Справа № 946/5543/25
Провадження № 2/946/3418/25
25 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25 відсотків частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, у твердій грошовій сумі, починаючи з дати звернення з позовом та до досягнення дитиною повноліття, а також, у випадку навчання на стаціонарній формі навчання у вищих навчальних закладах, а також, у коледжах, продовжити стягнення аліментів до 21 року, а саме, до 20.04.2036 року, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що дитина проживає з нею, відповідач інших утриманців немає, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому, повинен надавати належну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій вказала, що просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщений про час, дату та місце судового розгляду належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив проти позовних вимог не надав, тому суд відповідно до ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивачки.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 1 ст.274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 12.05.2018 року, актовий запис №2147 від 12.05.2018 року (а.с.9).
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старости Кам'янського старостинського округу Ізмаїльського району Одеської області від 24.07.2025 року №436 (а.с.15).
Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 01.05.2023 року, справа №521/4093/23, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.4-6).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 14.06.2023 року, після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 14.06.2023 року, ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до ч 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивачка вказує, що відповідач інших утриманців не має, є працездатною особою, отримує дохід, однак доказів в підтвердження зазначеного не надала.
Позивачкою заявлені вимоги щодо стягнення 25 відсотків частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, у твердій грошовій сумі, починаючи з дати звернення з позовом та до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 181 СК України, вищевикладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21.07.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Що стосується вимоги позивачки щодо подальшого продовження стягнення аліментів у випадку навчання дитини на стаціонарній формі навчання у вищих навчальних закладах, а також, у коледжах, до 21 року, а саме, до 20.04.2036 року, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 199 СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи, від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 12.05.2018 року, актовий запис №2147 від 12.05.2018 року. На час розгляду даної цивільної справи дитині 7 років.
Враховуючи вказане, суд звертає увагу на те, що законом передбачено стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку.
Отже, закон не дозволяє суду визначити розмір стягуваних аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання після досягнення повноліття на майбутнє, а вказує на необхідність подання нового позову про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, після досягнення дитиною повноліття та за умови продовження дитиною навчання, існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявності у батьків можливості надавати таку допомогу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки в частині щодо подальшого продовження стягнення аліментів у випадку навчання дитини на стаціонарній формі навчання у вищих навчальних закладах, а також, у коледжах, до 21 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 141, 258, 263-268, 273, 280-283, 430 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 21 липня 2025 року до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.
Допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.
Роз'яснити сторонам що, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом в порядку ст. 192 СК України змінений, зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у випадках, визначених Сімейним Кодексом України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко