість контактувати із іншими іще не встановленими співучасниками злочину, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю.
Беручи до уваги зазначене, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, зазначивши, що підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Підозрювана та її захисник зазначили, що свою вину у інкримінованому злочині не визнає, проти клопотання слідчого заперечує.
Перевіривши та дослідивши надані матеріали до клопотання, заслухавши думки учасників процесу, суд вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження, спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які вказують на факти, що ОСОБА_5 могла вчинити вказане у клопотанні правопорушення і такі є переконливим для суду, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якій їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї такого обмежувального заходу, як тримання під вартою. З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 не одружена, офіційно не працевлаштована, не має на утриманні неповнолітніх дітей, підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми років, що вказує на наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, ОСОБА_5 може здійснити несанкціонований перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску тощо, враховуючи межування Одеської області із територією Республіки Молдова, а тому існує висока ймовірність її втечі з постійного місця проживання та реєстрації з метою подальшою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, оскільки не має міцних соціальних зв'язків.
Також судом встановлено наявний ризик незаконного впливу на свідків, оскільки на даний час в кримінальному проваджені, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Натомість перебуваючи на волі ОСОБА_5 може здійснювати тиск на свідків, з метою змінити показання, дані під час досудового розслідування, так як під час судового розгляду усі свідки ще не допитані, а відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
Окрім того, на даному етапі у кримінальному провадженні існує відповідний ризик того, що ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема штучне затягування досудового розслідування, розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних або шляхом впливу на експертів або вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки не працює та шляхи надходження її доходів для життєдіяльності не відомі.
Водночас слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які набувають усе більших масштабів i стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, особу підозрюваної, вимог наведеного законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для обрання більш м'яких запобіжних заходів слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).
Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчинені тяжкого злочину визначається у межах від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно визначити розмір застави виходячи з тяжкості інкримінованого їй злочину та обставин його вчинення, тяжкості покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою, її особи та матеріального становища, тому суд вважає, що розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень є достатнім, зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у даному кримінальному провадженні та не буде непомірним для обвинуваченої, членів її сім'ї та близьких родичів.
Враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вищевикладені обставини, беручи до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків, повноту та достатність зібраних доказів, слідчий суддя вважає доцільним застосувати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з визначенням застави, в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178,179, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025164330000300, внесеному до ЄРДР 12.11.2025 відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,- задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 59 днів, а саме з 29.11.2025 (12:40 годин) по 26.01.2026 (12:40 годин), тобто в межах строку досудового розслідування, в державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
Роз'яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код отримувача 26302945, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435. Призначення платежу: згідно ухвали слідчого судді Доброславського районного суду Одеської області від 01.12.2025, заставна сума за ОСОБА_5 суддя ОСОБА_1 .
У разі внесення застави, звільнити підозрювану ОСОБА_5 з-під варти та покласти на підозрювану строком до 26.01.2026 (12:40 годин), наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися з свідками та іншими учасниками кримінального провадження;
- заборонити виїзд за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, щодо якого застосований запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали встановити до 26.01.2026 (12:40 годин).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1