Справа № 946/8868/25
Провадження № 6/946/130/25
28 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі Одеської області заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 946/8868/25, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 06 листопада 2025 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
06.11.2025 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано судовий наказ по справі №946/8868/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 45755,26 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.
11.11.2025 року представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокат Павленко С.В. звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 946/8868/25, виданого за заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, обґрунтовуючи заяву тим, що під час написання заяви про видачу судового наказу було допущено помилку. Представник заявника у заяві просить суд видати судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за споживчий газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проте, за вказаною адресою відкрито два особових рахунки, за особовим рахунком що дійсно належить ОСОБА_1 заборгованість відсутня, тому, у нього обов'язок щодо виконання судового наказу відсутній.
10.11.2025 року та 13.11.2025 року ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення та додаткові пояснення по справі, в яких вказав, що ним встановлено, що борг, який став підставою для видачі судового наказу у сумі 45 755,26 грн, а також додатковий борг за розподіл природного газу у сумі 7 968,37 грн, сформовано за іншим об'єктом, а саме за особовим рахунком НОМЕР_1 , EIC-кодом 56XM25G72295089Z, який належить ОСОБА_2 (власниця сусіднього об'єкта, яка на скільки йому відомо, померла кілька років тому). Він не є споживачем газу за цим особовим рахунком, не укладав договору постачання чи розподілу природного газу щодо цього об'єкта, та не має жодного відношення до вказаних боргів. Його побутовий об'єкт газоспоживання зареєстрований окремо - за О/Р 250138725, EIC 56XM25G312023636, постачальник ПАТ «Одесагаз», О/Р НОМЕР_2 , власник - ОСОБА_3 . За цим особовим рахунком згідно з довідкою Нафтогаз №4022582-В заборгованість відсутня. Його реальний побутовий борг у сумі 10 000 грн був повністю сплачений 07.11.2025 року, що підтверджується квитанцією. Таким чином, борги: 45 755,26 грн - за постачання газу, 7 968,37 грн - за розподіл газу є боргами ОСОБА_2 , а не його, їх помилково прив'язано до його адреси та ПІБ в результаті некоректного співставлення особових рахунків і EIC-кодів. Вказані вище обставини свідчать про те, що судовий наказ виданий щодо неналежного боржника та підлягає обов'язковому скасуванню у порядку ст.170 ЦПК України. Враховуючи вказані вище обставини, просить суд ухвалити рішення, яким скасувати судовий наказ у справі № 946/8868/25 як такий, що виданий щодо неналежного боржника, та приєднати ці пояснення до матеріалів справи.
Частиною третьою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до суду учасника справи не є обов'язковою. Суд може розглянути справу за відсутності її учасників.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що 06.11.2025 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано судовий наказ по справі №946/8868/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 45755,26 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.
Судовий наказ не набрав законної сили.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 2 ЦПК України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад цивільного судочинства.
За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
В силу статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 173 ЦПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Щодо заяви представника заявника (стягувача) - адвоката Павленка С.В. про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, то її зміст вказує на те, що заявник помилково звернувся до суду з заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, оскільки останній не є власником особового рахунку за яким наявна заборгованість. А тому обов'язок виконувати судовий наказ у ОСОБА_1 відсутній.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 06.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Павленка Сергія Валерійовича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 946/8868/25, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 06 листопада 2025 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Визнати судовий наказ, у цивільній справі № 946/8868/25, виданий Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 06 листопада 2025 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду згідно частини першої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно частини п'ятої статті 432, частини першої статті 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Т.П.Пащенко