Справа № 504/3074/25
Номер провадження 1-кп/504/693/25
28.11.2025 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні , що внесене до ЄРДР за №22025160000000067 від 24.01.2025 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Темрюк, Краснодарського краю рф, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 113 КК України,-
до Доброславського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , уродженця м. Темрюк, Краснодарського краю рф, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 113 КК України.
Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке вмотивоване обґрунтованістю підозри останнього та наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.
Сторона захисту заперечувала, щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник послався на недоведеність ризиків, що викладені у клопотанні прокурора.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
На стадії досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжної захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 113 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 113 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями, за вчинення яких передбачено можливість застосування найсуворішого покарання - довічного позбавлення волі. Обвинувачений раніше не судимий, непрацевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні немає.
В рішенні ЄСПЛ від 26.06.2001 у справі "Ilijkov v. Bulgaria" (§ 80, заява N 33977/96), суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованих діянь, а також соціальні зв'язки обвинуваченого, які не є настільки міцними, ризик переховування від суду є надвисоким.
Ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження є доведеним, оскільки свідки у цьому провадженні судом не допитані, а тому вільне пересування обвинуваченого в просторі ставить під загрозу здобуття об'єктивних доказів судом. Обвинувачений вмовлянням, погрозами, підкупом чи шантажем може спонукати свідків надати вигідні для нього покази.
Кримінальне провадження знаходяться на стадії судового розгляду, на даний час свідки у даному кримінальному провадженні не допитані безпосередньо судом і лише такий допит може бути покладений в основу судового рішення за наслідками розгляду провадження. Судом взято до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеногоь ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У зв'язку із викладеним вище суд зазначає, що ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Також, є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачення стосується зв'язку обвинуваченого з країною агресором та мотивами неприйняття державності України, що в умовах воєнного стану вказує на існування цього ризику. Більше того, обвинуваченому інкримінується вчинення кількох епізодів злочинної діяльності.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Разом з тим, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів у цьому кримінальному провадженні, не буде здатне запобігти ризикам поза процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому саме запобіжний захід у виді тримання під вартою є найдієвішим запобіжним заходом, щодо обвинуваченого.
За правилами ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 113 Кримінального кодексу України.
Враховуючи те, що інкриміноване діяння було спрямовано на зниження обороноздатності країни, мало місце під час дії воєнного, що у період збройної агресії, щодо держави Україна містить посилену суспільну небезпеку, відсутність в матеріалах провадження будь-яких об'єктивних доказів можливості внесення обвинуваченим застави, яка б була здатна реально забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст 176, 177, 183, 331 КПК України, суд, -
клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятору до 26.01.2026 року включно.
Заставу не визначати.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3